Рішення № 10612477, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/3526.07.10

За позовом: Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»

До: Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк»

про: визнатння позивача кредитором відповідача на суму 718.332,20 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: не з’явились

Відповідача: не з’явились

Суть спору: визнатння позивача кредитором відповідача на суму 718.332,20 грн., з яких 626.859,31 грн. (78652,36 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009) - основного боргу, 20.837,17 грн. –відсотків по вкладу, 70.635,72 грн. (8.862,70 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009) - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору банківського вкладу передав кошти банку в сумі 200.000,00 дол. США. Позивач зазначає, що по закінченню терміну вкладу відповідач коштів позивачеві повернув лише частково і заборгованість відповідача перед позивачем склала 116.871,53 дол. США, з яких 108.451,32 дол. США –основного боргу, 8.420,21 дол. США –пені.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що відповідно до постанови Правління Національного Банку України № 756 від 18.12.2009 з 21.12.2009 у відповідача відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру його ліквідації. Тому з 21.12.2009 у відповідача відсутні правові підстави для здійснення будь-яких банківських операцій.

Ухвалою від 25.12.2009 порушено провадження у справі № 45/35 та призначено її до розгляду на 01.02.2010.

Ухвалою від 01.02.2010 позовна заява залишена судом без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст.81 ГПК України, оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, а представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 скасовано, а справу передано на розгляд Господарському суду міста Києва.

Ухвалою від 30.04.2010 розгляд справи призначено на14.06.2010.

Під час нового розгляду справи позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просив: 1) визнати позивача кредитором відповідача на суму 718.332,20 грн., з яких 626.859,31 грн. (78652,36 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009) - основного боргу, 20.837,17 грн. –відсотків по вкладу, 70.635,72 грн. (8.862,70 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009) - пені; 2) зобов'язати ліквідатора відповідача внести зміни до реєстру кредиторів в частині збільшення суми вимог позивача на 70.635,72 грн.

Статтею 22 ГПК України позивачеві надано право, до прийняття рішення зі спору, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зміна предмету позову означає зміну однієї матеріально-правової вимоги до позивача на іншу. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Позивачем змінено позовну вимогу про стягнення коштів з відповідача на вимогу про визнатння позивача кредитором відповідача на суму 718.332,20 грн. та доповнено новою вимогою про зобов'язання ліквідатора відповідача вчинити певні дії.

З міна позивачем вимоги на вимогу про визнатння позивача кредитором відповідача на суму 718.332,20 грн. судом приймається. Натомість вимога про зобов'язання ліквідатора відповідача, який також є посадовою особою Національного банку України, вчинити певні дії судом не приймається, оскільки позивач вправі змінювати свої позовні вимоги саме до відповідача, а не заявляти додаткові вимоги до інших осіб.

Відповідач відзиву на уточнені позовні вимоги суду не надав.

Ухвалами від 14.06.2010 та від 05.07.2010 розгляд справи відкладався на 05.07.2010 та на 26.07.2010.

Заслухавши в попередніх судових засіданнях сторін спору, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір банківського вкладу №DUL-3/08 (далі - Договір). За умовами вказаного Договору банк (відповідач) відкриває вкладнику (позивач) рахунок, на який останній перераховує частково тимчасово вільні кошти в доларах США, і надходження кожної суми застерігається у додатковій угоді, а сума, строк та процентна ставка для кожного випадку встановлюється окремо (п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 17.06.2009 до Договору) банк зобов’язаний забезпечити зберігання та своєчасне повернення сум часткових банківських вкладів. В разі несвоєчасного повернення суми банківського вкладу та нарахованих відсотків банк (відповідач) сплачує пеню за кожний день прострочки на залишок не повернених коштів, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно додаткової угоди № 1 від 01.07.2008 до Договору позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок 200.000,00 дол. США на строк з 01.07.2008 по 17.06.2009 з виплатою 12% річних.

Відповідно до виписки з банку від 01.07.2008 позивач вніс на депозитний рахунок 200.000,00 дол. США.

Відповідно до матеріалів справи відповідач за Договором здійснив наступні платежі на користь позивача:

22.06.2009 сплачено відсотки в сумі 23.200,00 дол. США;

23.07.2009 часткове повернення вкладу в сумі 23.000,00 дол. США;

23.07.2009 часткове повернення вкладу в сумі 50.000,00 дол. США;

14.08.2009 часткове повернення вкладу в сумі 18.548,68 дол. США;

22.09.2009 часткове повернення вкладу в сумі 19.798,96 дол. США;

22.09.2009 часткове сплачено відсотки в сумі 1201,04 дол. США;

30.09.2009 часткове повернення вкладу в сумі 10.000,00 дол. США.

Листом від 16.06.2009 № 201 відповідач повідомив позивача про закінчення строку вкладу та запропонував пролонгацію на 2 місяці.

Позивач листом від 17.06.2009 № 19.2-565 відмовився від пролонгації дії договору та вимагав повернення коштів.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст. 340 Господарського кодексу України депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Виходячи з приписів ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач був зобов’язаний повернути позивачеві вклад.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково повернув суму вкладу і залишок неповерненої суми вкладу складає 78652,36 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 21.12.2009 складає 626.859,31 грн. Також з матеріалами справи підтверджується, що відповідач крім суми основного вкладу зобов’язаний сплатити позивачеві 20.837,17 грн. відсотків по вкладу. Більш того, вказана вище сума заборгованості по вкладу та по відсоткам на вклад визнана відповідачем листом від 13.04.2010 № 1586.

Відповідно до постанови Правління Національного Банку України № 756 від 18.12.2009 «Про відкликання банкіської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного комерційного банку «Східно - Європейський банк»з 21.12.2009 відкликано банківську ліцензію відповідача та ініційовано процедуру його ліквідації.

Керуючись ст. 89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" позивач заявив свої вимоги до відповідача в сумі 78652,36 дол. США залишку неповернутого депозитного вкладу, 8862,70 дол. США пені, 1168,72 дол. США днржмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (лист від 15.01.2010 № 20.3/7-38-117).

Листами ліквідатора від 19.03.2010 № 1034 ьа від 13.04.2010 № 1586 позивача повідомлено, що його вимоги включено в реєстр кредиторів в розмірі 655.666,48 грн., з яких 626.859,31 грн. - сума основного боргу, 29.837,17 грн. - сума відсотків по вкладу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури. Ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження.

Натомість ліквідатор не розглянув вимогу позивача про включення до реєстру кредиторів вимог про стягнення пені в сумі 70.635,72 грн. (8.862,70 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009).

Згідно ст 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно п. 9.4. розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08. 2001 № 369 ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження Національним банком змін до реєстру вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі ,зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили та не оскаржене ліквідатором у встановленому законом порядку.

Оскільки відповідач свого обов’язку по розгялду цих вимог не виконав та не включив зазначені вище вимоги позивача до реєстру вимг кредиторів, то відповідач порушив права позивача.

Отже, вимоги позивача про визнання позивача кредитором відповідача на суму 718.332,20 грн., з яких 626.859,31 грн. (78652,36 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009) - основного боргу, 20.837,17 грн. –відсотків по вкладу, 70.635,72 грн. (8.862,70 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009) - пені є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»(68001, Одеська обл.. місто Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6, код 01125672) кредитором Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк»(01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 17/5, код 35761164) на суму 626.859 (шістсот двадцять шість тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 31 коп. основного боргу, 20.837 (двадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 17 коп. - відсотків по вкладу, 70.635 (сімдесят тисяч шістсот тридцять п’ять) грн. 72 коп. –пені.

3. Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк»(01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 17/5, код 35761164, з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»(68001, Одеська обл.. місто Іллічівськ, вул.. Праці, буд. 6, код 01125672, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) доларів США 72 цента США - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя           С.Балац