Рішення № 10609604, 02.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/37402.10.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/374

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Орільський обєднаний елеватор"

доДержавного комітету України з державного матеріального резерву

простягнення 204785,36 грн.

за участю представників сторін від позивача- Шаповалова Л.Г. від відповідача- Рахильчук О.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орільський обєднаний елеватор" (надалі ТОВ "Орільський обєднаний елеватор") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву (надалі - Комітет) про стягнення 204785,36 грн.

В обґрунтування предявлених вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2зб/301-2004 від 04.08.2004 р. Позивачем виконано в повному обсязі умови вказаного договору та понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву у розмірі 204785,36 грн. Однак, всупереч умов договору відповідач не відшкодував понесені ним протягом 19.08.2004 30.04.2009 років витрати на зберігання матеріальних цінностей, заборгувавши, при цьому 204785,36 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витати.

Ухвалою від 04.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Ухвалою від 02.09.2009 р. розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 02.09.2009 р. відповідач подав відзив, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Позивач в судовому засіданні 02.09.2009 р. подав уточнений розрахунок грошового зобовязання відповідача, відповідно до якого зазначає, що сума основного боргу відповідача складає 62453,16 грн.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2004 р. між ТОВ "Орільський обєднаний елеватор" та Комітетом укладено Договір № Юр-2зб/301-2004 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей без надання права користування цими матеріальними цінностями на складських приміщеннях зберігача.

Відповідно до п. 1.2. Договору комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно зі специфікацією у кількості та за вартістю згідно з актом форми Р-16, одночасно з наданням Комітету зберігачем банківської гарантії в забезпечення належного зберігання цінностей відповідно до актів форми Р-16 та цього договору.

Також у Договорі зазначено, що Комітет відшкодовує витрати відповідального зберігача по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву виходячи із розрахунку 2,50 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву.

Строк оплати за договором встановлений не був.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані, главою 66 ЦК України, Законом України «Про державний матеріальний резерв».

Згідно з вимогами ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобовязаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв»відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 532 «Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву»передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

Строк дії договору встановлений не був.

Відповідно до умов Договору позивач протягом 19.08.2004 30.04.2009 років зберігав у себе матеріальні цінності державного матеріального резерву та поніс витрати на їх зберігання.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, актами виконаних робіт, звітами про наявність цінностей, що надсилались відповідачу.

Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей, а також несення ним витрат у більшому розмірі, суду не надано.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що ТОВ "Орільський обєднаний елеватор" на адресу Державного комітету України з державного матеріального резерву було направлено вимогу від 15.05.2009 р. з вимогою перерахувати суму боргу за послуги по зберіганню зерна відповідно до умов Договору.

Комітетом відповіді на вищезазначену вимогу надано не було, відповідних розрахунків проведено також не було.

Обставини щодо відпуску зерна в порядку переміщення підтверджуються також актом від 11.10.2006 р. № 230/2/Д на підставі наказу Голови Держкомрезерву України від 25.09.2006 р. № 642, припис від 26.09.2006 р. № 328/п про перевірку наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна держрезерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні на ТОВ "Орільський обєднаний елеватор". Вказаний акт підписаний головним спеціалістом КРВ департаменту Держкомрезерву України Олішевським В.Т., директором та головним бухгалтером позивача.

За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства, загальний строк позовної давності у три роки, а також те, що відповідач у семиденний строк з дня предявлення йому вимоги не оплатив витрати позивача на відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, з нього на користь позивача підлягає стягненню, за уточненим розрахунком позивача 62453,16 грн. боргу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський обєднаний елеватор" (51250, Дніпропетровська обл., смт. Губиниха, вул. Шосейна, 1, код 30921733) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 62453,16 грн. боргу, 624,53 грн. державного мита, 35,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 26.10.2009 р.