Рішення № 10610387, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/19323.06.10                                         

За позовомФізичної особи –підприємця Єфіменка Романа Васильовича

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна лізингова компанія»

Простягнення 4882,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                     Єфіменко Роман Васильович

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом фізична особа –підприємець Єфіменко Роман Васильович до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна лізингова компанія»про стягнення 4882,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. порушено провадження у справі № 17/193 та призначено її до розгляду на 09.06.2010 р..

Відповідач на виклик суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. розгляд справи відкладався на 23.06.2010 р., у зв’язку з неявкою відповідача на розгляду справи.

У судове засідання 23.06.2010 р. відповідач вдруге не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі статті 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

09.12.2009 р. між позивачем (експедитором) та відповідачем (замовником) укладено договір № ТЕО 09/12-1 УАЛК на транспортне обслуговування ( далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (п. 1.1. Договору) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач зобов’язався доставити ввірений йому відповідачем вантаж до пункту призначення, а відповідач зобов’язався сплатити за перевезення вантажу.

Згідно з пунктом 2.2.1 у разі досягнення згоди щодо умов конкретного перевезення вантажу не пізніше, як за одну годину з моменту отримання заявки, відповідач передає позивачеві (за допомогою факсимільного зв’язку) підтвердження прийняття замовлення до виконання з зазначенням: 1) реєстраційних номерів транспортного засобу (тягача і напівпричепів), 2) прізвище водія, який буде здійснювати перевезення, а також із підписом уповноваженого представника та печаткою.

Розрахунки за даним Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення грошових коштів на рахунок відповідача протягом трьох банківських днів з моменту розвантаження транспортного засобу (пункт 3.1. Договору).

Пунктом 4.7. Договору встановлено, що за простій транспортного засобу, що виник з вини замовника при виконання міжнародних перевезень замовник сплачує штраф в розмірі 50 євро за кожну добу, що почалась, починаючи з третьої доби.

09.12.2009 р. відповідач подав позивачеві заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 000000286 за маршрутом Італія –Україна.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується митними деклараціями CMR 0121423.

Як вбачається з матеріалів справи, простій транспортного засобу серії АТ 0739АС, полупричеп 070101В, у с. Збараж мав місце протягом 8 діб, що підтверджується картою простою, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Позивач виставив відповідачеві рахунок № 839 від 16.12.2009 р. на оплату наданих послуг з перевезення вантажу в сумі 25134,00 грн., з яких організація перевезення вантажу за маршрутом Італія –України становить 19 090,00 грн., відстань Чоп - с. Скорики - 1500,00 грн., та штраф за простій - 4544,00 грн.

Позивач та відповідач склали акт про організацію перевезення вантажу від 24.12.2009 р. до рахунку № 839 від 16.12.2009 р., підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, відповідно до якого погодили, що позивачем роботи виконані в повному обсязі та в обумовлений термін в сумі 25134,00 грн., з яких організація перевезення вантажу за маршрутом Італія –України становить 19090,00 грн., відстань Чоп - с. Скорики - 1500,00грн. та штраф за простій - 4544,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача штраф за простій транспортного засобу в сумі 4544,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу ( одержувачеві), а відправник зобов’язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З наданого позивачем акту про організацію перевезення вантажу від 24.12.2009 р. до рахунку № 839 від 16.12.2009 р., підписаного уповноваженими представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що позивач надав послуги відповідачеві з перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 25134,00 грн. з яких організація перевезення вантажу за маршрутом Італія –України становить 19090,00грн, відстань Чоп - с.Скорики в сумі 1500,00 грн. та штраф за простій в сумі 4544,00 грн.

Відповідач за надані позивачем послуги з перевезення вантажу за Договором сплатив кошти в сумі 20590,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2009 р. № 1683, однак штраф за простій транспортного засобу в сумі 4544,00 грн. не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, позивач рекомендованим листом від 11.02.2010 р. № 161 надіслав відповідачеві претензію з вимогою сплатити штраф в сумі 4544,00 грн. за простій транспортного засобу, що підтверджується фіскальним чеком від 23.02.2010 р., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині сплати штрафу за простій транспортного засобу, розмір якого підтверджено належними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 4544,00 грн. за Договором.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна лізингова компанія»(03151, м. Київ, вул. Донецька, 18/2; 01001, м. Київ, а/с 329-В, рахунок 2600510485 у ВАТ «Райффайзенбанк Аваль»у місті Києві, МФО 300335, код 31245438) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь фізичної особи-підприємця Єфіменко Романа Васильовича (08554, Київська область, Фастівський район, с. Пилипівка, вул. Леніна, будинок 30, рахунок 26000052605586 у РЦКБ «Приватбанк», м. Київ, МФО 320649, ідентифікаційний номер 2569313656) 4544,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 26.07.2010 р.