Рішення № 10610437, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/32315.07.10 За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд»

Про                              стягнення 148842,87 грн.

                                                                                 Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача                                         Коваль О. В. (за дов.)

від відповідача                                        не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд»про стягнення 148842,87 грн., а саме: основного боргу в сумі 114893,28 грн., пені в сумі 13289,60 грн., 3 % річних в сумі 4656,94 грн. та збитків від інфляції в сумі 16003,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку по оплаті, поставленого за умовами договору про виготовлення та поставку товару №22/05/545 від 22.05.2008 року, товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.06.2010 року порушено провадження у справі № 6/323, розгляд справи призначено на 15.07.2010 року.

Відповідач в судове засідання представників не направив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.05.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд»(замовником) було укладено договір про виготовлення та поставку товару № 22/05/545 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1) позивач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених Договором, виготовити відповідачу замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс –листа позивача, (далі - Товар) по узгодженню сторін виконати його доставку, а відповідач зобов’язується своєчасно прийняти замовлений Товар та здійснити його оплату на умовах Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору кількість Товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках відповідача, рахунках –фактурах позивача та накладних (товарно –транспортних, фактичних або видаткових).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних позивачем та прийнятих відповідачем заявок протягом терміну дії Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 117560 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями накладних на фактичний відпуск виробів № 514040 від 02.12.2008 року, № 514497 від 04.12.2008 року, № 515779 від 12.12.2008 року, № 516065 від 12.12.2008 року, № 520006 від 28.01.2009 року, № 520473 від 02.02.2009 року, № 536163 від 24.03.2009 року, № 526840 від 30.03.2009 року, № 529185 від 14.04.2009 року, № 529318 від 15.04.2009 року, № 530205 від 23.04.2009 року, № 531655 від 05.05.2009 року, № 534293 від 20.05.2009 року , № 538524 від 16.06.2009 року, № 539870 від 23.06.2009 року.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що Товар вважається поставленим відповідачу з моменту його отримання в пункті призначення, згідно з замовленням, представником відповідача, на підставі товарно – транспортних накладних.

На підтвердження факту поставки спірного товару відповідачеві до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії товарно –транспортних накладних № 1537698 від 02.12.2008 року № 1538294 від 03.12.2008 року, № 1538318 від 03.12.2008 року, № 1538352 від 03.12.2008 року, № 153 83 80 від 03.12.2008 року, № 1538402 від 03.12.2008 року, № 1538428 від 03.12.2008 року, № 1538475 від 03.12.2008 року, № 1538739 від 04.12.2008 року, № 1538763 від 04.12.2008 року, № 1542064 від 12.12.2008 року, № 1542427 від 13.12.2008 року, № 1542441 від 13.12.2008 року, № 1554417 від 29.01.2009 року, № 1554445 від 29.01.2009 року, № 1555642 від 03.02.2009 року, № 1555688 від 03.02.2009 року, № 1570999 від 25.03.2009 року № 1573527 від 31.03.2009 року, № 1573667 від 31.03.2009 року, № 1579946 від 15.04.2009 року, № 1580029 від 15.04.2009 року, № 1580266 від 15.04.2009 року, № 1582984 від 24.04.2009 року, № 1583202 від 24.04.2009 року, № 1587662 від 06.05.2009 року, № 1588844 від 08.05.2009 року, № 1595030 від 21.05.2009 року, № 1608347 від 16.06.2009 року, № 1612487 від 24.06.2009 року з відмітками відповідача про отримання спірного товару.

Пунктом 7.5 Договору визначено, що відповідач зобов’язаний оплатити отриманий Товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки згідно з умовами п. 5 Договору.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач за отриманий від позивача за умовами Договору Товар розрахувався частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 114893,28 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 114893,28 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 114893,28 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до п. 8.2 Договору за прострочення платежу відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з яким розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 13289,60 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4656,94 грн. та збитків від інфляції в сумі 16003,05 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунками позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд»(04060, м. Київ, вул. Вавілових, 9, ідентифікаційний код 32776576) на користь відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, ідентифікаційний код 05523398) основний борг в сумі 114893 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот дев’яносто три) грн. 28 коп., пеню в сумі 13289 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят дев’ять) грн. 60 коп., 3 % річних в сумі 4656 (чотири тисяч шістсот п’ятдесят шість) грн. 94 коп., збитки від інфляції в сумі 16003 (шістнадцять тисяч три) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1488 (одну тисячу чотириста вісімдесят вісім) грн. 43 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 С. А. Ковтун

Рішення підписано 27.07.2010 р.