Рішення № 10612485, 29.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/29229.07.10 За позовом Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу "Український науково-дослідний інститут дизайну та ергономіки"

до Головного управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради

про стягнення заборгованості за договором - 202477,19 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача – Клюєв С.І. дов. № 25 від 01.06.10, В.О. Свірко - директор

від відповідача –не з’явився, був Шевчук Г.С. –дов. № 06-3365 від 15.03.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 148700,00 грн. основного боргу, 22617,27 гривень індексу інфляції, 5634,55 гривень 3% річних від простроченої суми, 15116,37 гривень пені, 10409 гривень штрафу з покладенням на відповідача судових витрат.

Позовна заява підписана директором відокремленого структурного підрозділу "Український науково-дослідний інститут дизайну та ергономіки" Національного авіаційного університету який діє від імені і інтересах позивача на підставі Генеральної довіреності №1298/06.03 від 31.05.10.

Позов мотивований не належним виконанням умов договору №18/08 на виконання робіт від 07.07.08 в частині оплати виконаних та прийнятих робіт.

08.06.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/292, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 30.06.10.

30.06.10 в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача, проте вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконали частково.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.06.10 та 15.07.10 розгляд справи відкладено на 29.07.10 в порядку ст.77 ГПК України.

Відповідач 15.07.10 через канцелярію суду надав відзив в якому заперечив проти позову з підстав не фінансування договору.

Направлений судом запит до ГУ ДКУ у м. Києві про реєстрацію договору та стан фінансування не виконаний.

У судове засідання 29.07.10 представник відповідача не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представника відповідача.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

07.07.08 між «Українським науково -дослідним інститутом дизайну та ергономіки Національного авіаційного університету (Позивач, виконавець) та Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»(Відповідач, замовник) та було укладено Договір № 18/08 на виконання робіт (надалі іменується "Договір"), згідно умов якого Позивач за рахунок Відповідача взяв на себе зобов'язання виконати роботи по розробці схеми розміщення елементів благоустрою вулиці Андріївський Узвіз, відповіднодо умов якого (п.1.1) замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт: Схема розміщення елементів благоустрою вул. Андріївський Узвіз.

Згідно до п1.2 договору технічні й інші вимоги до виконання робіт, що є предметом договору, визначаються завданням на розробку, яке є невід'ємною частиною цього договору

Пунктом 1.3 встановлено, що зміст, склад і терміни виконання робіт визначаються завданням та календарним планом робіт з правом дострокового виконання.

Пункт 1.4 договору визначає, що приймання виконаних робіт здійснюється згідно з календарним планом робіт та вимогами завдання на розробку.

Згідно до п.3.1 договору перелік виконаних робіт та документації, що підлягає оформленню та передачі Виконавцем Замовникові по закінченні договору, визначено завданням на виконання робіт та календарним планом.

Відповідно до п. 3. 2 договору при завершенні робіт Виконавець надає Замовникові акт здачі-приймання виконаних робіт з додатком до нього комплекту документації, передбаченої календарним планом робіт.

Пунктом 3.3 договору установлено, що замовник впродовж 10 календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт і звітних документів, зазначених у п.3.2 цього договору зобов’язаний надіслати виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт.

Згідно до п.2 1 договору вартість робіт визначається протоколом угоди про договірну ціну, який є невід’ємною частиною договору. Вартість робіт 123916,67,00 грн., крім того ПДВ - 24783,33 грн. Всього - 148700,00 грн. До визначеної вартості включено вартість вихідних даних, вартість отримання висновків та погоджень.

Договірна вартість робіт згідно пункту 2.1. Договору та протоколу угоди про договірну ціну (додаток 1 до Договору).

Відповідно до п. 2.2 договору оплата здійснюється поетапно згідно з актами здачі-приймання у відповідності до календарного плану робіт.

Пунктом 4 додатку №5 до договору встановлено міський бюджет як джерело фінансування.

Відповідно до п.4.1 цього договору за неналежне виконання зобов’язань за даним договором Виконавець та Замовник несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Строк дії договору встановлений п.6.1 до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору.

Технічні вимоги до виконання робіт, зміст, склад та терміни були визначені у додатках до договору складала 148700,00 грн з ПДВ. Виконання роботи було поділено на етапи відповідно до календарного плану (додаток 2 до Договору).

І-й етап робіт було виконано Позивачем у серпні 2008 року. Робота виконана відповідно до умов Договору та календарного плану і оформлена у відповідності до технічного завдання, за виконану роботу Відповідач мав сплатити 63941 грн. про що сторони підписали акт здачі - приймання виконаних робіт №1 від 26.08.08.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 28.11.08 строки виконання 2-го етапу по договору були перенесені на 2009 рік. 2-й етап робіт було виконано Позивачем у липні 2009 року. Робота була виконана Позивачем відповідно до умов Договору та календарного плану і оформлена у відповідності до технічного завдання, за виконану роботу Відповідач мав сплатити 84759 гривень про що Сторони підписали акт здачі -приймання виконаних робіт №2 від 06.07.09.

Згідно п. 2.2 договору оплату робіт відповідач мав здійснювати поетапно згідно з актами прийому-передачі робіт.

Між сторонами виникли правовідносини підряду.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 цього кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦКУкраїни).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тому, відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт безпосередньо після дати підписання актів виконаних робіт, тобто 27 серпня 2008 року - у розмірі 63941 гривню та 07 липня 2009 року - 84759 гривень.

Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія від 18.03.2010р. №1 з вимогою погашення заборгованості. Претензія була отримана Відповідачем 22.03.2010р. про що свідчить повідомлення №3040708. але відповіді на претензію Позивач не отримав.

Однак відповідач зазначає, що ним була надана відповідь на претензію від 18.03.2010 № 1 щодо сплати боргу у розмірі 148 700,00 грн. від 04.06.2010 № 06-6970 , де зазначалося, що фінансування робіт здійснюється із міського бюджету, однак з 2009 року по даний час кошти з міського бюджету на сплату вартості робіт відповідачу не виділялися.

Також, Позивачу було направлено лист за № 20 від 15.04.10р. з вимогою погашення заборгованості та рахунком - фактурою №0000001 від 15.04.2010р. на сплату коштів. Даний лист було отримано Відповідачем 19.04.10р., про що свідчить поштове повідомлення №02923053. На зазначений лист надійшла відповідь Відповідача у листі від 29.04.10р. ,№ 17-5482 про підтвердження кредиторської заборгованості та відсутності фінансування з міського бюджету.

Відповідач визнав, що робота була виконана відповідно до умов договору та календарного плану і оформлена у відповідності до технічного завдання , за виконану роботу відповідач мав сплатити 63941 гривню, про це сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 26.08.2008 року. І відповідно до Додаткової угоди № 1 від 28.11.2008 року строки виконання 2-го етапу по договору були перенесені на 2009 рік. 2-ий етап роботи був виконаний позивачем у липні 2009 року, і відповідач мав сплатити 84759 гривень, про що сторони підписали акт-здачі приймання виконаних робіт № 2 від 06.07.09.

Заперечуючи проти позову відповідача зазначає у своєму відзиві, що зміст , склад і терміни виконання робіт визначалися завданням та календарним планом робіт з правом дострокового виконання. Приймання виконаних робіт здійснювалось згідно календарного плану робіт та вимогами завдання на розробку. При завершенні робіт виконавець надавав замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт з додатком до нього комплект документації, передбаченої календарним планом робіт. Вартість виконаних робіт визначальна договором і протоколом угоди про договірну ціну і складала 123916,67 грн. здійснювалась поетапно згідно з актами здачі-приймання робіт у відповідності до календарного плану робіт. А оскільки джерелом фінансування - є міський бюджет, однак фінансування не здійснювалось, заборгованість яка становить 148 700,00 грн. стягненню не підлягає.

Відповідач також зазначає, що Управління неодноразово зверталося до Головного фінансового управління з проханням виділити кошти передбачені пунктом 8 Тематичного плану для погашення заборгованості за виконані роботи. Проте на даний час питання виділення коштів залишається відкритим.

Крім того, як зазначає відповідач, ним була направлена доповідна записка на голову Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) від 02.06.2010 № 17-6765 щодо виділення коштів на погашення кредиторської заборгованості. Однак, відповіді не отримали.

Крім того, управлінням починаючи з 2009 року направлені листи Головному фінансовому управлінню які належним чином не розглянуто.

Таким чином, відповідач на час розгляду справи не здійснив оплати робіт, тому за ним рахується заборгованість у розмірі 148700 гривень, що також підтверджується актами звіряння розрахунків від 01.12.08р., 01.07.09 р., від 14.10.09 р., від 01.04.10 р.

Отже відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних та прийнятих робіт, що є порушенням умов договору.

За таких обставин, відповідно до умов договору з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 148700,00 грн.

За змістом ч. 1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Стаття 610 ЦКУкраїни визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Позивач нарахував і просить стягнути з відповідача 22617,27 грн. інфляційних втрат, 5634,55 грн. –три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Період розрахунку відповідальності за порушення грошового зобов'язання Відповідача по 1-му етапу робіт складає з 27.08.08 - 28.05.10, сума боргу 63941 грн, період розрахунку відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідача по 2-му етапу робіт складає з 07.07.09 - 28.05.10, сума боргу 84759 гривень.

За таких обставин, господарський суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум визнав його завищеним в частині інфляційних втрат і таким , що підлягає частковому задоволенню в розмірі 21597,19 грн. інфляційних втрат, та здійсненим в межах строків і сум боргу в частині трьох процентів річних 5634,55 грн.

Також позивач нарахував і просив стягнути 15116,37 гривень пені, 10409 гривень штрафу.

В силу ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1. ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Однак, відповідно до ст. 547 ЦК України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі. У разі недотримання вказаної вимоги правочин щодо встановлення забезпечення є нікчемним.

У відповідності до ст. 207 ЦК України вимога щодо письмової форми правочину вважається дотриманою, якщо його зміст зафіксовано не лише в одному або кількох документах, підписаних сторонами (стосовно юридичних осіб підпис суб'єктів, уповноважених на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, скріплюється печаткою), а й у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Наслідком недотримання сторонами простої письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань згідно із ч. 2 ст. 547 ЦК України є його нікчемність.

Нікчемність правочину щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання згідно із ст. 215 ЦК України означає, що правочин є недійсним з моменту його вчинення і судове підтвердження недійсності правочину в даному випадку не вимагається.

В силу ч. 3 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Визначене у п.4.1 договору посилання на відповідальність сторін є загальним, а отже сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов відповідальності.

Господарський суд зазначає, що заявлені до стягнення суми 15116,37 грн. пені, 10409 грн. штрафу, є неустойкою за неналежне виконання господарського зобов’язання, задоволенні не можуть бути з підстав відсутності належно оформленої угоди про неустойку.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для оплати виконаних позивачем робіт і обумовлене договором джерело фінансування не звільніють його від обов’язку оплати та не є підставою для відмови в позові, оскільки, сторони договору не встановили обов'язковість перенесення таких розрахунків до надходження відповідного фінансування з міського бюджету, а лише визначили джерело, і відповідач як сторона за чинним, у встановленому порядку недійсним не визнаним, договором цивільно-правового характеру має виконати взяті на себе зобов'язання, адже, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001,м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Український науково - дослідний інститут дизайну та ергономіки»(03680, м. Київ, пр. Космонавта Комарова,1, код ЄДРПОУ 02734545) 148700,00 грн. основного боргу, 21597,19 грн. інфляційних втрат, 5634,55 грн. три проценти річних, 1759,32 грн. державного мита та 205,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук