Рішення № 10610966, 21.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2010 р. Справа № 16/97/10

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз,18)

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54034, АДРЕСА_1)

Про: стягнення 3887,64 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кузьміна Б.М., дов. № 34 від 03.11.2009 р.

Від відповідача: ОСОБА_1

В засіданні приймає участь:

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль»звернулось до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3887,64 грн. заборгованості, з яких: 1750,88 грн. основного боргу, 68,19 грн. - інфляційні витрати, 17,69 грн. 3% річних, 1750,88 грн. пені.

Від позивача по справі надійшло клопотання за № 09/1553 від 15.07.2010 р., у якому він просить суд провадження по справі, в частині стягнення основного боргу в розмірі 1750,88 грн. припинити за відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сума основного боргу погашена, що підтверджується квитанцією за № 48 від 15.06.2010 р.. Решті позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача, позовні вимоги заперечує, але обґрунтованих законних підстав не надає.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

МіжВідкритимакціонернимтовариством«Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за №3103 від 01.10.2009 р.(далі - Договір).

Відповідно до умов розділу 1 Договору, Позивач узяв на себе зобов'язання постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а Відповідач зобов'язаний оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені цим Договором. Згідно з пунктом 9.4. Договору, Договір є пролонгованим, оскільки від сторін не надходило повідомлень про його припинення.

Згідно з пунктом 5.3. Договору та у зв'язку з тим, що будинок № 37/2 по вул. Південній оснащений приладом обліку теплової енергії, нарахування відбувалося відповідно до даних лічильника, зафіксованих у відомостях споживання теплової енергії.

Відповідно до пункту 6.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно з пунктом 6.3. Договору, Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

За опалювальний період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р. Позивачем поставлено Відповідачу теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання приміщення за адресою: вул. Південна, 37/2 (продовольчий магазин) - відповідно до Додатку 1/1/ до Договору.

За період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р. Відповідачу нараховано до сплати 3302,94 грн., з яких Відповідач сплатив 1552,06 грн. Таким чином, основний борг Відповідача за теплову енергію на момент подання позову становив 1750,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сума основного боргу погашена, що підтверджується квитанцією за № 48 від 15.06.2010 р.., тому провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 1750,88 грн. підлягає припиненню, за відсутністю предмету спору.

Згідно зі статтею 24 Закону України „Про теплопостачання", Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р., закріплює, що споживач теплоенергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, Позивачу завдано збитків від інфляційних процесів на суму 68,19 грн. за період з грудня 2009 р. по квітень 2010 р.

Три відсотки річних, нараховані Відповідачу, складають 17,69 грн. за період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі несвоєчасної сплати платежів за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором чи актом цивільного законодавства. Пункт 7.4.2. Договору встановлює, що несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положень Закону України від 20.06.1999 р. № 686-ХІУ. Сума пені, нарахованої на борг, що існував в період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р., виходячи з 1% від суми простроченого платежу, становить 2152,08 грн. Відповідно до вимог Закону України від 20.06.1999 р. № 686-ХІУ, пеня стягується в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченого платежу, однак не більше суми основного боргу. Оскільки сума пені, розрахована виходячи з 1 % від простроченої суми, перевищує суму основного боргу, позивачем розмір пені повинен зменшений до суми основного боргу, а саме - 1750,88 грн.

Але, на підставі ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, суд вважає доцільним зменшити суму пені до 500,00 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення пені у розмірі 1250,88 грн. слід відмовити.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49,75,80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1750,88 грн. припинити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54034, АДРЕСА_1; ід. № НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз,18) 68,19 грн. - інфляційних витрат, 17,69 грн. 3% річних, 500,00 грн. пені, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на (р/р 260083011411 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, ОКПО 30083966).

3. У задоволенні позовних вимог, в частині стягнення пені у розмірі 1250,88 грн. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д.Фролов