Рішення № 10609693, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/8021.07.10 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали та технології"

до відповідача: Закритого акціонерного товариства Фірма "Авіаінвест"

про: стягнення 595 699,54 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Самойленко О.В.

Відповідача: не з’явилися

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 595.699,54 грн., з яких 500.778,55 грн. –основного боргу, 8.822,11 грн. –3% річних, 23.361,70 грн. –збитків від інфляції, 62.737,18 грн.- пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору поставки за період з 11.03.2009 по 30.09.2009 поставив відповідачеві товар, а відповідач його прийняв проте не оплатив, чим порушив права позивача. Тому позивач просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечив, та вказав що за договором поставки, названим позивачем, за період з 11.03.2009 по 30.09.2009 поставки не здійснювалися та товар відповідачеві не передавався. Також відповідач зазначив, що надані позивачем видаткові накладні не є належним доказами поставок товару, оскільки їх зміст не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В наступному відповідач надав суду уточнені заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що позов визнає частково, а саме: основний борг в сумі 300.778,55 грн., 3% річних в сумі 8.822,11 грн., збитки від інфляції в сумі 23.361,70 грн. При цьому відповідач зазначив, що суму основного боргу в розмірі 200.000,00 грн. він сплатив під час розгляду справи.

Також відповідач зазначив, що не визнає вимоги позивача про стягнення пені в сумі 62.737,18 грн. та вважає, що розрахунок пені не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 19.02.2010 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.03.2010.

Судове засідання 22.03.2010 не відбулося у зв’язку з відпусткою судді Балац С.В. Ухвалою від 25.03.2010 розгляд справи призначено на 31.03.2010.

Ухвалою від 31.03.2010 розгляд справи відкладено на 12.05.2010.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 09.04.2010 продовжено строк вирішення спору.

В судових засіданнях 12.05.2010, 19.05.2010 оголошено перерву до 19.05.2010 та до 26.05.2010 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 26.05.2010 задоволено клопотання позивача та витребувано у Державної податкової інспекції Солом’янського району м. Києва доказів того, чи відносив відповідач до податкового кредиту наступні податкові накладні, що були виписані товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні матеріали та технології»: - податкова накладна № 110309/3 від 11.03.2009 на суму з ПДВ 46909,10 грн., сума ПДВ 7818,18 грн.; податкова накладна № 210309/1 від 21.03.09 –93308,26 грн., сума ПДВ 15551,38 грн.; податкова накладна № 310309/11 від 31.03.09 –96669,24 грн., сума ПДВ 16111,54 грн.; податкова накладна № 110409/7 від 11.04.09 –21558,08 грн., сума ПДВ 3593,01 грн.; податкова накладна № 110509/2 від 11.05.09 –27000,86 грн., сума ПДВ 4500,14 грн.; податкова накладна № 110609/2 від 11.06.09 –8249,47 грн., сума ПДВ 1374,91 грн.; податкова накладна № 110709/2 від 11.07.09 –39147,71 грн., сума ПДВ 6524, 62 грн.; податкова накладна № 210709/13 від 21.07.09 –51163,43 грн., сума ПДВ 8527,24 грн.; податкова накладна № 310709/19 від 31.07.09 –44345,93 грн., сума ПДВ 7390,99 грн.; податкова накладна № 110809/8 від 11.08.09 –16537,7 грн., сума ПДВ 2756,29 грн.; податкова накладна № 210809/9 від 21.08.09 –36700,39 грн., сума ПДВ 6116,73 грн.; податкова накладна № 310809/18 від 31.08.09 –9246,41 грн., сума ПДВ 1541,07 грн.; податкова накладна № 300909/5 від 30.09.09 –9941,95 грн., сума ПДВ 1656,99 грн. Цією ж ухвалою, з урахуванням ухвали від 02.06.2010 про виправлення описки, розгляд справи відкладено на 30.06.2010.

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва листом від 25.06.2010 № 4827/9/10-005 повідомила, що запитаних податкових накладних у неї немає, оскільки перевірка за вказаний період, вилучення податкових накладних не здійснювалося.

Натомість судове засідання 30.06.2010 не відбулось у зв’язку з відрядженням судді Балац С.В., тому ухвалою від 06.07.2010 розгляд справи призначено на 21.07.2010.

В судовому засіданні 21.07.2010, за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 02.03.2009 укладено договір поставки № 020309-03 (далі - Договір). За умовами Договору позивач зобов'язався поставляти продукцію відповідачеві, а відповідач зобов’язувався її приймати та оплачувати (п. 1.1., 5.1.1., 5.2.2, 5.2.3. Договору).

Приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками сторін (п. 4.4. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата поставленої партії продукції здійснюється покупцем протягом 15-ти банківських днів після отримання покупцем у власність відповідної партії продукції, що підтверджується відповідною накладною.

Згідно п. 8.6. Договору у разі порушення п. 6.1. Договору, постачальник має право нарахувати покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати).

Позивач на підставі накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, поставив відповідачеві товар на загальну суму 500.778,55 грн., а відповідач прийняв вказаний товар.

Позивач направив відповідачеві вимогу від 16.12.2009 № 16/12-01, в яких вимагав сплатити суму боргу.

Відповідач відповідно до платіжних доручень та виписок з банку, копії яких містяться в матеріалах справи, сплатив позивачеві під час розгляду справи 300.000,00 грн.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивач товар поставляв товар за різними накладеними, то і строк оплати за ними виникав поступово по кожній накладній окремо, а саме у строки визначені в позовній заяві.

Отже, відповідач мав сплати позивачеві за отриманий товар 500.778,55 грн. Натомість відповідач під час розгляду спору сплатив позивачеві 300.000,00 грн. Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 200.000,00 грн., а провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення 300.000,00 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 8.822,11 грн. та 23.361,70 грн. збитків від інфляції підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Посилання відповідача на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, в якості підстави для перерахунку суми пені судом відхиляється, оскільки Договором передбачено інше, а саме - по день оплати.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" та п. 8.6. Договору вимоги позивача про стягнення пені в сумі 62.737,18 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, під час розгляду спору, відповідачем було надано суду заяву про визнання позову (ч. 5 ст. 22, ч. 5. ст. 78 Господарського кодексу України). Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, воно приймається господарським судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 78, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фірма "Авіаінвест"(03151, м. Київ, вул.. Волинська, буд 65, з будь-якого його рахунку, виявленого під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали та технології" (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 19, код 30435548, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –200.778 (двісті тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 55 коп. –основного боргу, 8.822 (вісім тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 11 коп. –3% річних, 23.361 (двадцять три тисячі триста шістдесят одна) грн. 70 коп. –збитків від інфляції, 62.737 (шістдесят дві тисячі сімсот тридцять сім) грн. 18 коп. –пені, 5.957 (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Видати наказ.

4. Провадження у справі в частині стягнення 300.000 (триста тисяч) грн.. 00 коп. –припинити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                      С.В.Балац

Дата підписання: 28.07.2010