Рішення № 106111198, 29.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2022 року м. Київ № 640/33935/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії за віком позивачу;

- ГУ ПФУ в м. Києві призначити пенсію за віком позивачу з 19 серпня 2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на наявність у нього достатнього страхового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за віком та підтверджується наданими доказами; відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23 квітня 1979 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/33935/21 і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що ГУ ПФУ в м. Києві не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки у позивача відсутній достатній страховий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за віком станом на дату звернення із відповідною заявою (відповідно до наданих документів загальний страховий стаж позивача становить 18 років 2 місяці 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії), а дії відповідача в межах спірних відносин є правомірними. До страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23 квітня 1979 року, оскільки на титульній сторінці відсутня печатка.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що позивачем пропущено строк подання відзиву.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 23 квітня 1979 року, копія якої міститься у справі, позивач працював:

- з 16 квітня 1979 року по 22 червня 1979 року - проходження виробничої практики ст. трубоукладчик 3 розряду у Будівельно-монтажному поїзді №312 тресту «Южтранстехмонтаж»;

- з 26 серпня 1979 року по 04 жовтня 1979 року - працював на роботу старшим трубоукладчиком 3 розряду для проходження виробничої практики Водрем 77 трест «Центротранстехмонтаж»;

- з 01 вересня 1976 року по 04 березня 1980 року навчався у Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва;

- з 07 квітня 1980 року по 14 травня 1980 року - працював по спеціальності слюсарем-сантехніком 4 розряду;

- з 17 травня 1980 року по 17 травня 1982 року служив в Радянській Армії;

- з 04 серпня 1982 року по 08 жовтня 1990 року працював слюсарем сантехніком 4 розряду, інженером по підготовці виробництва, начальником економічної служби;

- з 10 жовтня 1990 року по 11 жовтня 1991 року працював головним бухгалтером МП «Пегас»;

- з 12 жовтня 1991 року по 01 червня 1998 року працював комерційним директором МП «КФ «Ріек»;

- з 02 червня 1998 року по 15 лютого 2003 року працював комерційним директором ТОВ «АГ Плюс»;

- з 15 лютого 2003 року по 09 вересня 2004 року працював заступником директора ТОВ «Аванте»;

- з 15 червня 2005 року по 29 грудня 2006 працював директором Спільного українсько-канадського підприємства «Росан»;

- з 15 червня 2007 року по 30 листопада 2009 року працював на посадах менеджера, керівника підрозділу, експерта з продажу послуг у ДП «Кюне і Нагель»;

- з 01 лютого 2011 року по 30 березня 2012 року працював керівником напрямку у в ТОВ «Діад»;

- з 04 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року операційного директора ТОВ «Нова пошта»;

- з 29 лютого 2016 року по 22 червня 2016 року працював начальником операційного відділення у ТОВ «ТД Міст Експрес»;

- з 11 жовтня 2016 року по 19 червня 2017 року працював генеральним директором Асоціації «Український логістичний альянс»;

- з 03 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року працював формувальника цеху композиційних матеріалів ТОВ «НВП Атлон-Авіа».

Заявою від 04 жовтня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 06 жовтня 2021 року №26220012279 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з тим, що відсутній необхідний загальний страховий стаж (28 років), порушені вимоги пункту 2.22 Порядку (відсутні відомості про місце реєстрації) також відсутній документ про відкриття рахунку в АТ «Ощадбанк».

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 11 жовтня 2021 року №2600-0209-8/162127 на заяву позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з тим, що відсутній необхідний страховий стаж та про право позивача повторно звернутися до управління з відповідною заявою та документами щодо призначення пенсії після набуття необхідного страхового стажу на відповідний вік. Вказано, що відповідно до наданих документів загальний страховий стаж становить 18 років 2 місяці 22 дні; до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23 квітня 1979 року, оскільки на титульній сторінці відсутня печатка; періоди роботи з 01 червня 1998 року по 31 грудня 2002 року та з 25 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року враховано за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій, зокрема, трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01 січня 2004 року.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

За правилами статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону №1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07 липня 2014 року) (далі по тексту - Порядок №22-1).

Пунктом 4.1. Порядку №22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з пунктом 4.2. Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку №22-1).

Згідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту першого Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 18 Порядку №637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) в якій, зокрема, зазначено:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника;

- трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;

- записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;

- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;

- у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;

- по закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 23 квітня 1979 року, копія якої міститься у справі, містяться наступні запити про його трудову діяльність:

- з 16 квітня 1979 року по 22 червня 1979 року - проходження виробничої практики ст. трубоукладчик 3 розряду у Будівельно-монтажному поїзді №312 тресту «Южтранстехмонтаж»;

- з 26 серпня 1979 року по 04 жовтня 1979 року - працював на роботу старшим трубоукладчиком 3 розряду для проходження виробничої практики Водрем 77 трест «Центротранстехмонтаж»;

- з 01 вересня 1976 року по 04 березня 1980 року навчався у Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва;

- з 07 квітня 1980 року по 14 травня 1980 року - працював по спеціальності слюсарем-сантехніком 4 розряду;

- з 17 травня 1980 року по 17 травня 1982 року служив в Радянській Армії;

- з 04 серпня 1982 року по 08 жовтня 1990 року працював слюсарем сантехніком 4 розряду, інженером по підготовці виробництва, начальником економічної служби;

- з 10 жовтня 1990 року по 11 жовтня 1991 року працював головним бухгалтером МП «Пегас»;

- з 12 жовтня 1991 року по 01 червня 1998 року працював комерційним директором МП «КФ «Ріек»;

- з 02 червня 1998 року по 15 лютого 2003 року працював комерційним директором ТОВ «АГ Плюс»;

- з 15 лютого 2003 року по 09 вересня 2004 року працював заступником директора ТОВ «Аванте»;

- з 15 червня 2005 року по 29 грудня 2006 працював директором Спільного українсько-канадського підприємства «Росан»;

- з 15 червня 2007 року по 30 листопада 2009 року працював на посадах менеджера, керівника підрозділу, експерта з продажу послуг у ДП «Кюне і Нагель»;

- з 01 лютого 2011 року по 30 березня 2012 року працював керівником напрямку у в ТОВ «Діад»;

- з 04 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року операційного директора ТОВ «Нова пошта»;

- з 29 лютого 2016 року по 22 червня 2016 року працював начальником операційного відділення у ТОВ «ТД Міст Експрес»;

- з 11 жовтня 2016 року по 19 червня 2017 року працював генеральним директором Асоціації «Український логістичний альянс»;

- з 03 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року працював формувальника цеху композиційних матеріалів ТОВ «НВП Атлон-Авіа».

Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, зокрема, відсутності перейменування організації та ідентифікаційного коду.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.

Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (адміністративне провадження № К/9901/2310/18), від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).

Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується та не спростовується достовірність записів у трудовій книжці за весь період роботи позивача, а судом не встановлено недостовірності вказаних записів та трудової книжки в цілому, а тому їх належить досліджувати на предмет розміру страхового стажу та, як наслідок, на предмет наявності чи відсутності у позивача достатнього страхового стажу станом на дату звернення його до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії. Інших підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною першою пункту 4.3 розділу 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), встановлено, зокрема, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, для призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення.

Так, судом встановлено, що станом на дату звернення до ГУ ПФУ в м. Києві позивачу виповнилося 60 років, про що свідчить копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 23 квітня 1979 року загальний страховий стаж позивача складає більше 28 років (з 16 квітня 1979 року по 22 червня 1979 року - практика 0 років 2 місяці 6 днів, з 26 серпня 1979 року по 04 жовтня 1979 року -практика 0 років 1 місяць 8 днів, з 01 вересня 1976 року по 04 березня 1980 року навчався 3 роки 6 місяців 3 дні, з 07 квітня 1980 року по 14 травня 1980 року - 0 років 1 місяць 7 днів, з 17 травня 1980 року по 17 травня 1982 року служив в Радянській Армії - 2 роки, з 04 серпня 1982 року по 08 жовтня 1990 року - 8 років 2 місяці 4 дні, з 10 жовтня 1990 року по 11 жовтня 1991 року - 1 рік 0 місяців 1 день, з 12 жовтня 1991 року по 01 червня 1998 року - 6 років 07 місяців 20 днів, з 02 червня 1998 року по 15 лютого 2003 року - 04 роки 08 місяців 13 днів, з 15 лютого 2003 року по 09 вересня 2004 року - 01 рік 06 місяців 25 днів, з 15 червня 2005 року по 29 грудня 2006 - 01 рік 5 місяців 14 днів, з 15 червня 2007 року по 30 листопада 2009 року - 2 роки 5 місяців 15 днів, з 01 лютого 2011 року по 30 березня 2012 року - 01 рік 2 місяці 0 днів, з 04 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року - 0 років 01 місяць 27 днів, з 29 лютого 2016 року по 22 червня 2016 року - 0 років 03 місяці 24 дні, з 11 жовтня 2016 року по 19 червня 2017 року - 0 років 08 місяців 08 днів, з 03 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року - 0 років 04 місяці 27 днів).

Суд звертає увагу на те що, відповідно до ГУ ПФУ в м. Києві прийнято рішення від 06 жовтня 2021 року №26220012279 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з тим, що відсутній необхідний загальний страховий стаж (28 років), про що його повідомлено листом від 11 жовтня 2021 року №2600-0209-8/162127, а, отже, заява позивача про призначення пенсії розглянута відповідачем у встановлений законом строк та прийнято рішення, а тому відсутні підстави для повторного розгляду заяви про призначення пенсії позивачу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, оскільки судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи наявність у позивача достатнього страхового стажу та настання віку, з якого може бути призначена пенсія за віком, суд дійшов висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 06 жовтня 2021 року №26220012279 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » та зобов`язання призначити позивачу пенсію з 19 серпня 2021 року, оскільки вказана дата є днем, що настав за днем досягнення пенсійного віку позивачем та звернення позивача за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений нею судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06 жовтня 2021 року №26220012279 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсію з 19 серпня 2021 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська