Рішення № 106128802, 04.07.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/28/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2022 Справа № 908/295/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/295/22

за позовом: Комунального підприємства Водоканал (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 03327121)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу Строитель-3 (вул. Перемоги, буд. 53, м. Запоріжжя 69035, ідентифікаційний код 20512096)

про стягнення 44676,15 грн.

за участю представників:

від позивача: Руденко Д.В., довіреність № 27 від 20.01.2022

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Водоканал звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу Строитель-3 про стягнення заборгованості за надані послуги з питного водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2021 по 31.12.2021 в сумі 43719,91 грн., пені в сумі 266,15 грн., три процента річних у сумі 218,74 грн. та інфляційних витрат у сумі 471,35 грн. за договором № 298 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.2008.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 позовну заяву Комунального підприємства Водоканал залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/295/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/28/22. Призначено судове засідання без дати у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України.

Ухвалою суду від 16.06.2022 призначено судове засідання на 04.07.2022.

30.06.2022 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення від 28.06.2022, в яких останній повідомив, що з моменту відкриття провадження у справі 908/295/22 відповідачем було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 16000,00 грн., що підтверджується актом розрахунку заборгованості КП «Водоканал» від 28.06.2022 та випискою по рахунку (зведені дані по надходженням за 09.05.2022). Отже, станом на 20.06.2022 заборгованість ЖБК «Строитель-3» за послуги водопостачання та водовідведення складає 27719,91 грн.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 04.07.2022 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами 01.01.2008 договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 298, на виконання умов якого позивач у період з 01.09.2021 по квітень 31.12.2021 року надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 43719,19 грн. Відповідач не виконав своїх зобов`язань по сплаті наданий послуг, у зв`язку з чим заборгованість перед КП «Водоканал» на час звернення з позовом до суду становила 43719,91 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 266,15 грн, 3% річних в сумі 218,74 грн та інфляції 471,35 грн. 09.05.2022 відповідачем було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 16000,00 грн. Отже, заборгованість ЖБК «Строитель-3» за послуги водопостачання та водовідведення складає 27719,91 грн. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 16, 525, 526. 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232, 629 ГК України та умовами Договору № 298 від 01.01.2008.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 04.07.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасника процесу, суд

УСТАНОВИВ:

01.01.2008 між Комунальним підприємством Водоканал (Водоканал) та Житлово-будівельним кооперативом «Строитель-3» (Споживач) укладено договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 298, за умовами якого (п. 1.1.) Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на госпродарсько- питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчиках: ЖБК «Строитель 3» , вул. перемоги 53.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору Абонент зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договору та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 Договору.

Розділом 5 Договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт - рахунок. Акти за питну воду та послуги з приймання стічних вод виписуються основному Абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу при наявності особистого посвідчення 29-31 числа кожного місяця. Абонент зобов`язаний на протязі 3-х банківських днів з дня виписки акту перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в Акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідно до розділу 2 сторони визначили термін дії Договору з 01.01.2008 по 01.01.2019. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін.

На виконання умов договору в період вересень грудень 2021 КП Водоканал надав відповідачу визначені послуги на загальну суму 43719,91 грн., що підтверджується складеними Актами, а саме:

Акт № 298/1 від 30.09.2021; Довідка по ЖБК «Строитель-3» за вересень 2021 року;

Акт № 298/1 від 31.10.2021; Довідка по ЖБК «Строитель-3» за жовтень 2021року;

Акт № 298/1 від 30.11.2021; Довідка по ЖБК «Строитель-3» за листопад 2021року;

Акт № 298/1 від 31.12.2021; Довідка по ЖБК «Строитель-3» за грудень 2021року.

Акти підписані Абонентом без зауважень.

З урахуванням розділу 5 договору, зазначені Акти є підставою для здійснення розрахунків за водопостачання та водовідведення.

Проте, станом на день звернення з позовом до суду відповідач оплату за надані послуги не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу складала 43719,91грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати наданих послуг стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги з питного водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2021 по 31.12.2021 в сумі 43719,91 грн., пені в сумі 266,15 грн., 3% річних у сумі 218,74 грн. та інфляційних витрат у сумі 471,35 грн. за договором № 298 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.2008 у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги належним чином не виконав, внаслідок чого, на час звернення з позовом до суду виникла заборгованість у розмірі 43719,91 грн. за період з 01.09.2021 по 31.12.2021.

Разом з тим, судом встановлено 09.05.2022, тобто після відкриття провадження у даній справі, відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 16000,00 грн., про що свідчать акт розрахунку заборгованості КП «Водоканал» від 28.06.2022 та випискою по рахунку (зведені дані по надходженням за 09.05.2022).

Таким чином, станом на день прийняття рішення сума основного боргу за договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 298 від 01.01.2008 становить 27719,91 грн.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняються виконанням, проведеними належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи здійснену відповідачем після відкриття провадження у справі оплату, провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 16000,00 грн підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог щодо стягнення з відповідача 27719,91 грн основного боргу за договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 298 від 01.01.2008, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 298 від 01.01.2008 підтверджено матеріалами справи.

Позивачем нарахована пеня в сумі 266,15 грн. за загальний період з 06.10.2021 по 19.01.2022.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення сплати наданих Водоканалом послуг в термін, зазначений в п.п. 5.1, 5.2 цього договору, Абонент зобов`язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100% загальної суми боргу, згідно Закону України Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платежів за спожиті комунальні послуги та утримання придомових територій від 20.05.1999 № 686-ХIV.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі встановленому в договорі , але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 266,15 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків заявлені вимоги про стягнення 218,74 грн. 3 % річних за загальний період з 06.10.2021 по 19.01.2022.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 218,74 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем за порушення строків розрахунків за надані послуги заявлені вимоги про стягнення 471,35 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період вересень 2021 року по грудень 2021 року.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 471,35 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на приведені вище обставини справи та норми чинного законодавства, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог.

За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Строитель-3 (вул. Перемоги, буд. 53, м. Запоріжжя 69035, ідентифікаційний код 20512096) на користь Комунального підприємства Водоканал (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 03327121) 27719 (двадцять сім тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн 99 коп. заборгованості за надання послуг за водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, 266 (двісті шістдесят шість) грн 15 коп пені, 218 (двісті вісімнадцять) грн 74 коп. 3% річних, 471 (чотириста сімдесят одна) грн 35 коп. інфляції та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення основного боргу в розмірі 16000,00 грн. - провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.09.2021.

СуддяТ.А. Азізбекян