Рішення № 10610106, 22.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/17122.07.10 За позовом           Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Святошинського району

м. Києва

до                     Приватного підприємства «Євро-Київ»

про                     дострокове розірвання договору та виселення

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Войтов Є.О.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Дирекція з у тримання та обслуговування житлового фонду»Святошинського району м. Києва, позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Євро-Київ»про дострокове розірвання договору оренди № 32 від 18.02.2008 та виселення відповідача з нежилого приміщення, окремо розташованого за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 24 загальною площею 16,6 кв.м.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Комунальне підприємство «Дирекція з у тримання та обслуговування житлового фонду»Святошинського району м. Києва є правонаступником Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (КП УЖГ) відповідно до рішень Святошинської районної у м. Києві ради № 160 від 27.12.07, № 212 від 24.04.08, № 220 від 19.06.08.

Відповідно до ст.2 п.п.2.1 Статуту позивач є повноважним правонаступником майнових прав та зобов’язань в частині квартирної та орендної плати КП УЖГ Святошинського району м. Києва та КП «Галагани»та додаткової угоди від 01.09.08.

Між сторонами у справі було укладено договір № 32 від 18.02.2008 р.

Строк дії договору встановлено до 18.01.2011.

Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідача прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення, що є комунальною власністю, площею 16,6 кв.м. по вул. Зодчих, 24 у м. Києві з орендною ставкою, визначеною на конкурсних засадах в розмірі 25 грн. з 1 кв.м. в місяць.

Згідно з п.3.3 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності останнім, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.

В порушення умов договору (п. 4.2) відповідач систематично несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату за весь період часу з самого початку укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва № 35/699 від 16.12.09 з відповідача було стягнуто заборгованість.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 188. ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

22.10.2009р. Позивачем було направлено Відповідачу пропозицію № 152/юр від 21.10.2009 року про дострокове розірвання Договору оренди №962/3 від 01.04.08р. .

В матеріалах справи відсутні докази відповіді Відповідача на вищенаведену претензію.

Відповідач не скористався своїм правом надати письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Відповідно до п. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено неналежне виконання Відповідачем умов Договору, про що свідчать обставини справи та наявні у справі матеріали.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про дострокове розірвання Договору оренди та виселення відповідача з займаного за Договором приміщення є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди нежилого приміщення від 18.02.2008 р. за № 32.

Виселити Приватне підприємство «Євро-Київ» (м. Київ, вул. Булаховського, 36, кв. 154; код 34351650) з нежилого приміщення загальною площею 16,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 24, передавши зазначене приміщення балансоутримувачу Комунальному підприємству «Дирекція з у тримання та обслуговування житлового фонду»Святошинського району м. Києва (м. Київ, вул. Симиренка, 17; код 36037999).

Стягнути з Приватного підприємства «Євро-Київ»(м. Київ, вул. Булаховського, 36, кв. 154; код 34351650) на користь Комунального підприємства «Дирекція з у тримання та обслуговування житлового фонду»Святошинського району м. Києва (м. Київ, вул. Симиренка, 17; код 36037999) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачеві, Комунальному підприємству «Дирекція з у тримання та обслуговування житлового фонду» Святошинського району м. Києва (м. Київ, вул. Симиренка, 17; код 36037999), з державного бюджету України лишок державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп., що перераховане платіжним дорученням № 658 від 29.04.2010, що залишено в матеріалах справи № 2/171.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева