Рішення № 10611973, 30.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 червня 2010 р.           Справа 14/94-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл", код ЄДРПОУ 32208910, вул. Постишева, 25, м. Донецьк, 83086)

до: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100

про визнання недійсним рішення № 14-рш від 31.03.2010 р. у справі № 02-26.4/85-09

За участю представників сторін:

          позивача : Романов О.І., довіреність

          відповідача : Слободянюк М.В., довіреність

відповідача : Драпак Ю.П., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" подано позов про визнання недійсним рішення Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 14-рш від 31.03.2010 р. у справі № 02-26.4/85-09.

Ухвалою суду від 15.06.2010 р. було порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 30.06.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представники відповідача в судовому засідання проти позову заперечували, мотивуючи свою відмову тим, що рішення № 14-рш від 31.03.2010 р., прийняте за результатами розгляду справи № 02-26.4/85-09, є законним та обґрунтованим, оскільки в ході розгляду даної справи встановлені факти порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" положень ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а саме повідомлення невизначеному колу осіб у період з 13.01.09 по 30.09.09, через розміщення інформації в рекламі, неповних відомостей щодо реалізації товарів, зокрема внаслідок замовчування окремих фактів (не зазначення дійсної вартості стисненого природного газу, порівняння з вартістю бензину А-98, визначення певної категорії споживачів), неправдивих відомостей про рівень цін на окремі види товарів (твердження дешевше в 3 рази), що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб'єкта господарювання.

Окрім того, відповідач також заперечує твердження позивача щодо того факту, що при прийнятті рішення, адміністративна колегія відділення порушувала вимоги ч. 1 ст. 58 Конституції України, де встановлено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законодавством як правопорушення, оскільки до 13.01.09 відповідальність за поширення інформації, яка вводить в оману, законодавством про захист економічної конкуренції не була передбачено. В даному випадку в оскаржуваному рішенні вказано, протягом якого періоду дії ТОВ "РосУкрОйл" визнано порушенням, а саме на протязі з 13.01.09 р. по 30.09.09 р., що входить на разі в період дії ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Представниками позивача та відповідача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наявним доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

01.09.2007 р. між ТОВ «РосУкрОйл» (Замовник) та ТОВ «ВіСта» (Виконавець) було укладено угоду № 52 про розміщення реклами, відповідно до умов якої, Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання по проведенню рекламної компанії і виконанню комплексу робіт по розміщенню рекламного продукту Замовника на спеціальній конструкції Виконавця типу «біг-борд» (щит 3x6м) в кількості 2 шт., місця розташування рекламоносіїв: Київський напрямок, в'їзд в м. Вінниця, та Одеський напрямок, в'їзд в м. Вінниця. Угода діяла з 01.09.2007 р. до 01.09.2008 р.

Такі ж умови стосовно місця розміщення, надання рекламних плакатів, їх змісту містить і Угода № 49, укладена між ТОВ «РосУкрОйл» та ТОВ «ВіСта» 01.09.2008 р., строк дії якої був встановлений до 30.09.2009 р.

На рекламоносії, розташованому біля мосту на об'їзній дорозі Львів-Кіровоград-Знамянка перед в'їздом в м. Вінниця зі сторони Київського напряму з 01.03.2008 року була розповсюджена наступна інформація: «ГАЗ ДЕШЕВЛЕ В З РАЗА АГНКС ФОРСАЖ тел.: (0432)57-91-51». Рекламне зображення замовника ТОВ «РосУкрОйл» у зв'язку із закінченням строку дії Угоди № 49 від 01.09.2008р. було знято 30.09.2009 року.

Адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 31.03.10 було прийнято рішення № 14-рш у справі № 02-26.4/85-09, яким дії товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" (далі -ТОВ "РосУкрОйл", позивач) з повідомлення невизначеному колу осіб у період з 13.01.09 по 30.09.09, через розміщення інформації в рекламі, неповних відомостей щодо реалізації товарів, зокрема внаслідок замовчування окремих фактів (не зазначення дійсної вартості стисненого природного газу, порівняння з вартістю бензину А-98, визначення певної категорії споживачів), неправдивих відомостей про рівень цін на окремі види товарів (твердження дешевше в 3 рази), що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб'єкта господарювання, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. За порушення ст. 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на ТОВ "РосУкрОйл" було накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Позивач в своїх запереченнях щодо накладеного на нього штрафу керується тим, що інформація на рекламоносії була розміщена до моменту вступу в дію статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» і що її розміщення мало місце до визначення в законі правопорушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», тому застосування Відповідачем в своєму рішенні цієї статті для накладення штрафу є не законним.

Дане твердження позивача було спростовано відповідачем, а саме, тим фактом, що розповсюдження інформації позивачем розпочалось до набрання чинності ст. 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", проте, після набрання чинності змін та доповнень до Законів України або інших нормативно-правових актів будь-який суб'єкт господарювання зобов'язаний їх врахувати в господарській діяльності.

Так, в даному випадку, доповнення внесенні до Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", зокрема ст. 15, набрали чинності з 13.01.2009 р.

В свою чергу, рішенням адміністративно колегії відділення Антимонопольного комітету України № 14-рш від 31.03.2010 р. у справі № 02-26.4/85-09 було притягнуто до відповідальності позивача за період починаючи період з 13.01.2009 р. по 30.09.2009 р., тобто в межах дії ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Окрім того, згідно з п. 5 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та п. 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України голова територіального відділення Антимонопольного комітету України уповноважений при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Окрім того, суд, в ході дослідження наданих доказів, не бере до уваги твердження позивача про порушення відповідачем норми матеріального і процесуального права в ході винесення адміністративною колегією відділення Антимонопольного комітету України рішення № 14-рш від 31.03.2010 р. у справі № 02-26.4/85-09, оскільки останнім, не конкретизовано, які саме норми відповідачем були порушені та не надано належних доказів в підтвердження вказаного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач не довів правомірність визнання недійсним та скасування рішення Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 14-рш від 31.03.2010 р. у справі № 02-26.4/85-09 та беручи до уваги, що вимога позивача щодо скасування вказаного рішення не узгоджується з положеннями ГПК України, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 липня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. Постишева, 25, м. Донецьк, 83086)

3 - відповідачу Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100