Рішення № 106120908, 17.08.2022, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/217/22

Провадження № 2/392/350/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска цивільну справу № 392/217/22 за позовом Маловисківської міської ради, як органу опіки та піклування, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

за участю учасників справи:

представника позивача - начальника служби у справах дітей Маловисківської міської ради Захватихати П.В.,

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - адвоката Калінки - Бондар О.Б.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Маловисківська міська рада, як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період часу з травня по листопад 2018 року відповідач проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_1 . З травня 2018 року ухиляється від виконання обов`язків по вихованню сина ОСОБА_1 , не виконує вимоги ч.1, 2, 3, 4 ст. 150, ч.1,4 ст.155, ст. 180 СК України, відносно сина ОСОБА_1 , а саме: забезпечення права дитини на належне батьківське виховання, піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поваги до прав дитини та її людської гідності, виховування дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя і обов`язок батьків утримувати дитину, що у відповідності з ч.4 ст.155, п.2, 4, ч. 1 ст. 164 СК України є підставою позбавлення батьківських прав у судовому порядку.

Крім того, зазначив, що 07.08.2018 від невідомої особи до служби у справах сім`ї та дітей виконавчого комітету Маловисківської міської ради надійшло звернення, про те, що у будинку за адресою, де проживає мати з дитиною, збираються сторонні особи жіночої та чоловічої статі, які вживають алкогольні напої, виражаються нецензурною лайкою та вчиняють бійки у присутності дитини. Мати вживає алкогольні напої та залишає дитину на сусідів, чи то сторонніх осіб.

Після надходження вказаного повідомлення, представник служби у справах сім`ї та дітей виконавчого комітету Маловисківської міської ради спільно з представниками ювенальної превенції Маловисківського відділу поліції, було організовано виїзд за вказаною адресою. Під час обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , службою у справах сім`ї та дітей виконавчого комітету Маловисківського міської ради спільно з інспектором ювенальної превенції Маловисківського відділу поліції було складено акт обстеження умов проживання сім`ї та на момент обстеження умов проживання сім`ї, дитина знаходилася у сторонніх осіб вдома. Від надання пояснень, з приводу вживання алкогольних напоїв зі сторонніми особами, виражання нецензурною лайкою та вчинення бійок у присутності дитини та залишення дитини без нагляду, чи то залишення дитини на сусідів, сторонніх осіб - ОСОБА_2 відмовилася. На підставі вищевикладеного було складено акт про вилучення дитини ОСОБА_1 та тимчасово влаштовано до баби ОСОБА_3 до моменту вирішення питання щодо подальшого влаштування дитини.

Не зважаючи на контроль з боку служби у справах сім`ї та дітей виконавчого комітету міської ради і те, що на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 17.07.2018 року, де ОСОБА_2 було винесено попередження за ухилення нею від виконання обов`язків по вихованню сина, що є підставами для позбавлення батьківських прав у судовому порядку. З моменту вилучення ОСОБА_1 мати ОСОБА_2 з дитиною спілкується дуже рідко та продовжує ухилятися від виконання обов`язків по вихованню дитини.

Розглянувши письмове звернення ОСОБА_3 , яке надійшло 08.11.2021 року до Маловисківської міської ради, щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 за ухилення виконання нею батьківських обов`язків, 23.11.2021 року на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Маловисківської міської ради прийнято рішення щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», «Конвенцією ООН про права дітей», постановою КМУ від 24.09.2008 року за №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», з метою соціально - правового захисту малолітньої дитини, позивач просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 за ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.02.2022 року відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 06.04.2022 року задоволено клопотання адвоката Калінки - Бондар О.Б., та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 10.05.2022 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Крім того, задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача про виклик та допит свідків та витребування доказів.

Представник позивача - начальник служби у справах дітей Маловисківської міської ради Захватихата П.В., в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, з підстав викладених в ньому. В поданій на адресу суду заяві не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - адвокат Калінка - Бондар О.Б. просила задовольнити позовні вимоги, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває без батьківського піклування, відповідач не з`являлася до дитини, навіть, якщо перебувала у м. Мала Виска, тобто самоусунулася від виконання батьківських обов`язків.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримала позицію свого адвоката та просила задовольнити позовні вимоги.

Крім того, представником третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - адвокатом Калінкою - Бондар О.Б. подані пояснення, в яких вона зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 батько дитини помер та мати з того часу почала зловживати спиртними напоями, перестала займатися вихованням сина, доглядом за ним, його утриманням та розвитком. 07.09.2018 року дитину було вилучено органам опіки та піклування виконавчого комітету Маловисківської міської ради, про що складено акт вилучення малолітньої дитини.

ОСОБА_3 є рідною бабусею малолітнього ОСОБА_1 , який на підставі наказу начальника Служби у справах дітей виконавчого комітету Маловисківської міської ради від 07.08.2018 року №7 тимчасово влаштований у її сім`ю, де перебуває й до сьогодні. ОСОБА_3 протягом чотирьох років виховує онука, забезпечує йому доступ до отримання освіти, належний рівень охорони здоров`я, культурний та духовний розвиток, утримує його, тобто виконує відносно нього всі обов`язки, які б мала виконувати його біологічна матір.

Мати дитини протягом усього часу не цікавиться сином, ОСОБА_3 постійно намагалася підтримувати з нею зв`язок, аби виправити її ставлення до дитини, однак остання дуже рідко реагувала на її звернення. Протягом 2020 року ОСОБА_3 майже щомісяця просила її приїхати до сина, поспілкуватися з ним. Зазначила, що дитину відповідач бачила всього двічі за весь час перебування його в бабусі, і ці два рази були ініційовані бабусею дитини. Батьківського інтересу до сина матір не проявляє.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.06.2020 року з матері дитини ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , яке перебуває на примусовому виконанні у відділі ДВС. Аліменти на утримання дитини державним виконавцем періодично стягувалися, однак вказане носить епізодичний характер.

Крім того, саме ОСОБА_3 та сімейним лікарем КНП Маловисківський центр первинної медико - санітарної допомоги Маловисківської міської ради підписано декларацію на медичне обслуговування дитини ОСОБА_1 та саме вона приводить дитину до медичного закладу для огляду та проведення профілактичних щеплень, здійснює догляд за дитиною під час хвороби. Мати хлопчика до закладу не зверталася, станом здоров`я дитини не цікавилася.

Дитина з 2018 року відвідувала садочок, опікується дитиною, а саме приводить і забирає з садочка, платить за дитячий садочок бабуся ОСОБА_3 . Наразі дитина навчається у першому класі. Здобуття ним освіти також забезпечує ОСОБА_3 , без участі в цьому матері дитини.

Тобто ОСОБА_2 починаючи з 07.09.2018 року без поважних причин, свідомо та умисно: не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не бере участі у його підготовці до самостійного життя, що є важливим аспектом виховання; не спілкується з дитиною не тільки в повному обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, а й взагалі жодним чинном не є ініціатором підтримки контакту з сином; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виялвяє інтересу до його внутрішнього світу.

Вважає, що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Зазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 13.03.2019 року у справі №631/2406/15-ц. Також посилалася на постанову КЦС від 10.11.2021 року у справі №390/1418/17.

Враховуючи вищевикладене, умисну винну поведінку матері (бездіяльність та нехтування своїми батьківськими обов`язками), вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання призначені на 14.06.2022, 21.07.2022 та 17.08.2022 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялася шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою та адресою місця проживання, про що свідчать повернуті конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.91, 92, 93, 100, 160, 166, 189, 190), крім того, повідомлялася шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавав, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від відповідача не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені в графі батько « ОСОБА_4 » та в графі мати « ОСОБА_2 », що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції у Кіровоградській області від 17.03.2015 року (а.с.21).

Згідно з копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 08.06.2016 року складено відповідний актовий запис №220 Маловисківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 08.06.2016 року (а.с.201).

Як вбачається з повідомлення служби у справах сім`ї та дітей виконавчого комітету Маловисківської міської ради від 02.07.2018 року, ОСОБА_2 матір ОСОБА_1 попереджено про відповідальність за ухилення від виконання вимог п.2 ст.150 СК України (піклування про здоров`я дитини. її фізичний, духовний та моральний розвиток) та остання зобов`язалася виконувати та дотримуватися п.2 ст. 150 СК України (а.с.108).

07.09.2018 року службою у справах сім`ї та дітей виконавчого комітету Маловисківської міської ради ОСОБА_2 матір ОСОБА_1 ознайомлено та попереджено про відповідальність за порушення ЗУ «Про попередження насильства в сім`ї». Окрім цього, з нею проведено профілактичну бесіду щодо недопущення нею подальшого вчинення насильства в сім`ї (а.с.113)

На підставі заяви ОСОБА_3 та акту обстеження житлово - побутових умов, начальником служби у справах сім`ї та дітей виконавчого комітету Маловисківської міської ради Захватихатою П.В. винесено наказ від 07.09.2018 року №7/в про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишився без батьківського піклування до сім`ї баби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою склалися близькі стосунки до прийняття рішення про влаштування дитини. (а.с.14).

Як вбачається, з висновку комісії в складі: начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Маловисківської міської ради Захватихатою П.В.; спеціаліста служби у справах дітей Рудого С.І., фахівцем центру надання соціальних послуг Горовою О.В., викладеного в Акті обстеження від 06.10.2022 року, з метою обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , по місцю реєстрації ніхто не проживає, ворота зачинені, подвір`я захаращене та заросло паросллю. Обстежити умови проживання немає можливості (а.с.32).

Відповідно до рішення Маловисківської міської ради від 07.09.2018 року №319 про негайне відібрання дитини від матері, вирішено, зобов`язати начальника служби у справах сімї та дітей виконавчого комітету міської ради Захватихату П.В., негайно відібрати малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини та тимчасово влаштувати малолітнього ОСОБА_1 до баби ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Згідно із актом вилучення малолітньої дитини від 07.09.2018 року, комісією в складі: начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Маловисківської міської ради Захватихатою П.В.; спеціаліста служби у справах дітей виконавчого комітету міської ради Линник Л.В., інспектором Маловисківського ВП ГУНП Перехрест І.І., прийнято рішення про вилучення малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з сім`ї матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із антисанітарними умовами проживання та прямою загрозою з боку матері для життя та здоров`я дитини, також систематичним вживанням алкогольних напоїв та присутністю сторонніх осіб за місцем проживання дитини (а.с 15).

Рішенням Виконавчого комітету Маловисківської міської ради за №454 від 09.12. 2021 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , вирішено затвердити висновок комісії з питань захисту прав дитини про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини. (а.с.7- 12).

Як вбачається з характеристики дошкільного навчального закладу №5 «Чебурашка» від 18.09.2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує Маловисківський дошкільний навчальний заклад з 18.06.2018 року, зі слів вихователя групи, яку відвідує дитина, участь у вихованні дитини (приводили і забирали його із садочка) приймають мама ОСОБА_5 та бабуся ОСОБА_6 . Проте дитина не систематично відвідував дошкільний заклад. З 27.08.2018 року по 07.09.2018 року не відвідував садочок з не встановлених причин. З 10.09.2018 року по даний час дитина відвідує дитячий садочок, хлопчиком опікується лише бабуся. (а.с.115).

Окрім того, як вбачається з характеристики комунального закладу «Мануйлівська гімназія - дошкільний навчальний заклад» від 04 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у вищевказаному закладі з 01.09.2021 року. Вихованням дитини займається бабуся ОСОБА_3 , яка приділяє належну увагу вихованню ОСОБА_1 та активно співпрацює з учителем та батьківським комітетом класу. Разом з дитиною активно приймає участь в різних позашкільних закладах (а.с.30).

На підставі довідки про неотримання аліментів від 10.05.2022 року за вих. №32, виданої Маловисківським відділом державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно не отримувала аліменти з ОСОБА_2 у період з 01.03.2022 року по 01.05.2022 року (а.с.133).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово зверталася до ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області із заявами про вчинення ОСОБА_2 відносно свого сина ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.118-127).

З наданих відомостей Державної прикордонної служби України від 26.05.2022 року про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованою території АР Крим, громадянкою України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 01.01.2018 по 26.05.2022 року в базі даних не виявлено (а.с.161).

Згідно листа Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за наявними інформаційними обліками Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області інформація відсутня про зареєстровані заяви та повідомлення відносно ОСОБА_2 , а також про притягнення її до кримінальної відповідальності. У той же час, 07.09.2018 Маловисківським відділом поліції ГУНП в Кіровоградській області стосовно вказаної особи винесено постанову серії ГО №149365 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді попередження за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.183).

Третя особа, ОСОБА_3 , яка допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що коли її син помер невістка ОСОБА_2 залишилася сама з дитиною, вона їм допомагала, з продуктами харчування та оформленням дитини в садочок, але ОСОБА_2 не водила дитину в садочок, за весь час онук відвідав садочок лише два рази, на її запитання чому онук не ходить в садочок у відповідача були постійні відмовки. Крім того, коли привозила продукти харчування, ОСОБА_2 не було вдома. Повідомила, що був випадок коли ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, запропонувала їй самостійно виховувати онука. В подальшому, коли онук жив з ОСОБА_3 , матір брала дитину декілька раз та коли повертала - ОСОБА_8 був хворий, а останнього разу його вкусила собака, після чого проходили довге лікування. Наголосила, що відповідачу відомо, що справа протягом тривалого часу перебуває в суді, але не дивлячись на це, відповідач не цікавиться життям дитини та не виявляє бажання його побачити. Коли бачила ОСОБА_2 у м. Мала Виска, то остання уникала її й відразу втікала, що свідчить про те, що життя дитини її не цікавить.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , пояснила, що протягом багатьох років проживає по сусідству із ОСОБА_3 знає її з хорошої сторони, остання завжди опікувалася онуками та приділяла їм багато уваги, на сьогоднішній день опікується найменшим ОСОБА_8 та активно займається його життям та навчанням. Матір хлопчика, відповідача по справі, знає лише як невістку ОСОБА_3 . Була свідком коли ОСОБА_2 приходила до ОСОБА_3 , перебувачи в стані алкогольного сп`яніння, та використовувала ненормативну лексику, крім того, їй відомо, що коли ОСОБА_2 брала дитину на деякий час, то повертала бабусі хворим. Зазначила, і про те, що мати вже рік не бачила дитину. Так як, вона працює викладачем у школі, де навчається ОСОБА_1 їй відомо, що мати до школи не з`являлася, життям і навчанням дитини не цікавилася. Вказала, що повністю дитиною займається бабуся, з точки зору навчання дитина повністю забезпечена всім необхідним. Просила врахувати, що ОСОБА_1 відразу коли прийшов до школи був закритий і переляканий, пізніше стан покращився, але коли дитина стикається з невеликою проблемою знову закривається.

Для вирішення спірних правовідносин судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.141, ч.ч.2,3 ст.150 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, при цьому батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.

Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України „ Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п.15, 16 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.1ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

З огляду на зазначене, судом під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо, протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є першоосновою розвитку особистості дитини, не піклуючись про фізичний та духовний розвиток дитини, його підготовку до самостійного життя, не створюючи належних умов для природних здібностей дитини, поваги до його гідності, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, хоча мала реальну можливість для цього, та за відсутності при цьому, з боку третьої особи будь-яких перешкод їй (відповідачу) у спілкуванні з дитиною, оскільки такі судом не встановлені і докази цьому відсутні, та прийняття участі у вихованні дитини та виконання своїх батьківських обов`язків, визначених законом, по відношенню до дитини, зайняття матері ОСОБА_2 , яка проживає окремо від дитини, пасивної позиції у вихованні сина ОСОБА_1 , що призводить до віддалення сина від матері, втрати зв`язків між нею (матір`ю) та дитиною, крім того, свідчить про нехтування ОСОБА_2 своїми правами та обов`язками.

Окрім того, судом відзначається, що батьківські обов`язки не заключаються лише в наданні матеріальної допомоги, яка, поряд з цим, відповідачем протягом трьох місяців на утримання дитини не надається, вони включають в себе також і батьківську турботу та ласку, піклування про здоров`я дитини, її духовний, моральний та фізичний розвиток, підготовку до навчання, спілкування з дитиною.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаний висновок суду повністю узгоджується із висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 10.11.2021 року у справі №390/1418/17.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги насамперед інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є пріоритетом при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов`язує позбавлення батьківських прав, при цьому під час розгляду справи судом було встановлено реальну юридичну і фактичну можливість відповідача ОСОБА_2 , яка є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку, та наявність її вини у невиконанні батьківських обов`язків, відсутність перешкод з боку інших осіб, в тому числі ОСОБА_3 , для належного виконання відповідачем батьківських обов`язків, на підставі чого, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, такими, що заявлені виключно в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно є такими, що підлягають задоволенню з позбавленням відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, судом відзначається, що відповідно ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст.141, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Маловисківської міської ради, як органу опіки та піклування, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2022 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач - Маловисківська міська рада, як орган опіки та піклування, Ідентифікаційний код: 04055373, місцезнаходження: вул. Спортивна, 6,м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова