Рішення № 10610975, 20.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 15/76/10

За позовом: Прокурора ленінського району м. Миколаєва, 54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 52, в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 54000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20040716194;

про: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,00102 га.

Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Горобченко О.В. довіреність № 1398/209/14/01 від 26.05.2009р.

Від відповідача: представник не зявився.

Прокурор: Круш Т.О.

В С Т А Н О В И В:

В судове засідання, призначене на 20.07.2010р. представник позивача та прокурор зявились.

Відповідач явки повноважного представника не забезпечив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать корінці поштових повідомлень, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За згодою позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (далі-відповідач) до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі-відповідач) про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0.0057га за адресою АДРЕСА_2.

Прокурор в судовому засідання 20.07.2010р. уточнив позовні вимоги та просить суд зобовязати субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00102 га шляхом знесення ганку.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2009 фахівцями Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в діяльності відповідача, про що свідчить акт проведення перевірки вимог земельного законодавства від 30.09.09р. За результатами перевірки встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2000 №13 відповідач придбав квартиру за адресою АДРЕСА_2 та переобладнав її під перукарню. У зв'язку переобладнання зазначеної квартири відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку загальною площею 0.00102 га. без правовстановлюючих документів. У зв'язку з викладеним, відповідачу внесено припис № 278 від 30.09.09р. з метою усунення порушень земельного законодавства у 30-денний строк. Також фахівцями Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства в діяльності відповідача щодо виконання вимог припису № 278 від 30.09.2009 року. За результатами повторної перевірки встановлено, що відповідач не виконав вимоги припису від 30.09.2009 № 278 щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,00102 га за адресою АДРЕСА_2, у зв'язку з чим її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188/5 КУпАП України, про що винесено постанову від 30.10.09р. за № 220.

У зв'язку з викладеним, стосовно відповідача було складено протокол № 221 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188/5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також внесено припис № 309 з метою усунення порушень законодавства у 30-денний строк.

Державною інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області проведено додаткову перевірку 09.12.2009 року щодо усунення порушень та дотримання вимог земельного законодавства в діяльності відповідача з питання виконання вимог припису від 30.10.2009 № 309.

Але за результатами вказаної перевірки проведеної 09.12.2009р. встановлено, що відповідач не виконав вимоги припису № 309 від 30.10.2009 року.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Самовільне зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

При розгляді справи відповідач не доводив наявність у нього прав на спірну земельну ділянку будь-якими доказами.

З огляду на відсутність у відповідача передбачених вказаною нормою документів та не виникнення у нього права користування спірною земельною ділянкою , слід застосувати ст. 212 ЗК України, згідно з якою самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Земельного кодексу України та положень ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, і є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи влади і органи місцевого самоврядування, а земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельна ділянка є державною власністю і відповідно до ст. ст. 116-126, п. 10 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Миколаївської міської ради.

Відмова відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку обмежує законного власника в праві розпоряджатися нею та використовувати за своїм призначенням, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач позов не заперечив, належних доказів на підтвердження необґрунтованості позовних вимог не надав.

Державне мито у відповідності до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (54000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20040716194) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00102 кв.м за адресою АДРЕСА_2 шляхом знесення ганку.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20040716194) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 85 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20040716194) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя