Ухвала суду № 106100970, 06.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.09.2022Справа № 910/3393/22Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши заяви Приватного Акціонерного Товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯУНІКА

до Публічного Акціонерного Товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА"

про стягнення 65 309,42 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне Акціонерне Товариство СТРАХОВА КОМПАНІЯУНІКА звернулось із позовом до Публічного Акціонерного Товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації у сумі 65 309,42 грн у зв`язку з ДТП, яка сталась 01.12.2021 з вини страхувальника відповідача за полісом № АТ/0415535.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.05.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив строк для реалізації процесуальних прав.

20.06.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору, оскільки ним було сплачено платіжним дорученням № 25160 від 03.06.2022 на користь позивача суму страхового відшкодування. А також заперечував про покладення на нього заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 65309,42 грн. страхового відшкодування.

Таким чином, оскільки після звернення позивача до суду з цим позовом (дата звернення 05.05.2022) та відкриття провадження у справі ухвалою від 13.05.2022 зобов`язання відповідача у сумі 65309,42 грн., що є предметом спору у цій справі, припинилося, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи обставини справи, задоволення вимог позивача відповідачем після звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 2481 грн.

Щодо заяви позивача про покладення на відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн., суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: ордер серія КС№138682, договір про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 з додатковими угодами до нього, розрахунок витрат на правову допомогу, платіжне доручення № 3210 від 14.04.2022, акт надання послуг № 22 від 12.04.2022.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 6000 грн., судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвоката з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечуючи про покладення на нього витрат з правової допомоги не надав суду доказів на підтвердження порушення критерію реальності наданих позивачу адвокатами послуг професійної правничої допомоги, їх неспівмірності з ціною позову та обсягом проведених адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/3393/22, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, і за відсутності заперечень відповідача та з огляду на те, що позов у даній справі задоволено у повному обсязі, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 231, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/3393/22 за відсутністю предмета спору.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, місто Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "УНІКА" (04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, 6 літ. В, код 20033533) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. судового збору, 6 000 (шість тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у визначеному розділом IV ГПК України порядку.

Суддя О.М.Ярмак