Рішення № 10612805, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/30715.07.10                      За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідне виробництво «Індустріальний

комп’ютер»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіда»

про стягнення 10401,60 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Панченко Н.В. –представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 10401,60 грн. заборгованості за поставлений товар, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –104,02 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 було порушено провадження у справі № 47/307, розгляд якої було призначено на 15.06.2010, ухвалою від 15.06.2010р. відкладено на 15.07.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2010 заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем не було здійснено оплату поставленого товару, оскільки позивач поставив товар на загальну суму 10401,60 грн., який відповідачем було прийнято, але не оплачено. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –10401,60 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 15.06.2010р., 15.07.2010р., не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази. Які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Довіреністю суворої звітності (типова форма № М-2 затверджена наказом Мінстату України 21.06.96р. № 192) серії ЯПС № 010822 від 09 жовтня 2009р., виданої відповідачем ТОВ «Сіда»на ім’я Гадецького Святослава Олександровича, останній був уповноважений на отримання товару від позивача – ТОВ «ДВ «Індустріальний комп’ютер».

Згідно з видатковою накладною № РН-0000603 від 09.10.2009р., підписаною представниками позивача та відповідача, з проставленими печатками сторін, позивач відпустив представнику відповідача, а саме Гадецькому С.О., товар на суму 10401,60 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000716 від 08.10.2009р. вартість отриманого відповідачем товару складає –10401,60 грн.

23.04.2010р. позивач направив, цінним листом, на адресу відповідача претензію, якою вимагав останнього здійснити оплату поставленого товару по видатковій накладній серії ЯПС № 010822 від 09 жовтня 2009р. на суму –10401,60 грн., що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем не було здійснено оплату поставленого товару по видатковій накладній серії ЯПС № 010822 від 09 жовтня 2009р., оскільки позивач поставив товар на загальну суму 10401,60 грн., який відповідачем було прийнято, але не оплачено.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем на підставі видаткової накладної серії ЯПС № 010822 від 09 жовтня 2009р. на суму 10401,60 грн. виникли правовідносини поставки, оскільки у позивача виникли зобов’язання поставити відповідачу визначений товар (продати) на суму 10401,60 грн., а у відповідача виникли зобов’язання сплатити грошові кошти (оплатити) в сумі 10401,60 грн. за товар. Сторонами було досягнуто згоди щодо виду товару, кількості та ціни товару (10401,60 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого товару за видатковою накладною серії ЯПС № 010822 від 09 жовтня 2009р. на суму 10401,60 грн., обов'язок негайного виконання відповідачем зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов’язок по сплаті заборгованості в сумі 10401,60 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України до 01.05.2010 включно, тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а саме: претензії позивача 23.04.2010р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як постачальник, зобовязання щодо поставки товару за видатковою накладною серії ЯПС № 010822 від 09 жовтня 2009р. на суму 10401,60 грн. на суму 10401,60 грн. - виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідною видатковою накладною, належним чином засвідчена копія якої знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачем заборгованість за поставлений позивачем товар за видатковою накладною серії ЯПС № 010822 від 09 жовтня 2009р. на суму 10401,60 грн. –не була погашена у визначений законом строк і належних та допустимих доказів її погашення відповідачем суду надано не було.

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за поставлений позивачем, але не оплачений відповідачем товар за видатковою накладною серії ЯПС № 010822 від 09 жовтня 2009р. на суму 10401,60 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 10401,60 грн. суми заборгованості за поставлений позивачем, отриманий але не оплачений відповідачем товар - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 10401,60 грн. –основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіда»(код ЄДРПОУ 35309243, юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, Н.П. № 43; фактична адреса: 03038, м. Київ, вул. Амосова, буд. 4, павільйон 6) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідне виробництво «Індустріальний комп’ютер»(код ЄДРПОУ 24089401, адреса: 03680, м. Київ, вул. Палладіна, 32, к. 320) суму боргу в розмірі 10401 (десять тисяч чотириста одна) грн. 60 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –104 (сто чотири) грн. 02 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                         С.Р. Станік

Дата підписання рішення – 30.07.2010