Рішення № 106112490, 31.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 серпня 2022 року справа №640/8485/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року в сумі 26 869,47 грн. та за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 55 454,64 грн.; 2) стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року в сумі 26 869,47 грн. та за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 55 454,64 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач протиправно не виплатив нараховані грошові кошти за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року в сумі 26 869,47 грн. на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі №640/12687/20 та за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 55 454,64 грн. на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у справі №640/16952/20.

Ухвалою від 14 червня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/8485/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

В матеріалах справи докази надання відповідачем відзиву на позовну заяву відсутні, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 24 липня 2000 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 26 листопада 2020 року у справі №640/12687/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволений. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 77% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 77% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у справі №640/16952/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві задоволений повністю, зокрема, визнані протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві в частині зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 50% суми підвищення до пенсії з 01 січня 2018 року та за рахунок виплати 75% суми підвищення до пенсії з 01 січня 2019 року та зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

За результатом розгляду адвокатського запиту від 31 липня 2021 року адвоката позивача Наумової О.О. відповідач листом від 06 серпня 2021 року №2600-0202-8/126612 повідомив, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі №640/12687/20 ГУ ПФУ в м. Києві з 01 січня 2018 року проведений перерахунок пенсії позивачу в порядку, встановленому судовим рішенням, здійснено нарахування коштів за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року в сумі 26 869,47 грн. та на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у справі №640/16952/20 ГУ ПФУ в м. Києві з 01 січня 2018 року проведений перерахунок пенсії позивачу в порядку, встановленому судовим рішенням, здійснено нарахування коштів за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 55 454,64 грн.

Відповідач також повідомив, що станом на час підготовки відповіді рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі №640/12687/20 обліковується у Реєстрі за №85680, як таке, що надійшло до боржника 14 грудня 2020 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у справі №640/16952/20 обліковується у Реєстрі за №103909, як таке, що надійшло до боржника 19 квітня 2021 року. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України передбачено у складі бюджетної програми КПКВК 2506080, у 2021 році Пенсійним фондом України у 2021 році профінансовано погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на суму 360 млн. грн. з датою надходження до боржників до 11 листопада 2019 року включно.

Згідно із постановою від 10 січня 2022 року про закриття виконавчого провадження ВП №66136291 станом на 18 листопада 2021 року у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази своєчасного, повного та належного виконання виконавчого документу боржником, державним виконавцем 18 листопада 2021 року до Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції України направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ в м. Києві та закінчено виконавче провадження за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року №640/12687/20 про зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 77% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених виплат, припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до постанови від 10 січня 2022 року про закриття виконавчого провадження ВП №66136464 станом на 18 листопада 2021 року у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази своєчасного, повного та належного виконання виконавчого документу боржником, державним виконавцем 18 листопада 2021 року до Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції України направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ в м. Києві; закінчено виконавче провадження за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року №640/16952/20 про зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат, припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно частиною третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно частиною першою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою, пунктами 16, 18 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, примусове виконання рішень, зокрема, судів, є виключно повноваженнями державної виконавчої служби, або, у визначених законом випадках, приватних виконавців.

Суд зазначає, що вирішення позовних вимог лежить в площині виконання судових рішень у справах №640/12687/20 та №640/16952/20 і має виконуватися відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», що не позбавляє права позивача оскаржувати дії державного виконавця.

Викладене свідчить про те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на невиконання відповідачем рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі №640/12687/20 та від 02 березня 2021 року у справі №640/16952/20.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм вбачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Згідно із частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним кодексом передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу; 2) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та, за наслідками розгляду вказаної заяви і встановлення протиправних рішень, дій чи бездіяльності - постановлення судом окремої ухвали в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність в Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення чи констатації його невиконання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі №640/12687/20 зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві як здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2018 року, так і здійснити виплату перерахованої пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених виплат, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у справі №640/16952/20 зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити як перерахунок, так і виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Зазначене свідчить про відсутність нового спору, оскільки невиплата позивачу нарахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року в сумі 26 869,47 грн. та за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 55 454,64 грн. утворилася внаслідок перерахунку пенсії позивача на підставі рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі №640/12687/20 та від 02 березня 2021 року у справі №640/16952/20, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Отже, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко