Рішення № 10609597, 28.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 р. Справа № 1/27

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства «Львівське монтажне управління

«Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»

79017, м. Львів, вул. О. Теліги, 21

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит»

77552, Долинський р-н, смт. Вигода, вул. Заводська, 4

про стягнення 38409 грн. 12 коп., в тому числі 30600 грн. основного боргу, 1780 грн. 92 коп.

3% річних, 6028 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

За участі представників:

Від позивача: Олійник І.В. - представник, (довіреність №338 від 24.06.10.)

Від відповідача: Кузь А.П. - представник, (довіреність №245/14 від 04.02.10. )

встановив:

заявлена вимога про стягнення 38409 грн. 12 коп., в тому числі 30600 грн. основного боргу 1780 грн. 92 коп. - 3% річних, 6028 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає, в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване можливістю мирного врегулювання спору.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

06.11.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уніплит" та Дочірнім підприємством "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства" Південтеплоенергомонтаж" було укладено договір №30-24/10-08 на виконання робіт по приварюванню анкерів до трубних елементів котла котельні в смт. Вигода Івано-Франківської області.

Відповідно до договору та акту №1 приймання виконаних робіт за листопад 2008року позивачем виконано роботи на загальну суму 61200грн., вартість яких сплачена відповідачем в сумі 30600грн.

Станом на 07.06.10 заборгованість відповідача складає 30600грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 04.03.10 підписаного директорами, головними бухгалтерами сторін та скріпленого печатками (а.с.18).

Пунктом 3.1 договору сторони обумовили, що розрахунок за виконані позивачем роботи здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі відповідно до підписаних сторонами акту виконаних робіт , довідки про вартість виконаних робіт та витрат, протягом 10 (десяти ) банківських днів після складання акту.

На виконання умов Договору акт виконаних робіт підписано 28.11.08 (а.с.16). Отже, відповідач повинен був виконати свої зобов"язання по оплаті вартості виконаних робіт до 15.12.08.

Однак в порушення зазначених умов, відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконав, станом на 07.06.10 р. заборгованість у розмірі 30600 грн. не погасив. Факт наявності заборгованості перед позивачем визнає, про що свідчить погоджений та підписаний сторонами акт звірки розрахунків від 04.03.10.

          З метою врегулювання даного спору в досудовому порядку на адресу відповідача 19.04.2010 року була направлена претензія №244 (а.с.13) з вимогою сплатити заборгованість.

          В матеріалах справи відсутні будь-які докази надання відповідачем відповіді на заявлену позивачем претензію та погашення існуючої заборгованості.

          Станом на 07.06.2010 заборгованість відповідача складає 30600грн.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

          За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов'язання по оплаті у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 30600грн. основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.           

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с.9,10) відповідачу нараховано за період з грудня 2008року по квітень 2010року 6028грн.20коп. інфляційних втрат та 1780грн.92коп. 3% річних за період з 15.12.08 по 16.06.10.

Втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов'язання за певний період і вони є невід'ємною складовою суми основного боргу.

Відповідні індекси інфляції розраховуються починаючи з 1991 р. щомісячно і публікуються у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі ст.ст. 19, 21, 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум.

Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ надано в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. №62-97р, згідно з яким для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, складаючі відповідний період, перемножити між собою.

Відповідно до вищевказаного листа Верховного Суду України при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що сума, внесена за період із 1 до 15 число відповідного місяця індексується за період із врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що поданий позивачем розрахунок втрат завданих інфляцією в розмірі є неправильним, оскільки при їх обрахуванні позивачем не взято до уваги рекомендації Верховного суду України.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок інфляційних втрат на суму боргу, що виникла за відповідний період з урахуванням індексу інфляції на час прострочення та становить 5963грн. 94 коп., отже в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 64грн. 26 коп. слід відмовити в зв'язку з необгрунтованістю розрахунку позовних вимог.

В частині стягнення 3% річних в сумі 1780грн.92коп. позовні вимоги обгрунтовані а підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.4-7,43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" 77552, вул.Заводська,4, смт.Вигода, Долинського району, Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 30905968) на користь Дочірнього підприємства "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" 79017, вул.О.Теліги,21, м.Львів (код ЄДРПОУ 00114011)–30600(тридцять тисяч шістсот)грн. боргу, 5963грн. (п"ять тисяч дев"ятсот шістдесят три)грн. 94коп. інфляційних втрат, 1780(одна тисяча сімсот вісімдесят)грн. 3% річних, 383(триста вісімдесят три)грн. 45коп. витрат по сплаті державного мита та 235(двісті тридцять п"ять)грн. 60коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 64грн.26коп. інфляційних втрат в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Соботник

                                                  рішення підписане 30.07.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 30.07.10