Рішення № 10610922, 26.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.10                                                                                           Справа№ 20/89

За позовом: Колективного підприємства “АКВІЛОН”, м. Дрогобич

до відповідача: Дочірньої компанії “Укргазвидобування” ПАТ НАК “Нафтогаз України” в особі філії - газопромислового управління “Львівгазвидобування”, м. Львів

про стягнення 519295,01 грн.

Суддя П.Т.Манюк

при секретарі К.Чопко

          За участю представників:

          від позивача: Грица М.П. –директор

          від відповідача: Ільницький І.Й. - представник

Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз”яснено.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Колективного підприємства “АКВІЛОН” до Дочірньої компанії “Укргазвидобування” ПАТ НАК “Нафтогаз України” в особі філії - газопромислового управління “Львівгазвидобування” про стягнення 519295,01 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.07.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.07.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

15.10.2008 року між Колективним підприємством “АКВІЛОН” (позивачем) та Дочірньою компанією “Укргазвидобування” ПАТ НАК “Нафтогаз України” в особі філії - газопромислового управління “Львівгазвидобування” (відповідачем) було укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 585/11-08.

Відповідно до умов договору, Продавець (КП «Аквілон») зобов’язався на умовах та в порядку визначеному договором передати у власність Покупця (ДК “Укргазвидобування” ПАТ НАК “Нафтогаз України” в особі філії - газопромислового управління “Львівгазвидобування”) продукцію в кількості, якості та за цінами вказаними в додатках, в додаткових угодах, які є невід‘ємною частиною договору, а Покупець зобов’язався здійснювати оплату за кожну партію поставленої продукції після її отримання на підставі підписаних актів приймання-передачі продукції в терміни, що зазначені в додатках до договору, протягом 30-ти банківських днів з моменту її поставки.

На виконання умов договору Позивачем поставлено Відповідачу продукцію на загальну суму 461900,00 грн., згідно накладних:

- від 24.09.2009 р № 15 на суму 372500,00 грн.;

- від 17.03.2010 р. № 1 на суму 89400,00 грн.;

копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов”язання перед позивачем виконав неналежно, оплату за отриманий товар провів частково.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 29.06.2010 року № 29-06/1 з вимогою протягом 10-ти календарних днів з дня одержання претензії погасити заборгованість у сумі 448025,00 грн. або повернути неоплачену частину товару –плити ПАГ-14 (б/в) в кількості 108 штук. Згідно штампу газопромислового управління «Львівгазвидобування»(вих.. № 20/2045-01-2) претензію відповідачем отримано 29.06.2010 р., однак залишено без відповіді.

На момент звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу становить 401900,00 грн.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 6862,17 грн. та втрати від інфляції у розмірі 20160,04 грн., а також згідно ст. 231 ГК України штрафні санкції у вигляді пені в сумі 62239,80 грн. та 7% штрафу за прострочення платежу в сумі 28133,00 грн.

Відповідач у поданому відзиві заперечуючи позовні вимоги, зокрема зазначив, що вимоги позивача про стягнення пені та штрафу передбачених ст. 231 ГК України є безпідставними та необґрунтованими, з мотивів, що ДК «Укргазвидобування»не є державним підприємством, як стверджує позивач, оскільки її назва не містить слів «державне підприємство». Відповідно до ч.2 ст. 22 ГК України, суб‘єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів. НАК «Нафтобаз України»є акціонерним товариством, в якому 100% акцій компанії знаходяться у державній власності, однак Компанія є юридичною особою, для її забезпечення господарської діяльності сформовано статутний фонд, майно компанії складається, зокрема з основних засобів, оборотних засобів, активів, майно передане засновником Компанії до статутного фонду (капіталу) закріплено за компанією на праві господарського відання, тому держава має право брати участь в управлінні компанії та отримувати частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди) від господарської діяльності. При цьому власником майна, яке передано до статутного фонду НАК «Нафтобаз України», є акціонерна компанія, а не держава.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товарно-матеріальні цінності (плити ЗБВ ПАГ-14 б/в 6х2х0,14 та плити залізобетонні ПАГ-14 (б/в) на суму 461900,00, що підтверджується підписаними накладним та довіреностями виписаними відповідачем на отримання продукції, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно п.7.3. Договору покупець повинен здійснити оплату за поставлену партію продукції в терміни, що зазначені в додатках до Договору протягом 30 банківських днів з моменту її поставки.

В той же час, відповідач за отриману продукцію розрахувався частково у сумі 60000,00 грн. в результаті чого виникла заборгованість 401900,00 грн.          

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги в частині основного боргу не заперечив, однак доказів погашення основного боргу чи повернення товарно-матеріальних цінностей позивачу суду не подав, тому до стягнення підлягає сума основного боргу в розмірі 401900,00 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 6862,17 грн. та інфляційних втрат в розмірі 20160,04 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в тій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 62239,80 грн. та у штрафу у сумі 28133,00 грн., судом встановлено, що приписи ч.2 ст. 231 ГК України, не поширюються на відповідача.

          Крім того, п. 9.3 Договору встановлено, що за порушення строків поставки продукції або її частини постачальник сплачує штраф у розмірі 8% від вартості не поставленої або недопоставленої продукції. Згідно п. 9.5. договору за порушення інших умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Тобто, сторонами не передбачено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов‘язання. Тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 62239,80 та штрафу у розмірі 28133,00 грн. слід відмовити.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на нього пропорційно до задоволених позовних вимог.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України, ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” ПАТ НАК “Нафтогаз України” в особі філії - газопромислового управління “Львівгазвидобування” (79026, м. Львів, вул. І Рубчака, 27, код ЄДРПОУ 25560533) на користь Колективного підприємства “АКВІЛОН” (82107, Львівська область, м. Дрогобич, вул. М. Грушевського, 15/2, код ЄДРПОУ 25546823) суму в розмірі 433406,36 грн. з них:

-          401900,00 –основного боргу;

-          20160,04 грн. –інфляційних;

-          6862,17 грн. –3% річних;

-          4289,22 грн. –державного мита;

-          194,93 грн. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя