Рішення № 106110864, 29.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2022 року м. Київ№ 640/32041/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг пропро визнання протиправною та скасування постановиВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.09.2021 №16129 «Про накладення штрафу на ТОВ «Укр Газ Ресурс» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу».

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що у спірному рішенні відсутнє посилання на конкретний вид правопорушення на ринку природного газу, передбачений частиною 2 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу». Також ТОВ «Укр Газ Ресурс» стверджує, що щодобові баланси у січні 2020 року врегульовано шляхом оформлення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та направлення ТОВ «Укр Газ Ресурс» одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року, які були сплачені ним в повному обсязі, з огляду на що відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. При цьому, позивач звертав увагу суду на відсутність у нього інформації, як змовника послуг транспортування природного газу в газову добу D щодо небалансів та відсутність інших дієвих інструментів для врегулювання власного портфоліо. Поряд з цим, на думку позивача, НКРЕКП здійснено втручання у його господарську діяльність, з огляду на наявність укладеного ТОВ «Укр Газ Ресурс» договору із ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про транспортування природного газу від 04.11.2019 №1907000600.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній вказує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з цим, представник НКРЕКП стверджує, що доводи позивача відносно відсутності у діях останнього порушень пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу у частині дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування необґрунтовані, оскільки замовники послуг транспортування, у тому числі ТОВ «Укр Газ Ресурс», відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування та мають вчиняти всі необхідні заходи направлені на збалансованість своїх портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу. На думку відповідача, положеннями Кодексу ГТС, зокрема, забезпечено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

03.09.2020 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшло звернення ТОВ «Оператор за транспортної системи України» вх. №19497/1-20, у якому останній просив відповідача, як Регулятора здійснити перевірки замовників послуг транспортування природного газу, зокрема ТОВ «Укр Газ Ресурс» на предмет дотримання вимог пункту 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу в частині виконання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, та у разі виявлення відповідних порушень вжити заходи реагування та регуляторного впливу.

На підставі вказаного звернення відповідачем прийнято постанову від 02.12.2020 №2322 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб`єктами господарювання» (далі Постанова №2322).

На виконання Постанови №2322 НКРЕКП видано посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 10.08.2021 №473 Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» у період з 16.08.2021 по 30.08.2021.

16.08.2021 НКРЕКП скеровано позивачу листа №38/382-21 щодо надання пояснень в межах здійснення позапланової виїзної перевірки, за наслідком розгляду яких листом від 19.08.2021 №135-ЮІ ТОВ «Укр Газ Ресурс» надано відповідь НКРЕКП.

За наслідком проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укр Газ Ресурс» складено акт від 30.08.2021 №437, яким зафіксовано порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (далі акт №437).

Враховуючи висновки акта №437, відповідно до статей 17, 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» НКРЕКП прийнято постанову від 22.09.2021 №16129 «Про накладення штрафу на ТОВ «Укр Газ Ресурс» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу», якою постановлено накласти штраф у розмірі 51000,00 грн. на ТОВ «Укр Газ Ресурс» за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (далі спірне та/або оскаржуване рішення, постанова).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII (далі Закон №222-VIII) встановлено, що орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності.

У спірних правовідносинах таким органом є НКРЕКП, правовий статус та повноваження якої визначаються Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

За правилами частини 1 статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

В розрізі положень частини 2 статті 3 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частиною 1 статті 4 Закону №1540-VIII регламентовано, що основними принципами діяльності Регулятора є: 1) законність; 2) самостійність і незалежність у межах, визначених законом; 3) компетентність; 4) ефективність; 5) справедливість; 6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; 7) адресність регулювання; 8) неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; 9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; 10) недопущення дискримінації; 11) відповідальність за прийняті рішення.

Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов та розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства (п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 17 Закону №1540-VIII).

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що Регулятору надана право здійснювати контроль за додержанням ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності, у тому числі застосовувати до них санкції у випадку встановлення порушень.

Між тим, пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону №222-VIII регламентовано, що дія Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах.

Згідно із пунктом 27 частини 1 статті 7 Закону №222-VIII ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності - діяльність на ринку природного газу, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ринок природного газу".

Аналіз вказаного дає суду підстави для висновку, що діяльність на ринку природного газу підлягає ліцензуванню, з урахуванням вимог Закону України "Про ринок природного газу".

У той же час, частиною 2 статті 2 Закону №1540-VIII регламентовано, що державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Наведене у свій сукупності вказує на те, що наведені закони співвідносяться між собою як загальний (Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності») та спеціальний (Закон України «Про ринок природного газу»).

Відповідно до частини 1-6 статті 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Поряд з цим, відповідно до вимог Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та інших законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розроблено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який затверджено Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (далі - Порядок №428).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №428 цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Положеннями пункту 2.1 Порядку №428 передбачено, що організація перевірок та їх методологічне супроводження здійснюється структурним підрозділом НКРЕКП, на який покладено функції державного контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частинами 2-4 статті 22 Закону №1540-VIII встановлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. (частина третя статті 22 Закону №1540-VIII).

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «;Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Абзацом 5 частини 5 статті 19 Закону №1540-VIII встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Аналізуючи матеріали справи суд вказує, що позивач не обґрунтовує позовні вимоги порушенням порядку призначення та проведення позапланової перевірки Регулятором, однак вказує, що спірна постанова не містить посилання на конкретний вид правопорушення на ринку природного газу, що безпосередньо визначено Законом України «Про ринок природного газу».

З приводу вказаних доводів ТОВ «Укр Газ Ресурс» суд зверне увагу на наступне.

Так, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII (далі Закон № 329-VIII).

Відповідно до пунктів 31-35, 39, 45 частини 1 статті 1 Закону № 329-VIII природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією; Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG; розподіл потужності - надання, встановлення умов та порядку реалізації, а також здійснення інших процедур, пов`язаних із правом користування потужністю об`єкта газової інфраструктури; розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; суб`єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Частиною 1 статті 2 Закону № 329-VIII визначено, що на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/73/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС; Регламенту (ЄС) 715/2009 про умови доступу до мереж транспортування природного газу та яким скасовується Регламент (ЄС) 1775/2005; Директиви 2004/67/ЄС про здійснення заходів для забезпечення безпеки постачання природного газу.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 329-VIII ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами: 1) забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; 2) вільної торгівлі природним газом та рівності суб`єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені; 3) вільного вибору постачальника природного газу; 4) рівності прав на ввезення та вивезення природного газу на/з території України; 5) невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб; 6) забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG; 7) недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб`єктів ринку природного газу, у тому числі суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання державної форми власності; 8) додержання встановлених технічних норм та норм безпеки; 9) захисту навколишнього природного середовища та раціонального використання енергоресурсів; 10) відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 4 Закону № 329-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 329-VIII суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема є порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 59 Закону № 329-VIII).

Згідно із положеннями частини 3 статті 59 Закону № 329-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що частиною 2 статті 59 Закону № 329-VIII встановлено перелік правопорушень на ринку природного газу, за допущення яких до суб`єкта ринку природного газу застосовуються санкції у вигляді, штрафу, розмір яких регламентовано частиною 4 статті 59 Закону № 329-VIII.

У той же час, аналіз матеріалів справи свідчить, що до позивача застосовано штраф на підставі підпункту «б» пункту 5 частини 4 статті 59 Закону № 329-VIII, згідно з яким регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3 000 до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

Звідси слідує, що лише правопорушення у сфері ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, є підставою для застосування вказаної санкції у розмірах від 3 000 до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з цим, частиною 5 статті 59 Закону № 329-VIII передбачено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.

Отже, вказана імперативна норма передбачає необхідність під час визначення санкцій за порушення, передбачені статтею 59 Закону № 329-VIII, у дослідженні та врахуванні НКРЕКП серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Зі змісту акту №437 та оскаржуваного рішення слідує, що відповідач дійшов до висновку про порушення ТОВ «Укр Газ Ресурс» пункту 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до якого господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV «Комерційне балансування» Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Відповідно до пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, замовник зобов`язаний, зокрема, вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.

Таким чином, НКРЕКП вбачає порушення позивачем Ліцензійних умов саме у порушенні положень вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

Аналізуючи вказані обставини в контексті наведених норм та висновків, суд зважає на таке.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 1 Закону №222-VIII ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання - відповідати ліцензійним умовам (ч. 1 ст. 9 Закону №222-VIII).

У той же час, частиною 9 статті 9 Закону №222-VIII регламентовано, що вимоги ліцензійних умов мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають: 1) вичерпний перелік підтвердних документів, що підтверджують відповідність суб`єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, крім документів, які органи влади не можуть вимагати відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги", щодо: відомостей про місця провадження господарської діяльності із зазначенням щодо кожного з них виду діяльності (повністю або частково стосовно зазначеного у заяві) або операцій, що за ним провадитимуться; відомостей про засоби провадження господарської діяльності; відомостей про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення; інформації про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України"; 2) кадрові вимоги щодо: мінімальної кількості працівників за окремими посадами (у разі якщо це зумовлено особливостями провадження певного виду господарської діяльності, встановлюються вимоги щодо наявності у певних працівників відповідної освіти, кваліфікації та (або) стажу роботи, зокрема у фізичних осіб - підприємців, мінімальної частки кваліфікованих працівників за певними посадами, які уклали трудові договори з ліцензіатом); даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками; 3) організаційні вимоги щодо: строку повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви, але не більше ніж один місяць з дня настання таких змін; провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, виключно в межах місць провадження господарської діяльності, зазначених у відомостях про них, поданих органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов, використання виключно таких місць у провадженні виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; провадження виду господарської діяльності виключно з використанням засобів провадження, зазначених у відомостях, поданих органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов; подання передбаченої законом звітності; порядку дій суб`єкта господарювання у разі повного або часткового зупинення дії ліцензії; 4) технологічні вимоги щодо: наявності певної матеріально-технічної бази разом з даними, що дають можливість її ідентифікувати; доступності місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення; 5) спеціальні вимоги, передбачені законом, стосовно: обмеження щодо суміщення здійснення видів господарської діяльності; виконання передбачених законом вимог щодо відокремлення і незалежності; можливості провадження видів господарської діяльності лише юридичними особами або лише юридичними особами окремих організаційно-правових форм; розміру статутного капіталу; ділової репутації.

Водночас, згідно частини 10 статті 9 Закону №222-VIII до ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги: 1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому; 2) законодавства, обов`язкові до виконання всіма суб`єктами господарювання.

Звідси слідує, що ліцензійні умови - це конкретні специфічні вимоги в тій чи іншій сфері господарювання.

За таких умов, пункт 2.1 Ліцензійних умов передбачає додержання законодавства - вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, у цілому.

Ліцензійні умови включають в себе весь спектр нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, за порушення чого НКРЕКП може застосувати відповідні санкції за порушення саме Ліцензійних умов,

Так, відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу; підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період; реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.

Як зазначалося, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

При цьому відповідно до положень глави 2 XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D). Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.

Відповідно до положень глави 3 розділу IV Кодексу ГТС з метою забезпечення комунікації між замовниками послуг транспортування, у тому числі для їх самоорганізації з метою врегулювання власних небалансів протягом газової доби (D) оператор газотранспортної системи повинен створити та підтримувати на інформаційній платформі дошку повідомлень. Дошка повідомлень є інструментом для публікації (оприлюднення) замовниками послуг транспортування повідомлень про наміри відчуження (продажу) чи набуття (купівлі) певних обсягів природного газу. Для забезпечення фактичного приймання-передачі природного газу між замовниками послуг транспортування (балансовими портфоліо), які розмістили інформацію на дошці повідомлень, замовники послуг транспортування мають подати оператору газотранспортної системи відповідні торгові сповіщення.

Відтак, обґрунтованими є доводи відповідача щодо того, що замовники послуг транспортування, у тому числі позивач, відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування та мають вчиняти всі необхідні заходи направлені на збалансованість своїх портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу. При цьому положеннями Кодексу ГТС, окрема, забезпечено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів.

Відповідно до положень глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Водночас, відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Згідно з пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.

Згідно з пунктом 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

Пунктом 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Положеннями пункту 4.1 розділу IV Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2497 (далі - Типовий договір) визначено, що замовник зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунку оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Положеннями пункту 3.1 розділу III Типового договору визначено, що Оператор зобов`язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2 розділу IX Типового договору у разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

Пунктом 9.4 розділу IX Типового договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

У пункті 11.4 розділу XI Типового договору зазначено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Пунктами 12.1 та 12.3 розділу XII Типового договору, передбачено, що протягом всього строку отримання послуг Замовник надає Оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС. Фінансове забезпечення виконання Замовником зобов`язань щодо оплати добового небалансу надається у формах, визначених Кодексом, на користь Оператора згідно з чинним законодавством України.

Як встановлено судом, Регулятором під час здійснення позапланової виїзної перевірки здійснено аналіз інформації щодо підтверджених номінацій/реномінацій у період з 01.01.2020 по 31.01.2020, торгових сповіщень, отриманих послуг з відбору природного газу з підземних сховищ газу (далі - ПСГ), планових та фактичних обсягів постачання природного газу споживачам, а також наявних на інформаційній платформі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України») попередніх та остаточних алокацій за січень 2020, що свідчить, що для забезпечення споживачів природним газом та здійснення оптового продажу природного газу Ліцензіатом здійснено, зокрема придбання природного газу у віртуальній торговій точці (торгові сповіщення) в обсязі 4 677,000 тис.куб.м, отримання послуги індивідуальної потужності відбору природного газу на добу наперед із ПСГ в обсязі 3 515,000 тис.куб.м.

Відповідно до остаточних щодобових алокацій Ліцензіатом (позивачем) здійснено подачу природного газу у точках входу до газотранспортної системи в обсязі 7 692,000 тис.куб.м та відбір природного газу у точках виходу з газотранспортної системи в обсязі 6467,21921 тис.куб.м.

Фактичний обсяг постачання природного газу споживачам склав 6 139,48021 тис.куб.м.

Ліцензіатом здійснено оптовий продаж природного газу в обсязі 6 957,21921 тис.куб.м, з яких продаж природного газу у віртуальній торговій точці склав 4 677,000 тис.куб.м (на інформаційній платформі ТОВ «Оператор ГТС України»),

Обсяги відбору природного газу у точках виходу з газотранспортної системи у січні 2020 року склали: підтверджені номінації - 3 640,000 тис. куб. м, підтверджені реномінації - 2 025,00 тис.куб. м.

Перевіркою встановлено, що постачання природного газу позивачем безпосередньо споживачам становить 6 139,48021 тис. м3, що складає 88,25 % від загального обсягу продажу природного газу (6 957,21921 тис. м3 = 6 139,48021 тис. м3 (постачання) + 817,739 тис. м3 (оптовий продаж)).

Аналізуючи наведене суд погоджується із доводами відповідача, що позивачем здійснено постачання природного газу у січні 2020 року без забезпечення своєчасної збалансованості свого портфоліо балансування, зокрема здійснено подачу природного газу до газотранспортної системи у обсягах, які в рази перевищували необхідні обсяги природного газу для покриття відборів з газотранспортної системи для забезпечення споживачів природним газом, та не вчинено дій щодо вчасного збалансування свого портфоліо, що призвело до виникнення позитивного добового небалансу природного газу протягом січня 2020 року на суму 6 482,13 тис. грн.

Варто наголосити, що ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо наявності вказаних обставин не заперечує, проте вказує, що у нього відсутня інформація як змовника послуг транспортування природного газу в газову добу D щодо небалансів та відсутні інші дієві інструменти для врегулювання власного портфоліо.

Суд критично сприймає вказані твердження позивача, оскільки останній не надав Регулятору під час розгляду акту №437 докази неможливості подачі реномінацій через платформу.

Тобто, ТОВ «Укр Газ Ресурс» не надано належних та достатніх доказів, які б пом`якшували відповідальність останнього.

Разом з цим, суд відхиляє доводи позивача в частині того, що норми Типового договору є обов`язковими виключно для ТОВ «Оператор ГТС України», оскільки Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, передбачено обов`язок Оператора ГТС виконувати його умови, у тому числі балансування свого портфоліо газової доби D за рахунок балансуючих дій оператора ГТС , оскільки умовами Типового договору (п. 4.1) передбачено не тільки права та обов`язки Оператора ГТС, але й права та обов`язки Замовника послуг транспортування, яким, у свою чергу є позивач, у тому числі щодо збалансування свого портфоліо.

Також не можуть бути взяті до уваги твердження ТОВ «Укр Газ Ресурс» про те, що щодобові баланси у січні 2020 року врегульовано шляхом оформлення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та направлення ТОВ «Укр Газ Ресурс» одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року, які були сплачені ним в повному обсязі, оскільки, на переконання суду встановлено порушення Регулятора та фактично припинення такого порушення у спосіб, про який вказує позивач, не є аналогічними.

Тобто, в даному випадку, на переконання суду, шляхом оформлення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та направлення ТОВ «Укр Газ Ресурс» одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року та їх сплата є методом (способом) збалансування портфоліо, проте дані обставини не вказують на відсутність факту не вчинення ТОВ «Укр Газ Ресурс» дій щодо вчасного збалансування свого портфоліо, що призвело до виникнення позитивного добового небалансу природного газу протягом січня 2020 року на суму 6 482,13 тис. грн., за що останнього і притягнуто до відповідальності.

Окрім цього, не можуть бути враховані судом доводи ТОВ «Укр Газ Ресурс» в частині того, що Регулятором здійснено втручання в його господарську діяльність, з урахуванням укладеного ним договору із ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про транспортування природного газу від 04.11.2019 №1907000600, оскільки наведене не відповідає дійсності.

Суд наголошує, що предметом позапланової перевірки ТОВ «Укр Газ Ресурс» не був договір від 04.11.2019 №1907000600, умови та порядок його виконання.

Разом з цим, суд відхиляє посилання позивача на те, що спірним рішенням не визначено конкретний вид правопорушення на ринку природного газу, оскільки наведене спростовується безпосередньо змістом оскаржуваної постанови, з урахуванням оцінки нормативно-правих актів, яка здійснена судом вище.

Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що наявними матеріалами справи підтверджено обставини порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що зумовлює відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, б. 13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ 41427817) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева