Рішення № 106111333, 30.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Київ № 640/15161/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Київській області від 17 травня 2019 року № 226 о/с та наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 26 квітня 2019 року № 835 в частині звільнення зі служби ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскаржувані накази є протиправними у зв`язку з порушенням проведення порядку службового розслідування, на підставі якого було прийнято вказані накази. Позивачем наголошено на тому, що він не був ознайомлений з матеріалами та висновками службового розслідування. Він взагалі не був повідомлений про проведення службового розслідування. Ані усних, ані письмових пояснень від позивача не вимагалось, з правами поліцейського під час проведення службового розслідування він ознайомлений не був. Позивач вважає, що службове розслідування проведено без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, які стали підставою його призначення та порушенням порядку проведення службового розслідування, що унеможливлює використання висновку для прийняття рішення про дисциплінарну відповідальність позивача. Окрім того, позивача звільнено під час перебування на лікарняному.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

31 липня 2020 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року відкрито провадження в справі зі здійсненням розгляду справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, надати до суду відзив на позовну заяву, який повиннен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

Водночас зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали, надати до суду довідку про розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 , виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, а також належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 .

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України та 31 серпня 2020 року подав до суду відзив, відповідно до якого останній з позовними вимогами не погоджується у зв`язку з тим, що у діях оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимоги статті 3, підпунктів 1, 2 та 3 пункту 1 статті 18, статті 19 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, підпункту 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилося у вчиненні дисциплінарного та адміністративного проступку, а саме: перебування на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи у стані алкогольного сп`яніння (2,55 проміле) та керування транспортним засобом у вказаному стані.

Водночас відповідачем подано до суду копії з матеріалів особової справи позивача та довідку щодо грошового забезпечення позивача.

11 вересня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив в якому зазначено про те, що наказу про чергування позивача у добовому наряді він не бачив, з ним не ознайомлювався, та взагалі ставить під сумнів існування такого наказу. Окрім того, позивачем повторно наголошено на тому, що його звільнення відбулося під час перебування на лікарняному. Також позивач зазначив, що підставою для його звільнення зі служби слугувало вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак постановою Кагарлицького районного суду Київської області справу закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

16 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії матеріалів службового розслідування.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом:

Позивач працював на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

14 квітня 2019 року у неділю, приблизно о 10-й годині на власному автомобілі позивач прибув за місцем проходження служби - Березанське відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, де до 18.00 він мав нести службу як відповідальний. Після отримання табельної зброї позивач писав рапорти по суті службових обов`язків.

Приблизно о 18.00 зі зміни повернулися працівники ДАІ, та оскільки у них в той день було свято, вони запросили позивача до столу. Зважаючи на те, що строк повноважень відповідального закінчився о 18.00, позивач погодився.

Приблизно о 19.00 до Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області прибули працівники відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції у Київській області та поцікавилися місцезнаходженням позивача. Черговою Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 повідомлено про те, що позивач поїхав вечеряти додому на автомобілі, хоча насправді автомобіль стояв на стоянці перед відділом.

Після 19.00 позивач пішов здавати табельну зброю. Працівники відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції у Київській області чекали на позивача та відразу ж запропонували зробити тест на вживання алкоголю за допомогою алкотестеру «Драгер», який показав позитивний результат. Після чого позивача відвезли до Березанської центральної районної лікарні де повторно зробили тест на вживання алкоголю. Після повернення в приміщення Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки позивач начебто керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Факт вживання алкоголю позивач не заперечує, однак факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не було. Позивач зателефонував товаришеві з проханням відвезти його додому.

Наступного дня позивач став погано почуватися а тому звернувся до Березанської центральної районної лікарні де йому було відкрито лікарняний лист аж по 20 травня 2019 року. За час перебування позивача на лікарняному йому телефонували з роботи з проханням приїхати та надати пояснення щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

21 травня 2019 року позивач прибув до місця проходження служби, проте дізнався, що 17 травня 2019 року, саме коли він перебував на лікарняному, його було звільнено зі служби.

27 травня 2019 року Кагарлицьким районним судом Київської області було розглянуто справу про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , та винесено постанову про закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При звільненні позивачу видали лише трудову книгу із записом про його звільнення, де було зазначено що позивача звільнено наказом № 226 від 17 травня 2019 року на підставі наказу № 835 від 26 квітня 2019 року.

При неодноразовому зверненні до працівників відділу кадрового забезпечення, позивач лише 05 травня 2020 року отримав за допомогою поштового зв`язку витяг з наказу від 17 травня 2019 року, в якому зазначено про те, що позивача звільнено зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Таким чином, лише з вказаного наказу позивач дізнався про проведення службового розслідування. Ані усних, ані письмових пояснень від позивача не вимагалось, з правами поліцейського під час проведення службового розслідування він ознайомлений не був. Лише 19 травня 2020 року він мав змогу ознайомитися з матеріалами службового розслідування, в яких зазначено про те, що підставою для його звільнення стали матеріали провадження по справі про адміністративне правопорушення та висновок про факт знаходження позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння.

Позивач зауважує, що факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння спростовується постановою Кагарлицького районного суду Київської області.

Факт перебування позивача на службі в стані алкогольного сп`яніння спростовується протоколом БД354964 від 14 травня 2019 року, а також показаннями працівника поліції Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 яким заперечено факт керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, показаннями працівника Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , яка підтвердила, що протягом дня у позивача не було ознак алкогольного сп`яніння, вперше вона їх помітила о 19.05. Працівники Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що «особовий склад перебував в тверезому стані… остання перевірка проводилася о 16.30».

Позивач вважає, що відсутність дисциплінарного проступку у його діях підтверджується висновком службового розслідування, в якому зазначено, що на стан алкогольного сп`яніння позивача піддано 14 квітня 2019 року о 20.05, тобто після закінчення робочого часу.

Позивач зауважує, що у висновку службового розслідування вказано про те, що 14 квітня 2019 року він перебував у складі оперативно-слідчої групи. Однак вказані обставини не відповідають дійсності. Для зарахування у склад слідчо-оперативної групи вимагається наказ, який доводиться до ознайомлення особовому складу, що входить в дану групу та її члени під підпис ознайомлюються з таким наказом. Позивач з таким наказом не ознайомлювався.

Позивач визнає, що разом із іншими співробітниками вживав алкогольні напої в приміщенні відділу поліції, однак робив це поза службовим часом і поза виконанням службових обов`язків, тобто не під час несення служби.

А тому вказані обставини є підставами для скасування незаконних наказів та поновлення позивача.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив про те, що 14 квітня 2019 року до Головного управління з Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла інформація щодо перебування на службі у складі слідчо-оперативної групи оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області капітана поліції ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що на підставі книги нарядів 14 квітня 2019 року до несення служби у складі слідчо-оперативної групи заступив ОСОБА_1 .. До Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області близько 18.30 прибула мобільна група Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України, якою під час перевірки наряду слідчо-оперативної групи виявлено відсутність оперуповноваженого ОСОБА_1 . Останній приблизно через хвилин 30 прибув до відділення поліції на власному автомобілі з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Перевіряючим у присутності чергової служби було проведено освідування за допомогою приладу «Драгер», під час якого підтверджено стан позивача (2,26 проміле). Під час повторного проходження на стан алкогольного сп`яніння у Березанській лікарні вказані обставини підтверджено (2.55 проміле). Інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядовим поліції Ейзенбруком А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. ОСОБА_1 під час несення служби перебував в однострої з вогнепальною зброєю. Відповідно до книги нарядів несення служби Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області інструктаж провів керівник підрозділу - ОСОБА_7 перевірку несення служби о 08.00 здійснив ОСОБА_7 , о 16.30 відповідальний від керівництва - ОСОБА_6 під час яких недоліків не виявлено. ОСОБА_1 знято з наряду та зброю здано до кімнати зберігання зброї. Опитані під час проведення службового розслідування тимчасово виконуючий обов`язки заступника начальника Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_5 та начальник сектору реагування патрульної поліції № 3 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант ОСОБА_6 підтвердили вказаний перебіг подій та доповнили, що о 08.00 вони спільно проводили інструктаж особовому складу який заступав на чергування. Особовий склад перебував у тверезому стані, за зовнішніми ознаками - здорові. Останні доповнили, що і протягом дня неодноразово ( 016.30 згідно книги нарядів) здійснювали перевірку несення служби особовим складом, який перебував не чергуванні, під час якого недоліків не виявлено.

Опитаний старший інспектор-черговий сектору реагування патрульної поліції № 4 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший сержант ОСОБА_4 підтвердила вказане та доповнила, що 14 квітня 2019 року близько 18.00 ОСОБА_1 повідомив її що поїде до місця свого проживання. Близько 19.05 ОСОБА_1 повернувся до підрозділу на власному транспортному засобі з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

18 квітня 2019 року позивачу в телефонному режимі було запропоновано приїхати до місця служби та надати пояснення, однак позивач відмовився прибувати та надавати пояснення.

Таким чином, у діях оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимоги статті 3, підпунктів 1, 2 та 3 пункту 1 статті 18, статті 19 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, підпункту 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилося у вчиненні дисциплінарного та адміністративного проступку, а саме: перебування на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи у стані алкогольного сп`яніння (2,55 проміле) та керування транспортним засобом у вказаному стані.

Встановлені під час службової перевірки слугували підставами для видання 26 квітня 2019 року наказу № 835 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Київській області, зокрема і позивача шляхом звільнення зі служби в поліції.

На підставі вказаного наказу 17 травня 2019 року начальником Головного управління Національної поліції в Київській області видано наказ № 226 о/с згідно з яким, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 капітана поліції ОСОБА_1 20 травня 2019 року.

Відповідачем зауважується, що відповідно до частини третьої статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосування до нього дисциплінарного стягнення.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VIII).

Статтею 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із Законом.

У своїй діяльності відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно зі статтею 49 Закону №580-VIII на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров`я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які:

1) відмовляються від взяття на себе зобов`язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом;

2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України "Про очищення влади".

Згідно зі статтею 60 Закону №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до преамбули Дисциплінарного статуту цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

За статтею 12 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

До курсантів (слухачів), які проходять навчання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, крім видів дисциплінарних стягнень, визначених цією статтею, застосовується дисциплінарне стягнення у виді призначення поза чергою в наряд - до п`яти нарядів.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Пунктом 1 частини дев`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту передбачено, що уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина третя статті 19 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту, обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є, зокрема: вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі статтею 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року № 1576/29706 затверджено Правила етичної поведінки поліцейський (далі - Правила етичної поведінки).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Загальних положень Правил етичної поведінки поліцейських, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Підпунктом 6 пункту 2 розділу ІІ Основні вимоги до поведінки поліцейських Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Отже, поведінка поліцейського повинна відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Також наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок № 893).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, згідно з пунктами 1-4 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 4 розділу VI Порядку № 893 встановлено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Порядку № 893 у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Зазначені положення узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

З огляду на системний аналіз наведених правових норм, чітко вбачається, що в основі поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівники поліції повинні діяти на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Аналіз тексту Присяги поліцейського дає підстави для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

З наведеного вбачається, що правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судом насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Судом встановлено, що з метою дослідження фактів та обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, Головним управлінням Національної поліції у Київській області у квітні 2019 року видано наказ № 740, яким призначено службове розслідування.

За результатами вказаного розслідування уповноваженою на те дисциплінарною комісією 23 квітня 2019 року складено висновок, який того ж дня затверджено генералом поліції третього рангу - начальником Головного управління Національної поліції в Київській області Д.М. Ценовим.

Суд звертає увагу на те, що за змістом висновку про результати службового розслідування, члени дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, яке виразилося у порушенні вимог статті 3, підпунктів 1, 2 та 3 пункту 1 статті 18, статті 19 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, підпункту 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилося у вчиненні дисциплінарного та адміністративного проступку, а саме: перебування на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи у стані алкогольного сп`яніння (2,55 проміле) та керування транспортним засобом у вказаному стані, що є підставами для його звільнення зі служби в поліції.

Також, суд зазначає, що наведені обставини в повній мірі підтверджені поясненнями, які відібрані в рамках службового розслідування у працівників вказаного відділення поліції які були свідками відповідних подій та які долучено до матеріалів справи і суд мав змогу їх дослідити. При цьому, пояснення свідків узгоджуються одне з одним.

Що стосується посилання позивача на скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення на підставі рішення суду, то судом зауважується, що звільнення позивача від адміністративної відповідальності, не може ототожнюватися з відсутністю в його діях порушення службової дисципліни та Правил етичної поведінки поліцейських. Один і той самий проступок може бути підставою для різних видів юридичної відповідальності, однією з яких є і дисциплінарна. Вчинення адміністративного правопорушення може бути підставою для службового розслідування та застосування заходів дисциплінарного впливу, проте не ставиться у залежність від того, чи притягнута особа до адміністративної відповідальності.

Судом зауважується, що і самим позивачем не заперечується та навпаки у позовній заяві підтверджено факт вживання алкогольних напоїв та перебування в адміністративному приміщенні відділення поліції в нетверезому стані, що суперечить вимогам Правил етичної поведінки поліцейських.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що вказані обставини відбувалися в неробочий час, оскільки як вбачається з інформаційної довідки від 14 квітня 2019 року № 32, доповідної записки, висновку службового розслідування, які долучено до матеріалів справи, що на підставі книги нарядів Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Національної поліції в Київській області було встановлено, що позивач 14 квітня 2019 року заступив до несення служби у складі слідчо-оперативної групи.

З письмових пояснень свідків подій також вбачається, що позивач 14 квітня 2019 року заступив на чергування та з ним проводився інструктаж, останній о 16.30 хв.

Обставини, які стали підставою для проведення службового розслідування відбувалися 14 квітня 2019 року після 19.00.

При цьому, самим позивачем у позовній заяві зазначено про те, що на той час ним не було здано табельну зброю, а тому суд приходить до висновку, що чергування позивачем на той час не було закінчено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обставини, які стали підставою для проведення службового розслідування відбувалися саме в робочий час. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, в цьому випадку позивач вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Таким чином встановлені під час службового розслідування обставини слугували підставами для прийняття відповідачем 26 квітня 2019 року наказу № 135 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції у Київської області, зокрема і позивача та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Судом встановлено, що з прийнятим наказом позивач ознайомився 14 травня 2019 року, про що свідчить його особистий підпис на копії наказу, який долучено до матеріалів справи.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таким чином, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни. В межах проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією не досліджувалося питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надавалася правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, суд повторно наголошує, що наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Суд погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що своїми діями ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними своїх функцій та у повсякденному житті.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, та відповідно до норм законодавства, а тому і спірні накази прийнято на підставі та з дотриманням вимог чинного законодавства України, жодних порушень під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів відповідачем допущено не було, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Суд встановив, що позивач порушив Закон № 580-УІІ, Дисциплінарний Статут, Присягу поліцейського, Правила етичної поведінки поліцейських. В даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

З долученої до матеріалів справи довідки № 41 про тимчасову непридатність КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Березанської міської ради» від 15 травня 2019 року вбачається, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні у період з 15 травня 2019 року по 20 травня 2019 року та мав приступити до служби 21 травня 2019 року.

Як вбачається з оскаржуваного наказу від 17 квітня 2019 року № 2126 о/с позивача звільнено зі служби в поліції 20 травня 2019 року.

Відповідно до частини третьої статті 21 Дисциплінарного статуту, перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Таким чином, на думку суду, позивачем не доведено протиправність оскаржуваних наказів, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, та враховуючи, що докази, наведені відповідачами спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Зважаючи на те, що позивача звільнено від сплати судового збору в силу норм Закону України «Про судовий збір» та оскільки суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Київській області (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616).

Суддя В.І. Келеберда