Рішення № 10610094, 22.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/19022.07.10 За позовом           Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-26 ЛТД»

про                     виселення та повернення нежилого приміщення

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Семененко Л.М.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-26 ЛТД»з нежилого приміщення площею 515,40 кв.м. в будинку № 14-а літер А на вул. Сівашській та про повернення вказаного нежилого приміщення позивачу.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Відповідно до рішення Київської міської ради від 13.01.1992 за № 26 «Про формування комунального майна міста та районів»нежиле приміщення в будинку № 14-а (згідно з поверховим планом БТІ: № 14-а літер А) на вул. Сівашській у м. Києві віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Згідно з розпорядженням представника Президента України від 29.05.1992 № 368 «Про створення державного комунального виробничого житлово-ремонтного об’єднання закріплено за виробничим житлово-ремонтним об’єднанням (правонаступник –КП «Київжитлоспецексплуатація») на праві повного господарського відання.

Як свідчать матеріали справи, а саме акт обстеження нежилих приміщень щодо фактичного використання нежилих приміщень в будинку № 14-а літер А на вул. Сівашській від 15.02.2010 р., відповідач фактично користується вказаним нежилим приміщенням площею 515,40 кв.м. без договору оренди на використання цього приміщення.

Вищевказаний акт було складено в присутності директора відповідача та підписано представниками обох сторін.

Крім того, в даному акті зазначено, що раніше спірне приміщення орендувалось Російсько-Українським спільним підприємством «Київіжсервіс»за договором оренди від 15.04.2004 за № 04/1330, строк дії якого закінчився 27.11.2006.

Згідно зі статтями 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, користування відповідачем спірним нежилим приміщенням, яке йому не належить, є протиправним (відповідно до роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності»від 02.04.1994 № 02-5/225 (п.5), - незаконним є володіння чужим майном без законних підстав або коли такі підстави були, а потім відполи).

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Статтею 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

За таких обставин вимоги позивача обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не ос порені та підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбіта-26 ЛТД»(м. Київ, вул. Сівашська, 14-А; код ЄДРПОУ 14350583) з нежилого приміщення площею 515,40 кв.м. в будинку № 14-а літер А на вул.Сівашській та повернути вказане приміщення Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код ЄДРПОУ 0336500).

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбіта-26 ЛТД»(м. Київ, вул. Сівашська, 14-А; код ЄДРПОУ 14350583) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева