Ухвала суду № 106129281, 29.08.2022, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/269/22

2/683/427/2022

У Х В А Л А

29 серпня 2022 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

представника позивача адвоката Драчука С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Старокостянтинів Хмельницької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроавтотракт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроавтотракт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 238800 грн. вартості автобуса марки «Mercedes», модель «Sprinter 516 CDI», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2012 року випуску, придбаного відповідачем згідно укладеного сторонами договору від 07 вересня 2021 року за №00218.

В судовому засіданні представник позивача вказав, що на момент підписання договору відповідач мав статус фізичної особи підприємця, здійснював діяльність з перевезення. При цьому зауважив, що відповідач укладав договір як фізична особа, заявив помилковим визначення в договорі розгляд спорів в господарським судом, повідомив, що наразі останній припинив свою підприємницьку діяльність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзиву на позов не подавав, клопотань не заявляв.

Як вбачається за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДР) на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний запис ФОП у місті Бердянськ, дата державної реєстрації 03 січня 1995 року, припинено статус фізичної особи підприємця 10 квітня 2022 року.

Частиною першоюстатті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

В порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКАС УкраїниабоГПК Українивіднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Статтею 20 ГПК Українивизначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК Українивстановлено, що сторонами в судовому процесіпозивачами і відповідачамиможуть бути особи, зазначені встатті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннямистатті 20 цього Кодексу(як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першоїстатті 20 ГПК Україниспорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Згідно із частиною першоюстатті 128 ГК Українигромадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно достатті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зістаттею 50 ЦК України.

За частиною першоюстатті 173 ГК Українизобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктамиюридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦК України, з урахуванням особливостей, передбаченихГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зістаттею 51 ЦК Українизастосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною третьою статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно достатті 52 ЦК Українифізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статтей51,52,598, 609 ЦК України, статтей202, 208 ГК України, статті 46Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців»однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції (mutatis mutandis рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70). "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за його природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», п. 1 ст. 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (mutatis mutandis рішення у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 16 червня 2001 року, заява № 28249/95, § 53).

Застосовані державою обмеження права на доступ до суду не можуть бути такими, що порушують саму сутність права. Більше того, обмеження не входить у сферу застосування п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету, і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (mutatis mutandis рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, заява № 8225/78, § 57; рішення у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom) від 21 вересня 1980 року, заява № 17101/90, § 65).

Пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українивстановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ст.256 ЦПК України, визначає, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першоїстатті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на наведене провадження в цивільній справі слід закрити, роз`яснивши позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи.

Керуючись ст.ст.255,258 - 261,353,354 ЦПК України, суд

постановив:

Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроавтотракт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Роз`яснити позивачу, що поданий позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З набранням законної сили ухвали суду скасувати арешт на транспортний засіб марки «Mercedes», модель «Sprinter 516 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір білий, рік випуску 2012.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя