Рішення № 10610534, 30.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/20830.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні матеріали та технології»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт-Київ»про стягнення 10133,29 грн. за участю представників позивача –Невмержицької Г.В., довіреність №01/01-10 від 01.01.2010р., відповідача –Синиці Т.В., довіреність №3 від 01.06.2010 року., ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 7747,02 грн. основного боргу, 599,04 грн. інфляційної складової боргу, 1657,97 грн. пені та штрафу, 129,26 грн. 3% річних, а загалом 10133,29 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати продукції за договором поставки № 150509-01 від 15.05.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.06.2010 року.

У судовому засіданні 09.06.2010 року оголошувалася перерва на 30.06.2010 року.

У судому засіданні 30.06.2010 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 7747,02 грн., та стягнути з відповідача 1657,97 грн. пені та штрафу, 129,26 грн. 3% річних, 599,04 грн. інфляційних втрат.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні матеріали та технології»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт-Київ»(покупець) укладено договір поставки № 150509-01, за умовами якого постачальник зобов’язується передавати у власність покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором щебеневу продукцію, пісок (продукція), а останній зобов’язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 року. Дія цього договору в будь-якому разі не вважається закінченою до моменту здійснення покупцем повного розрахунку за всі поставленні йому постачальником партії продукції (п.п. 7.1, 7.2 договору).

Відповідно до п.6.я договору оплата поставленої партії продукції здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів після отримання покупцем у власність відповідної партії продукції, що підтверджується відповідною накладною.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 147859,69 грн., вартість якої відповідач оплатив частково та мав заборгованість перед позивачем у сумі 7747,02 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2009 року.

19.03.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1 про повернення 7747,02 грн. заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки продукції, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманої продукції та мав перед позивачем заборгованість у сумі 7747,02 грн.

Однак, відповідачем після порушення провадження сплачено заборгованість у розмірі 7747,02 грн., що підтверджується платіжним дорученнями, які міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість поставлену продукцію після порушення провадження у справі в сумі 7747,02 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, державне мито в цій частині позову покладається на відповідача.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленої продукції за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 599,04 грн. інфляційної складової боргу, 129,26 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.8.5 договору у разі порушення покупцем п. 6.1 договору, постачальник має право нарахувати покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати), а в разі прострочення оплати за поставлену продукцію понад 30 (тридцять) календарних днів, покупець додатково повинен сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню та штраф в сумі 1657,97 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені та штрафу до 400,00 грн. В позові в частині стягнення 1257,97 грн. пені та штрафу судом відмовлено.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт-Київ»(юридична адреса: 03040, м. Київ, вул. Бурмістренко, 10, кв. 107; поштова адреса: 03127, м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 93, оф. 207, код 33631199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні матеріали та технології»(01011, м. Київ, вул. Печерський Узвіз , 19, код 30435548) 599 (п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 04 коп. інфляційної складової боргу, 129 (сто двадцять дев’ять) грн. 26 коп. 3% річних, 400 (чотириста) грн. 00 коп. штрафу та пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 7747,02 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна