Рішення № 106112445, 30.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Київ № 640/9024/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови № 195227, № 195228, № 195229, № 195230, № 195231, № 195232, № 195233, № 195234, № 195235, № 195236, № 195237, № 195238, № 195239, № 195240, № 195241, № 195242, № 195243, № 195244, № 195245, № 195246, № 195247, № 195248, № 195249, № 195250, № 195251, № 195252, № 195253, № 195254, № 195255 від 06.04.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржувані постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки товариство не було належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи про застосування адміністративно-господарських санкцій, адже повідомлення від відповідача надійшло лише на наступний день після дати розгляду справи, чим порушено вимоги Порядку № 1567 від 08.11.2006 та Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім того, позивач наголошує на тому, що зафіксовані в акті порушення абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», не мали місця, позаяк водій, який керував транспортним засобом під час спілкування з працівниками управління Укртрансбезпеки у Львівській області повідомляв про те, що має картку водія з інформацією про режим праці та відпочинку, однак не мав технічної можливості роздрукувати інформацію з тахографу через відсутність в ньому паперу. Позивач наголошує на тому, що товариство надало б роздруківку про режим праці та відпочинку водія до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час розгляду справи 24.03.2020, однак через невчасне повідомлення про розгляд справи, було позбавлене такої можливості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.05.2020 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, у якому, представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, акцентує увагу на тому, що водій транспортного засобу не надав до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів. Крім того, наголошено на тому, що процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення допущено не було, як і не було допущено порушень у частині повідомлення суб`єкта господарювання при повідомленні про розгляд справи, оскільки зі списку рекомендованих листів № 1801 вбачається, що виклик на розгляд справи позивачу було направлено 18.03.2020, що на переконання відповідача, в повній мірі відповідає вимогам та строкам такого роду листування. Також, акцентовано увагу на тому, що позивач самостійно сплатив адміністративно-господарський штраф за оскаржуваними постановами, що свідчить про фактичне визнання позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2020 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (надалі - позивач/ ТОВ «Експресс-Транс») від Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач/Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) надійшов лист № 30761/18/24-20 від 07.04.2020, яким позивачу було надіслано копії постанов про застосування фінансової санкції від 06.04.2020 року № 195227, № 195228, № 195229, № 195230, № 195231, № 195232, № 195233, № 195234, № 195235, № 195236, № 195237, № 195238, № 195239, № 195240, № 195241, № 195242, № 195243, № 195244, № 195245, № 195246, № 195247, № 195248, № 195249, № 195250, № 195251, № 195252, № 195253, № 195254, № 195255, від 06.04.2020 року (29 постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу).

Оскаржувані постанови прийняті на підставі акта № 201706 від 26.02.2020 р., що складений працівниками управління Укртрансбезпеки у Львівській області, за наслідками перевірки транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу та за кермом якого перебував працівник Позивача ОСОБА_1 .

Так, адміністративно-господарські штрафи, в оскаржуваних постановах, застосовано за порушення передбачене абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що виявилось непредставленні обліку підтвердження щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія за поточний день (26.02.2020) та попередні 28 днів.

З вказаними постановами ТОВ «Експресс-Транс» не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до норм частини першої статті 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Водночас, відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

З огляду на п.п. 1 п. 4 Положення № 103, основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 2, 19, 29 п. 5 відповідного Положення, визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Абзацом 1 п. 8 Положення № 103, визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт", основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567). Так, даний Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до змісту п. п. 2, 3 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до норм абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Пунктом 15 Положення № 1567, передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п. 24 Порядку № 1567, акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п. 25 Порядку № 1567).

Відповідно до п. п. 26, 27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до п. 29 Порядку № 1567, копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз. 2 п. 29 Порядку № 1567).

З наведеного слідує, що після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому, розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Позивач зазначає, що 25 березня 2020 року (підтверджується витягом з офіційного сайту «Укрпошта»), до ТОВ «Експресс-Транс» від Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, надійшов лист про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту 201706, яке відбулося 24 березня 2020 року з 09:30 до 17:00 год, в приміщенні Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за адресою: м. Київ, пр-т Науки 57.

Тобто, суд враховує, що матеріалами справи підтверджується обставина того, що позивач отримав повідомлення про розгляд справи на наступний день після розгляду справи, адже лист про розгляд справи надійшов до ТОВ «Експресс-Транс» лише 25 березня 2020 року.

Позивач вважає, що оскільки уповноважена особа ТОВ «Експресс-Транс» не була обізнана про розгляд зазначеного акту № 201706 24 березня 2020 року, то, відповідно, і була позбавлена законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти наведених доводів сторони позивача, вказує на те, що зі списку рекомендованих листів № 1801 вбачається, що виклик на розгляд справи позивачу було направлено 18.03.2020, що в повній мірі відповідає вимогам та строкам такого роду листування.

Виходячи з наведеного, а також пояснень сторін з даного питання, суд зазначає про те, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення законодавства містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про правопорушення за відсутності особи, яка притягується до певного виду відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи до дати розгляду справи про правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про правопорушення.

Дійсно, відповідачем було виконано обов`язок щодо направлення повідомлення позивачу про дату розгляду справи 24.03.2020, яке було направлено 18.03.2020, водночас, отримано товариством 25.03.2020, тобто, на наступний день після розгляду справи про правопорушення, що, дійсно, вказує на те, що відповідачем не було дотримано приписів Порядку № 1567 та Інструкції № 254, щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило ТОВ "Експресс-Гранс" законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення. Відповідач мав пересвідчитись перед розгляду справи про правопорушення, чи повідомлена (обізнана) особа, щодо якої здійснюється розгляд, про дату та час розгляду такої справи, адже, у протилежному випадку, нівелюється сама суть визначення обов`язку повідомляти особу про дату та час розгляду справи про застосування адміністративно-господарських санкцій. Також, у даному випадку, судом не встановлено пасивної поведінки позивача щодо отримання повідомлення, яке надійшло від відповідача, а надходження такого листа лише 25.03.2020, тобто вже після розгляду справи, зумовлено лише графіком та тривалістю доставки відправлення поштовим оператором, а не пасивною поведінкою/ухиленням товариства від отримання листа.

Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17.01.2019 по справі №826/1632/17.

Суд акцентує увагу ще раз на тому, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи. Суд приймає доводи позивача у цій частині та вважає, що отримання листа про дату та час розгляду справи на наступний день після такого розгляду, є підставою для скасування постанов, у зв`язку з порушення порядку їх розгляду та порушенням прав позивача на свій захист.

Щодо доводів позивача про те, що товариство надало б роздруківку про режим праці та відпочинку водія до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час розгляду справи 24.03.2020, однак через невчасне повідомлення про розгляд справи, було позбавлене такої можливості, суд зазначає, що до позовної заяви товариством надано роздруківки про режим праці та відпочинку водія ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), які роздруковані 15.04.2020 та містять інформацію про графік праці та відпочинку водія з 01.01.2020 по 29.02.2020, чим спростовується висновок відповідача, який і покладено в основу прийнятих постанов, про непредставлення обліку підтвердження щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія за поточний день (26.02.2020) та попередні 28 днів.

Будь-яких дій, спрямованих на зчитування інформації про режим праці та відпочинку працівниками Укртрансбезпеки вчинено не було, а позивач зазначає, що під час спілкування з працівниками Укртрансбезпеки у Львівській області, вони не прийняли до уваги пояснення водія, щодо наявності в нього картки водія з інформацією про режим праці та відпочинок, але відсутність в нього технічної можливості роздрукувати дані з тахографу.

Зокрема, Інструкцією № 385, визначається порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (п.1.2), і поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (п.1.3).

Пунктами 3.3, 3.5 вказаної Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов`язаний мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Тобто, будь-якого порушення, що зазначеного в акті № 201706, що виражалось у відсутності реєстраційних листків режимів праці та відпочинку, з боку водія ТОВ «Експресс- Транс» не було, оскільки водій мав при собі картку водія, проте не мав можливості роздрукувати з неї дані, через відсутність паперу в тахографі. Відповідач мав можливість перевірити справність роботи тахографа та вчинити дії по зчитуванню з нього інформації без роздруківки.

Щодо доводів сторони відповідача про те, що позивач самостійно сплатив адміністративно-господарський штраф за оскаржуваними постановами, що свідчить про фактичне визнання позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд вважає їх необґрунтованими, позаяк, сплата позивачем штрафу не свідчить про його визнання, а може бути спрямована на уникнення нарахування штрафних санкцій/пені за несвоєчасну сплату нарахованих адміністративно-господарських санкцій.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доводи позовної заяви обґрунтованими, узгоджуються з фактичними обставинами справи, та підтверджуються під час розгляду даного спору.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування постанов № 195227, № 195228, № 195229, № 195230, №195231, № 195232, № 195233, № 195234, № 195235, № 195236, № 195237, № 195238, №195239, № 195240, № 195241, № 195242, № 195243, № 195244, № 195245, № 195246, №195247, №195248, № 195249, № 195250, № 195251, № 195252, № 195253, № 195254, № 195255 від 06.04.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 2102 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 195227, № 195228, № 195229, № 195230, № 195231, № 195232, № 195233, № 195234, № 195235, № 195236, № 195237, № 195238, № 195239, № 195240, № 195241, №195242, № 195243, № 195244, № 195245, № 195246, № 195247, № 195248, № 195249, №195250, № 195251, № 195252, № 195253, № 195254, № 195255 від 06.04.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (ЄДРПОУ 33739797, 02094, м. Київ, вул.. Гната Хоткевича, 5, офіс 4).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14).

Суддя В.І. Келеберда