Рішення № 10610402, 23.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/723.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі судового засідання Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «УкрТрансЛінії», м. Черкаси (ідентифікаційний код 34338011)

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр», м. Київ (ідентифікаційний код 32490946)

про: стягнення 6750,00 грн.

за участю:

представників Позивача –Петренко Н.М. (директор); Барздун Р.В. (за довіреністю № б/н від 08.06.2010р.).

представника Відповідача – не з’явився;

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 23.06.2010р. по 02.07.2010р. та з 16.07.2010р. по 23.07.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «УкрТрансЛінії», м. Черкаси (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр», м. Київ (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи у розмірі 6 750,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором транспортного експедирування від 24.10.2007р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір транспортного експедирування від 24.10.2007р., довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Претензія від 16.03.2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення, Акт звірки взаєморозрахунків, разові договори-заявка, товарно-транспортні накладні.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду від 01.06.2010 року через канцелярію суду надав протокол обшуку від 25.06.2009р., банківські виписки, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача, копію Статуту Позивача, копію Свідоцтва про державну реєстрацію Позивача, платіжні доручення № 704 від 15.11.2007р., № 742 від 23.11.2007р., № 885 від 18.12.2007р., № 979 від 09.01.2008р., № 615 від 24.10.2007р., примірники Актів приймання-передачі виконаних робіт.

23.06.2010р. у судовому засіданні Відповідач надав для залучення до матеріалів справи Відзив на позовну заяву про стягнення грошових коштів, відповідно до якого Відповідач визнав суму заборгованості лише у розмірі 4350,00 грн. станом на 22.06.2010р., надав копії установчих документів, Акт звірки взаємних розрахунків з контрагентом за 01.10.2007р.-30.06.2010р., підписаного з боку Відповідача.

02 липня 2010р. через канцелярію суду Відповідачем надано Додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, копії платіжних доручень № 615 від 24.10.2007р, № 704 від 15.11.2007р., № 742 від 23.11.2007р., № 885 від 18.12.2007р., №979 від 09.01.2008р., Акт звірки взаємних розрахунків з контрагентом за 01.10.2007р.-30.06.2010р., підписаного з боку Відповідача.

Через канцелярію суду 02.07.2010р. Позивач надав суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву із доказами направлення її Відповідачу, відповідно до яких просив стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 6 750, 00 грн.

16.07.2010р. у судовому засіданні Позивач надав Пояснення від 15.07.2010р., рахунок-фактуру № 724 від 31.10.2007р., копію товарно-транспортної накладної від 31.10.2007р., рахунок-фактуру №702 від 29.10.2007р., копію товарно-транспортної накладної від 29.10.2007р. Крім того, Позивач надав заяву про збільшення суми позову, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 6750, 00 грн. основного боргу, заявив до стягнення 2451, 49 грн. –інфляційних нарахувань, 493, 76 грн. –3% річних.

Представники Позивача у судове засідання 23.07.2010р. з’явилися, підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви від 16.07.2010р.

Представник Відповідача у судове засідання 23.07.2010р. не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчить Розписка про оголошення перерви в судовому засіданні 16.07.2010р. підписана з боку обох сторін.

В порядку ст.58 ГПК України суд приймає заяву про стягнення крім суми основного боргу 3% річних та інфляційних нарахувань оскільки заявлені вимоги зв’язані між собою підставою виникнення і поданими доказами.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2007 року між Позивачем (Експедитор) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір транспортного експедирування (надалі-Договір).

Відповідно п.2.1 Договору Експедитор зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони –Замовника, організувати виконання цим договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Перевезення вантажів виконується лише на підставі заявок, що подає Замовник за узгодженою формулою факсом, іншим способом у письмовій формі після укладання за таким дорученням Експедитором договору на перевезення вантажів Перевізником. Заявка є невід’ємною частиною цього договору (п.2.2.)

Згідно п.5.1. та п.5.2. Договору Замовник та Експедитор узгоджують вартість перевезення після надходження заявки, після чого Експедитор виставляє замовнику рахунок-фактуру, який підлягає оплаті в строк 5 днів. Оплата виконується за фактом виконаних перевезень, сторони складають Акт виконаних робіт, який оплачується в повному обсягу на протязі п’яти днів від дати його підписання.

Протягом жовтня 2007р. по грудень 2007р. Позивачем на підставі письмових заявок, Відповідача було здійснено вантажні перевезення на загальну суму 21 500,00 грн.

В тому числі, як свідчить Акт звірки взаємних розрахунків, примірники Актів виконаних робіт № 962, 989, 1000/4, 1024, 1025, разові Договори-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, товарно-транспортні накладні за 27.11.2007р. по 03.12.2007р. Позивачем було надано послуг Відповідачу на суму 6750,000грн.

Суд, враховуючи приписи ст.32 Господарського процесуального кодексу України, приймає до уваги надані до матеріалів справи примірники Актів виконаних робіт №962 від 27.11.2007р. на суму 1350,00грн., №989 від 29.11.2007р. на суму 1350,00грн., №1000/4 від 30.11.2007р. на суму 1350,00грн., №1024 від 03.12.2007р. на суму 1350,00грн., №1025 від 03.12.2007р. на суму 1350,00грн. підписаних лише з боку позивача, оскільки згідно з поясненнями останнього, оригінали актів з підписами та печатками обох сторін, були вилучені відповідно до наданого в матеріали справи Протоколів обшуку від 25.06.2009р., від 19.02.2009р., при цьому Відповідач не заперечив проти надання послуг Позивачем та підписання актів виконаних робіт.

Відповідач частково виконав свої зобов’язання та на виконання умов договору від 24.10.2007р. сплатив грошові кошти лише у розмірі 14 750,00 грн., що підтверджено копіями банківських виписок та платіжними дорученнями, проте надані послуги за період з 27.11.2007р. по 03.12.2007р. Відповідачем оплачені не були на суму 6750,00грн.

16.03.2010 р. Позивач на адресу Відповідача направив Претензію з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 6 750,00 грн.

Факт отримання Відповідачем претензії підтверджено відміткою про вручення від 24.03.2010р. на Повідомленні про вручення поштового відправлення.

Проте, письмової відповіді від Відповідача не надійшло, кошти за надані послуги перевезення не сплачені, в зв’язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом.

Відповідач позовні вимоги визнав частково на суму 4350, 00 грн., про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання ст.ст.929-935 Цивільного кодексу України.

Відповідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Позивач свої обов`язки за вищезазначеним Договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Уклавши Договір транспортного експедирування від 24.10.2007р. Відповідач прийняв на себе зобов’язання згідно п.5.2 Договору, здійснювати оплату за виконані перевезення на протязі 5 днів від дати підписання Актів виконаних робіт, проте Відповідачем незважаючи на підписання сторонами актів та виставлення рахунків не здійснив у повному обсязі оплату за надані послуги за період з 27.11.2007р. по 03.12.2007р. на суму 6750,00грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 6750 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 6750,00 грн.

З приводу заперечень Відповідача про наявність заборгованості за вказаним договором лише на суму 4350,00грн., слід зазначити, що Відповідач під час звірки взаємних розрахунків не врахував факт надання Позивачем послуг на суму 2400,00грн., які підтверджені рахунком №724 від 31.10.2007р. на суму 1200,00грн., товарно-транспортною накладною від 31.10.2007р., рахунком фактурою №702 від 29.10.2007р. на суму 1200,00грн. та товарно-транспортною накладною від 29.10.2007р., при цьому оплату вказаних послуг підтверджено платіжним дорученням №704 від 15.11.2007р. на суму 2400,00 грн. Тобто фактично Позивач надав послуг з 24.10.2007р. по 03.12.2007р. на суму 21500,00грн., а не 19100,00грн., як то зазначено в Акті звірки з контрагентом за 01.10.07-30.06.10. наданим Відповідачем.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з 02.01.2010р. по 30.06.2010р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 2451,49 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з 24.12.2007р. по 01.06.2010р (кінцевий період нарахування встановлено Позивачем), а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 2 451,49грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 24.12.2007р. по 01.06.2010р. не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 493, 76 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «УкрТрансЛінії», м. Черкаси (ідентифікаційний код 34338011) задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр», м. Київ (ідентифікаційний код 32490946) на користь Приватного підприємства «УкрТрансЛінії», м. Черкаси (ідентифікаційний код 34338011) заборгованість у розмірі 6750,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 2 451,49 грн., 3 % річних у розмірі –493, 76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр», м. Київ (ідентифікаційний код 32490946) на користь Приватного підприємства «УкрТрансЛінії», м. Черкаси (ідентифікаційний код 34338011) витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

За згодою представників Позивача у судовому засіданні 23.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23.07.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через Господарський суд міста Києва в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева