Рішення № 10610446, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/35214.07.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»

До                              Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»

Про                              визнання договору недійсним

                                                                                 Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача           не з’явились

від відповідача          Лупич А. В. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»до закритого акціонерного товариства «Донгорбанк»про визнання недійсним кредитного договору № 2007-38 від 21.08.207 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що умовами договору не визначено строк його дії та відповідальність відповідача, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на те, що спірний договір укладався відповідно до вимог чинного законодавства та підстави його недійсності відсутні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2010 року № 06-5-6/208 позовну заяву з доданими до неї документами передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Постановою Київського апеляційного господарського суді від 15.06.2010 року № 06-5/208 ухвалу господарського суду міста Києва від 22.02.2010 року №06-5-6/208 скасовано, позовні матеріали №06-5-6/208 передано до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2010 року порушено провадження у справі № 6/352, розгляд справи призначений на 14.07.2010 року.

14.07.2010 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку із зайнятістю представника позивача, якому доручено представляти інтереси позивача по даній справі в іншому судовому засіданні. На підтвердження викладених у клопотання обставин до клопотання додано копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 року у справі № 6/118 за позовом ТОВ «Фактор Ексім», якою судове засідання по дійній справі відкладено на 14.07.2010 року.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів того, що його інтереси в суді може представляти лише одна особа.

Як вбачається із доданих відповідачем до матеріалів справи документів, а саме копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АБ № 585867, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 434107 та статуту ПАТ «Донгорбанк», вказана особа є правонаступником ЗАТ «Донгорбанк», а відтак, відповідно до вимог ст. 25 ГПК України, закрите акціонерне товариство «Донгорбанк»підлягає заміні, в зв’язку з правонаступництвом, публічним акціонерним товариством «Донгорбанк»

За згодою представника відповідача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ «3 КОМ», правонаступником якого є позивач, та закритим акціонерним товариством «Донгорбанк», правонаступником якого є відповідач, укладено кредитний договір № 2007-38 (далі Договір).

Предметом Договору є надання відповідачем позивачу мультивальтного кредиту (п. 1.1 Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою № 26 від 18.02.2009 року).

Позивач, звертаючись з позовом до суду, просить визнати Договір недійсним, як такий, що суперечить чинному законодавству, оскільки його умовами не визначено строк його дії та відповідальність відповідача

Нормативно позивач посилається на ст. 203, 215, 251, 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 180, 345 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьої, п’ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з п. 7 ст. 176 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частинами 1-4 ст. 180 ГК України визначено зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що Довір вступає в силу з моменту його підписання та припиняє свою дію після повного виконання позивачем всіх зобов’язань, які слідують із Договору.

Додатковою угодою № 26 від 18.02.2009 року сторонами погоджений графік виконання позивачем свого обов’язку по поверненню кредиту.

Умовою, з якою сторони пов’язали строк дії, Договору є виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором, терміни виконання яких встановлені умовами Договору, що не заборонено чинним законодавством.

За таких обставин, посилання позивача на те, що умовами не визначено строк його дії, судом до уваги не приймаються як такі, що спростовуються самими умовами Договору.

Щодо посилань позивача на відсутність в Договорі умов про відповідальність відповідача, як підставу для виконання його недійсним, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 345 ГК України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

В той же час, чинним законодавством, а саме Цивільним та Господарським кодексам України, встановлені правові наслідки порушення стороною зобов’язань, і, відповідно санкції за такі порушення.

Відсутність в тексті Договору умов про відповідальність відповідача не є підставою для визнання Договору недійсним.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодних інших доказів на підтвердження того, що Договір суперечить вимогам законодавства, позивачем не надано.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду мають право звертатися підприємства та організації за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

          Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів суду, порушення яких саме їх прав і охоронюваних законом інтересів мале місце з боку відповідача.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта наведених сторонами доказів, судом не приймається як такі, що не мають значення для справи, та не впливають на розгляд справи по суті.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання недійсним кредитного договору № 2007-38 від 21.08.2007 року задоволенню не підлягають як безпідставні та не обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Замінити закрите акціонерне товариство «Донгорбанк»його правонаступником публічним акціонерним товариством «Донгорбанк»(ідентифікаційний код 20365318).

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                 С.А. Ковтун

Рішення підписано 28.07.2010 р.