Рішення № 10609576, 27.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 р. Справа № 1/33

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.                    

при секретарі Кузишин У. Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ "Центр-Опт-Сервіс" вул.Воровського,32, м.Київ, 01054

до відповідача: ВАТ виробничо-торгової кондитерської фірми "Ласощі"

вул. Ленкавського, 12а, м.Івано-Франківськ,76010

про стягнення з відповідача 149 646грн.06коп, в тому числі 120000грн. основного

боргу, 14243грн.56коп. пені, 13160грн.27коп. інфляційних втрат,

2242грн.23коп. 3%річних.

За участі представників:

від позивача: не з"явився;

від відповідача: не з"явився;

встановив: заявлена вимога про стягнення з відповідача 149646грн.06коп, в тому числі 120000грн. основного боргу, 14243грн.56коп. пені, 13160грн.27коп. інфляційних втрат, 2242грн.23коп. 3% річних.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв"язку з нез"явленням представників сторін.

В судове засідання 27.07.10 відповідач повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 24.06.10; від 13.07.10 не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та довідку про включення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України на час розгляду справи не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень №15722646 вручено 30.06.10; №15881272 вручено 16.07.10.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 27.07.10 від останнього не надходило.

З огляду на те, що сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

08.09.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр-Опт-Сервіс" та Відкритим акціонерним товариством ВТКФ "Ласощі" було укладено договір купівлі-продажу №008 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 договору, позивач зобов"язується виготовити та передати у власність відповідача, товар, а відповідач в свою чергу - прийняти і оплатити на умовах договору загальну вартість даного товару .

На виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 160005 грн. 66 коп., що підтверджується специфікацією №5 від 12.11.09р.(а.с.14), видатковою накладною: №292 від 01.12.09 р.(а.с.15).

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується печаткою та підписом уповноваженого представника відповідача на зазначеній видатковій накладній, який діяв на підставі довіреності №282 на отримання цінностей (а.с.16).

Однак в порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виконав частково із порушенням термінів оплати. 24.02.10 відповідач здійснив часткову проплату на суму 40005грн.66коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с.17). Таким чином, сума основного боргу за договором складає 120000грн.

З метою врегулювання даного спору в досудовому порядку на адресу відповідача 08.06.10 була направлена претензія №06/08-2 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 120000грн. до 18.06.10.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази надання відповідачем відповіді на заявлену позивачем претензію та погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

          Відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконував, в повному обсязі за отриманий товар у встановлені договором строки не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 120000грн., що і є предметом позову, доказів погашення якої відповідачем не подано.

          Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час розгляду справи відповідачем, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не подано суду доказів оплати суми боргу чи доказів у спростування вимог позивача.

          За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар у встановлені договором строки, жодних доказів у спростування вимог позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 120000грн. основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          Згідно п.5.2 Договору умови оплати узгоджуються сторонами та вказуються у специфікаціях. Згідно із Специфікацією №5 поставка товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. Отже, останній день здійснення передплати був день поставки товару 01.12.09.

Пунктом 6.3. Договору сторони обумовили, що за порушення відповідачем строків оплати відповідно до умов п.5.2 Договору, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого чи недооплаченого товару за кожний день затримки.

За правилами ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача відповідачу нарахована пеня в розмірі 14243грн.56коп.

           Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов'язання за Договором №008 від 08.09.09 відповідачем не спростовано та підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 14243грн.56коп. пені та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно розрахунку (а.с. 4,5) відповідачу нараховано 2242грн. 23коп. 3% річних та 13160грн. 27коп. інфляційних.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов'язання за Договором №008 від 08.09.09 відповідачем не спростовано та підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 2242грн. 23коп. 3% річних, 13160грн. 27коп. інфляційних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ВТКФ "Ласощі", 76010 м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського,12а (ЄДРПОУ 00382102, ІПН 003821009151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Опт-Сервіс" юридична адреса: 01054, м. Київ, вул.Воровського,32; поштова адреса: 01054, м.Київ А/С 104 – 120000(сто двадцять тисяч)грн. основного боргу, 14243(чотирнадцять тисяч двісті сорок три)грн. 56коп. пені, 13160(тринадцять тисяч сто шістдесят)грн. 27коп. інфляційних, 2242(дві тисячі двісті сорок дві)грн. 23коп. 3% річних, 1496(одна тисяча чотириста дев"яносто шість)грн.46коп. витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.В.Соботник

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 27.07.10