Рішення № 106100921, 05.09.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/51/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2022 Справа № 908/787/22

м. Запоріжжя

За позовом: Комунального підприємства Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради (30405, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Судилківська, 57, код ЄДРПОУ 35479108)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю М-7 ТРЕЙД (69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57, оф. 36, код ЄДРПОУ 44353937)

про стягнення суми 39312,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю М-7 ТРЕЙД продовжити термін дії талонів на товар, код за ДК 021-2015:09133000-0 Нафтовий газ скраплений в кількості 2100 літрів, до 31 грудня 2022 року, або стягнення його вартості в сумі 39312,00 грн.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 01.06.2022 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/787/22 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 07.06.2022 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху.

27.06.2022, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 07.06.2022, до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява з доданим до неї реєстром відправлення відповідачу копії позовної заяви разом із додатками та доказами направлення 21.06.2022 копії уточненої позовної заяви та доданого до неї реєстру на адресу відповідача. В уточненій позовній заяві позивач уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача вартість товару (протермінованих талонів на скріплений газ) у сумі 39312,00 грн. Також в уточненій позовній заяві позивачем викладений розрахунок суми, що стягується.

Ухвалою суду від 05.07.2022 позовну заяву в редакції, що надійшла до суду після усунення недоліків, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/787/22 (номер провадження 9/51/22), постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.09.2022 справу розглянуто, прийнято рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві, яка надійшла на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, та які мотивовані наступним. Між позивачем та відповідачем на підставі проведених відкритих торгів було укладено договір від 29.12.2021 № 146 на поставку товару газ скраплений (талони) в кількості 15000 літрів на загальну суму 280800,00 грн. з ПДВ. Згідно видаткових накладних № 4 від 04.01.2021, № 49 від 14.01.2022, № 66 від 24.01.2022 відбулось три поставки товару загальній кількості 4000 літрів. Термін дії поставлених талонів на газ до 12.04.2022, що порушує п. 5.4.1 договору згідно з яким термін дії талонів не менше року з моменту поставки. У зв`язку і воєнними діями, перебоями у постачанні пального на АЗС, а також обмеженою кількістю відпуску пального в одні руки, позивачу не вдалося отоварити талони до встановленого терміну (12.04.2022). Позивач неодноразово звертався до відповідача в усній формі, в телефонному режимі, а також письмово листами вих. № 70 від 19.04.2022 та вих. № 80 від 06.05.2022 з проханням та пропозиціями продовжити дію талонів, обміняти на інші еквівалентні даним або ж повернути кошти за товар за кількістю протермінованих не отоварених талонів на 2100 літрів скрапленого газу на загальну суму 39312,00 грн., виходячи з ціни за 1 літр скрапленого газу згідно з умовами договору в розмірі 18,72 грн. з ПДВ. Відповідач жодної письмової відповіді не надав, а в усній формі запропонував звернутись до суду з приводу вирішення даного питання. Позовні вимоги обґрунтовано умовами договору поставки товару, ст.ст. 193, 222 ГК України, ст.ст. 193, 526, 629, 665, 691, 712 ЦК України.

02.08.2022 до суду від відповідача надійшов відзив, який згідно з поштовим конвертом був направлений до суду засобами поштового зв`язку 29.07.2022, тобто у встановлений судом строк, та який прийнятий судом до розгляду. Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши про наступне. У додатку № 2 до договору сторонами було узгоджено перелік та місце розташування АЗС, на яких покупець здійснює отоварення отриманих талонів, зокрема, узгоджено, що заправка автомобілів відбувається в мережі АЗС «Авіас», «АNP» та «Укрнафта» за адресами у місті Шепетівка Хмельницької області. В позовній заяві позивач вказав, що йому не вдалося отоварити талони на отримання 2100 літрів скрапленого газу до встановленого терміну (12.04.2022), навів інформацію про номери цих талонів та надав до позовної заяви копії протермінованих талонів мережі АЗС «МОТО». Тобто надано талони іншої мережі АЗС, що не мають відношення до договору, оскільки поставка талонів цієї мережі не є предметом Договору № 146 від 29.11.2021, а отже відповідачем вони не поставлялися. Жодних повідомлень/вимог/претензій щодо повернення скетч-карток відповідач не отримував. Позивач не довів, що у нього існували підстави і необхідність висування вимог щодо повернення паливних талонів, які відповідачем не поставлялися, оскільки предметом договору була поставка талонів іншої АЗС, а отже заявлені позивачем вимоги щодо повернення коштів задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» (Покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-7 Трейд» (Продавець, відповідач у справі) 29.12.2021 був укладений договір поставки № 146 за результатами проведення закупівлі «Відкриті торги» (далі договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця товар, код за ДК 021-2015 09130000-9 нафта і дистиляти: - 09133000-0 нафтовий газ скраплений (талони), а Покупець зобов`язався прийняти у власність товар та повністю оплатити його вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кількість товару, яку планується відпустити довіреним особам Покупця складає 15000 л (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно з п. 3.4 договору ціна товару, встановлена Покупцем на дату укладення цього Договору, зазначена у Додатку № 1 до цього договору.

Строк (термін) поставки Товару (талонів) з 01.01.2022 по 31.12.2022 (п.5.1 договору).

За змістом п.п. 5.2.1, 5.2.2, 5.3.2 договору передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Продавця шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця довірчих документів (талонів). Талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними. Покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу (талона), який у ньому зазначено.

У підписаному сторонами Додатку № 2 до договору визначено перелік та місце розташування АЗС Продавця.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений вище підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 146 від 29.12.2021, відповідно до умов якого Продавець (відповідач) зобов`язався передати у власність Покупця товар газ скраплений (талони), а Покупець прийняти у власність цей товар та повністю оплатити його вартість (ціну).

У підписаному сторонами Додатку № 2 до Договору визначено перелік та місце розташування АЗС Продавця, саме: автозаправки «Авіас Плюс», «АNP» та «Укрнафта» за чотирма адресами в м. Шепетівка Хмельницької області.

Обґрунтовуючи свої вимог позивач зазначив про те, що у зв`язку із воєнними діями, перебоями у постачанні пального на АЗС та обмеженою кількістю відпуску товару в зазначених умовах, йому не вдалося отоварити талони на 2100 літрів скрапленого газу до встановленого терміну 12.04.2022, а саме за талонами з наступними номерами: 192263 200 л; 192264 200 л; 192265 200 л; 192266 200 л; 192267 200 л; 192271 40 л; 192272 60 л; 192273 200 л; 192274 200 л; 192275 200 л; 192276 200 л; 192277 200л, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до копій карток (талонів) на отримання газу, наданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що на них міститься логотип «Motto». При цьому позивач не надав суду доказів того, що вищезазначені талони із відповідними номерами були надані позивачу саме відповідачем та саме на підставі Договору поставки № 146 від 29.12.2021.

Відповідач у відзиві на позовну заяву факт передачі ним вищезазначених карток позивачу заперечив та надав до матеріалів справи копії зразків талонів, що постачалися для отоварення їх через мережі АЗС «Авіас Плюс», «АNP» та «Укрнафта»

Також позивачем не надано доказів того, що ним як Покупцем за договором була здійснена оплата відповідного товару (талонів з вказаними номерами) на користь позивача (Продавця) та, як наслідок, виникнення у Продавця цього товару обов`язку сплатити на користь позивача його вартість із заявлених позивачем підстав, а саме - фактично повернути кошти за цей товар (талони).

Згідно ж з п. 4.1 договору оплата здійснюється за фактично отриманий Товар (талони) протягом п`яти днів від дати отримання видаткової накладної Покупцем, на підставі договору зі специфікацією.

В пунктах 5.3.2, 5.4, Договору встановлено, що Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу (талона), який в ньому зазначено. Продавець не несе відповідальності та звільняється від зобов`язань за Договором у разі неотримання Покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії талона, який на ньому зазначено.

До матеріалів справи позивачем також не надано доказів направлення відповідачу листів від 19.04.2022 № 70, від 06.05.2022 № 81, копії яких додано до позовної заяви, щодо неможливості отоварення талонів на газ.

Таким чином позивачем не доведено, що надані ним (додані до позову) копії талонів на загальну кількість 2100 літрів газу стосуються саме укладеного сторонами договору поставки та, відповідно, не доведений розмір заявленої до стягнення суми, оскільки розрахунок суми, що заявлена до стягнення, здійснений виходячи з умов цього договору.

Позивач відповіді на відзив та доказів на спростування викладених відповідачем у відзиві заперечень суду не надав.

Оцінивши вищевикладені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано 07.09.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва