Рішення № 10610348, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/10914.07.10 За позовом Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецлаборкомлект»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про стягнення 2557,68 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Севенчук В.Л.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: Мальцева Т.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 2557,68 грн., за договором № 3688 від 20.11.2006 р., з яких: 2081 грн. 42 коп. основного боргу, 284 грн. 40 коп. пені, 12 грн. 86 коп. 3% річних, 179 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов зазначеного договору. Право на позов обґрунтоване тим, що зазначене у договорі № 3688 від 20.11.2006 р. нерухоме майно знаходиться на балансі у позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 31.05.2010 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи, неналежне виконання сторонами вимог суду, необхідність витребування нових доказів у справі.

У даному судовому засіданні 14.07.10р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення, в яких зокрема зазначив, що договір № 3688 від 20.11.2006 р. був автоматично пролонгований його сторонами до 20.09.2008 р. та до 20.08.2009 р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.07.2010р. за згодою представника позивача та третьої особи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

20.11.2006 р. між третьою особою та відповідачем було укладено договір оренди № 3688 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір), за умовами якого третя особа зобов’язалася передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 63,10 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Баумана, 9/12 (4 поверх, кімнати № 40, № 41), що знаходиться на балансі Українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів, вартість якого за експертною оцінкою станом на 30.06.2006 р. становить 295844,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п.1.1. договору).

Сторони узгодили, що в силу положень п. 10.1. договору, він вступає в силу з моменту підписання і діє до 20.10.2007 р.

На виконання умов договору третя особа передала, а відповідач прийняв вказане вище майно, що підтверджується актом приймання –передачі нерухомого майна від 20.11.2006 р. (копія –в матеріалах справи).

Орендна плата та порядок розрахунків узгоджено сторонами в розділі 3 договору , відповідно до якого за користування об’єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –жовтень 2006 р.: 2603 грн. 28 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.2. договору сторони узгодили, що орендна плата за перший місяць оренди –листопад 2006 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2006 р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70 % орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 30 % орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Додатковим договором № 01 від 16.02.2007 р. про внесення змін до договору оренди № 3688 від 20.11.2006 р. було визначено орендну плату підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2006 р. № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за оренду державного майна» та встановлено за перший/базовий місяць січень 2007 р. –4010, 99 грн.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 10.5. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однією із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Таким чином, законодавство передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання наймача продовжувати відносини найму у даному випадку висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо наймодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю заперечень і вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Оскільки відповідач продовжував користуватися державним нерухомим майном загальною площею 63,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баумана, 9/12 після 20.09.2007 р., а третя особа проти наведеного будь-яких заперечень не висловлювала, суд дійшов висновку, що, в силу вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, договір був поновленим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме: до 20.09.2008 р. та до 20.08.2009 р.

Відповідно до договору № 3688 від 20.11.2006 р. плата за оренду за квітень 2009 р. становить 4162 грн. 83 коп., які відповідач мав сплатити не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Проте, відповідач перерахував позивачу грошові кошти за квітень 2009 р. в сумі 2081 грн. 42 коп.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за договором від № 3688 від 20.11.2006 р. позивач просить стягнути з відповідача 2081 грн. 42 коп. заборгованості з орендної плати за квітень 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від № 3688 від 20.11.2006 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Статею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначені основні обов’язки орендаря, а саме: за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону; орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував. Факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті неоспорений.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати 30% орендної плати за квітень 2009 р. в розмірі 2081 грн. 42 коп. підлягає задоволенню.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором оренди позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 284 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 12 грн. 86 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 179 грн.00 коп.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації,за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем допущено помилку. За розрахунком суду з відповідача на користь відповідача підлягають стягненню пеня в розмірі 38,58 грн., 3% річних в розмірі 5,65 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 172,76 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецлабокомплект»(03190, м. Київ, вул. Баумана, 9/12, кімната 40, код 25196332) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів»(03190, м. Київ, провулок Бабушкіна, 3, код 00334793) основний борг у сумі 2081 (дві тисячі вісімдесят одна) грн. 42 коп., пеню в сумі 38 (тридцять вісім) грн.58 коп., 3% річних в сумі 05 (п’ять) грн.65 коп., інфляційних нарахувань в сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 76 коп., державне мито в сумі 91 (дев’яносто один) грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212 (двісті дванадцять) грн. 08 коп.

3.          В решті задоволення позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.

Дата підписання 28.07.10р.