Ухвала суду № 10611271, 23.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"23" квітня 2010 р. Справа № 32/21-10-1226

За заявою кредитора: Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „К.А.Я.” (м. Одеса, вул. Базарна, буд. 63, оф. 820; код ЄДРПОУ 35302363)

про визнання банкрутом

          Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від заявника: Дворянченко І.В. за довіреністю № 42106/Д/10-117 від 03.08.2009р.;

від боржника: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „К.А.Я.” у відповідності зі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки останній неспроможний виконати зобов’язання по сплаті податкового боргу у сумі 1233,70 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2010р. порушено провадження у справі №32/21-10-1226 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „К.А.Я.” у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив, наступне:

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежного від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Таким чином, під час розгляду справи про визнання відсутнього боржника банкрутом із застосуванням положень статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" об’єктом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи, факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” факт відсутності боржника повинен підтверджуватись витягом (довідкою) із Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб (ЄДР). Даної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 22.05.2007р. по справі № 32-21/19-06-518.

З наданої до суду Довідки з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 19.09.2008р. за №15561440001028624 внесено запис про „внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу”.

Відповідно до ч.ч. 11, 12, 14 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, належним доказом відсутності юридичної особи за адресою може бути лише запис державного реєстратора про „відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням”, а не запис про „внесення відомостей щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу”.

Також, при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство заявник має право подати до суду докази ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також довести припинення господарської діяльності боржника на підставі сукупності інших доказів, якими можуть бути податкові декларації, витяги з банківських рахунків про відсутність обороту коштів та інші фактичні данні.

Згідно Акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №5/15-1 від 28.01.2010р. та довідки №15047/9/10-117 від 17.03.2010р. боржник не звітує до податкових органів з 01.10.2008р. Однак, до заяви про порушення справи заявником додано податкові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2009р., надані боржником до ДПІ у Приморському районі м. Одеси. Тому, господарський суд вважає, що заявник не надав доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності підстав для звернення до суду про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „К.А.Я.” із застосуванням спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме статті 52 Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі припиняється у випадку, якщо спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Заявник звільнений від сплати державного мита згідно законодавства.

Керуючись ч.7 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 68, п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                              У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №32/21-10-1226 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „К.А.Я.” (м. Одеса, вул. Базарна, буд. 63, оф. 820; код ЄДРПОУ 35302363) припинити.

2.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та скасувати заходи до забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою суду від 18.03.2010р.

Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради, Першому ВДВС у Приморському районі м. Одеси.

Суддя