Рішення № 10609533, 14.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.10 Справа № 15/75/09

Суддя

За позовом Державного вищого навчального закладу “Запорізький Національний університет” Міністерства освіти та науки України, м. Запоріжжя, 69600, м. Запоріжжя, вул.. Жуковського, 66

до відповідача Приватного підприємства фірми “Любава –Строй”, 69005, м. Запоріжжя, пр. 40 років Перемоги, 21/10

про стягнення 42 029,33 грн. заборгованості за договором № 1066/07 від 24.12.2007

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –Борисов К.Б., дов. № 01-25/13 від 15.02.2010р.

від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Заявлено позовні вимоги про стягнення 42 029,33 грн. заборгованості за договором № 1066/07 від 24.12.2007.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2009р. порушено провадження по справі, справу призначено до розгляду на 22.07.2009р..

В судовому засіданні оголошувалася перерва, розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2009р. за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено судом до 10.09.2009р..

Первісно позовом було заявлено до стягнення з відповідача збитків від виконаних робіт в сумі 38 249,33 грн..

В судовому засіданні від 14.07.2010р. позивачем надано уточнена позовна заява якою збільшено суму збитків заявлених до стягнення з відповідача 42 029,33 грн. збитків. Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог зазначив, що 24.12.2007 року ДВНЗ “ЗНУ” та ПП “Фірма “Любава –Строй” укладено договір № 1066/07 про надання послуг з перетяжки крісел. Для виконання зазначених робіт ЗНУ передав ТОВ “Любава –строй” необхідні для виконання послуг матеріали. Відповідно до п. 2.1 договору ціна послуг складає 19900,00 грн. Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що виконавець зобов’язаний на вимогу замовника надати рахунок на суму, яка складає вартість наданих послуг із зазначенням їх вартості. Відповідно до п. 2.3.1 договору замовник проводить оплату наданих послуг згідно наданого розрахунку та акту виконаних робіт. Позивач зазначив, що відповідачем виконані роботи з заміни обшивки крісел (у кількості 480 шт.) актового залу навчального корпусу №2 ЗНУ. Позивач у позові вказує на те, що при здійснені відповідачем робіт за договором №1066/07 використані не всі матеріали, які йому передані для виконання робіт, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення невикористаних матеріалів або сплату грошових коштів в розмірі 42029,33 грн.. На підставі викладеного позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 42029,33 грн..

Відповідач у письмовому відзиві зазначив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Розділ 2 договору встановлює, що Виконавець зобов'язаний на вимогу Замовника надати рахунок на суму, яка складає вартість наданих послуг, після виконання послуг зобов'язаний скласти акт наданих послуг із зазначенням їх вартості, в свою чергу Замовник зобов'язаний проводити оплату наданих послуг згідно наданого розрахунку та акту виконаних робіт.

Аналізуючи положення укладеного договору та ЦК України можливо зробити висновок, що оплата наданих послуг здійснюється Замовником після виконання робіт, на підставі рахунку Виконавця з обов'язковим підписанням акту виконаних робіт.

За договором №1066/07 відповідач надав послуги Замовнику, про що свідчить відповідний акт здачі приймання робіт №ОУ-000027 від 24.12.2007р., виписав рахунок, ніяких зауважень відносно якості надання послуг не надходило, таким чином умови Договору виконані, тому послання позивача у позовній заяві на неналежне виконання. відповідачем умов договору №1066/07 на надання послуг, що надаються під час виготовлення меблів код 36.14.2 від 24.12.2007р. є безпідставними.

Відносно передання матеріалів на зберігання Виконавцю, зазначив наступне:

Матеріали, які були необхідні для виконання Виконавцем робіт, були передані ЗНУ на підставі 7 договорів постачання товару, а саме: № 1064/07 від 24.12.2007р. на суму 2880грн., № 1065/07 від 24.12.2007р. на суму 7200грн.; № 1067/07 від 24.12.2007р. на суму 5192грн.; -№ 1068/07 від 24.12.2007р. на суму 13900грн.; -№ 1069/07 від 24.12.2007р. на суму 14000грн.; -№ 1070/07 від 24.12.2007р. на суму 3600грн.; № 6/08 від 28.01.2008р. на суму 19304,30грн.

Товар визначений умовами договорів був переданий підприємством відповідача і позивачем отриманий про що свідчать видаткові накладні, які підписані та скріплені печатками сторін. Таким чином умови договорів поставки виконані, зауваження з обох сторін відсутні.

Посилання позивача, як на підставу того, що відповідач прийняв від позивача матеріали на зберігання на виписані довіреності серія ЯОЧ № 019065 від 27.12,2007р., серія ЯОЧ № 019100 від 30.01.2008р., є передчасним, оскільки відповідно до статей 936, 937 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності, в свою чергу договір зберігання укладається у письмовій формі.

В виписаних довіреностях не зазначено ані строку зберігання, оплатності послуг по зберіганню, тощо. Відтак відповідач не приймав на зберігання матеріали, які були необхідні для виконання робіт по заміни обшивки крісел за договором №1066/07.

Матеріали зазначені в довіреностях серія ЯОЧ № 019065 від 27.12.2007р., серія ЯОЧ № 019100 від 30.01.2008р. знаходились в приміщенні ЗНУ, робітники, які безпосередньо здійснювали роботи по заміні обшивки крісел приходили до університету їм відмикали приміщення де знаходились матеріали, останні працювали та за ними працівник університету замикав двері.

Ухвалою господарського суду від 31.08.2009р. по справі 15/75/09 призначено судову комплексну товарознавчу експертизу документів і матеріалів, проведення якої доручено експертам Запорізької торгово - промислової палати, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, б. Центральний, 4.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) Яка кількість матеріалів, переданих Запорізьким національним університетом приватному підприємству “Фірма “Любава –Строй”, була використана підприємством при заміні обшивки крісел (у кількості 480 шт.) актового залу навчального корпусу №2 Запорізького національного університету? 2) Яка вартість матеріалів, переданих Запорізьким національним університетом приватному підприємству “Фірма “Любава –Строй”, станом на день подання позову –10.06.2009р.?

Вивчивши матеріали справи суд встановив, що 24.12.2007 року ДВНЗ “ЗНУ” та ПП “Фірма “Любава –Строй” укладено договір № 1066/07 про надання послуг з перетяжки крісел. Для виконання зазначених робіт ЗНУ передав ТОВ “Любава –строй” необхідні для виконання послуг матеріали.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна послуг складає 19 900,00 грн..

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що виконавець зобов’язаний на вимогу замовника надати рахунок на суму, яка складає вартість наданих послуг із зазначенням їх вартості.

Відповідно до п. 2.3.1 договору замовник проводить оплату наданих послуг згідно наданого розрахунку та акту виконаних робіт.

Відповідачем виконані роботи з заміни обшивки крісел (у кількості 480 шт.) актового залу навчального корпусу №2 ЗНУ.

При здійснені відповідачем робіт за договором №1066/07 використані не всі матеріали, які йому передані для виконання робіт, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення невикористаних матеріалів або сплату грошових коштів в розмірі 42 029,33 грн..

Передача матеріалів підтверджується накладними № 107 від 27.12.2007р.., № 1 від 30.01.2008р. та довіреностями серія ЯОЧ №019065 від 27.12.2007р., серія ЯОЧ №019100 від 30.01.2008р..

Листом відповідач повідомив позивачу про те, що товар для перетяжки крісел в кількості 480 шт. знаходиться на відповідальному зберіганні на підприємстві відповідача для проведення робіт.

Після виконання робіт за договором та підписання акту здачі –прийняття робіт № ОУ – 000027 від 24.12.2007р. відповідач відмовився повернути залишок невикористаних матеріалів.

З метою передачі необхідних матеріалів для виконання умов договору № 1066/07 між сторонами були укладені наступні договори № 1064/07 від 24.12.2007р. на суму 2880грн., № 1065/07 від 24.12.2007р. на суму 7200грн.; № 1067/07 від 24.12.2007р. на суму 5192грн.; -№ 1068/07 від 24.12.2007р. на суму 13900грн.; -№ 1069/07 від 24.12.2007р. на суму 14000грн.; -№ 1070/07 від 24.12.2007р. на суму 3600грн.; № 6/08 від 28.01.2008р. на суму 19304,30грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Відповідно до приписів ст.. 224 ГК України, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові втрати понесені стороною, яка зазначала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, божник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Збитки визначається з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимоги про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарських діяльності, якщо не доведене, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин, притягнення до відповідальності за яке можливо лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення. До складу правопорушення входять такі елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник, об’єктом –правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною –наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання; причинний зв’язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб’єктивну сторону правопорушення складає вина. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов’язань. Обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язанням і завданими збитками і їх розмір покладається на кредитора, на боржника покладається обов’язок факту доведення відсутності вини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю в цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва –підприємцями.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Експертним висновком № О-1030 від 27.05.2010 р. встановлено, що ПП «Фірма «Любава-Строй»не повернуло Запорізькому національному університету наступні матеріали, які залишились після заміни обшивки крісел:

1.          Флок (шир. 1,4м):          247,62 пог. м.

2.          Вініл (шир. 1,5м):          -44,38 пог. м.

3.          Поролон їм х 2м:          180 шт.

4.          Скоби:          240упак.

5.          Саморізи 3,5мм х 25мм:          1960 шт.

6.          Саморізи 3,5мм х 65мм:          -4720 шт.

7.          Шайби 12мм:          13440 шт.

8.          Бархат:          59,31 пог. м.

Відповідно до ч. 3 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків враховуються ціни, що існували на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Експертним висновком № О-1030 від 27.05.2010 р. встановлено, що ринкова вартість 1 листа поролону № 20 їм х 2м, станом на день подання позову - 10.06.2009 р., складає 50,00 грн. Таким чином, загальна вартість неповернутого поролону, станом на 10.06.2009 р. складає: 180 шт. х 50,00 грн. = 9 000,00 грн.

Вартість інших матеріалів суттєво не змінилась, у зв'язку з чим, позовні вимоги в іншій частині залишаються без змін. Таким чином, загальна сума збитків, завданих Запорізькому національному університету відповідачем складає 42029 (сорок дві тисячі двадцять дев'ять) грн. 33 коп. та складається з:

1. Флок 1,4м:247,62 пог.м.на суму

2. Вініл 1,5м:-44,38 пог.м.на суму

3. Поролон 1*2м:180 шт.на суму

4. Скоби:240 упак.на суму

5. Саморізи 25мм:1960 шт.на суму

6. Саморізи 65мм:- 4720 шт.на суму

7. Шайби 12мм:13440 шт.на суму

8. Бархат:59,31 пог.м.на суму

Всього:на суму

15350,53 грн. (з ПДВ) 46,23%. 1110,00ггрн. (з ПДВ) -30,83%. 9000,00 грн. (з ПДВ) 75,00%. 2400,00 грн. (з ПДВ) 83,33%. 78,40 грн. (з ПДВ) 33,79%. 377,60 грн. (з ПДВ) - 236,00%. 2688,00 грн. (з ПДВ) 56,00%. 14000,00 грн. (з ПДВ) 100,00%. 42029,33 грн. (з ПДВ), 58,16%. Згідно висновків експертної установи та розрахунку збитків з урахуванням проведеної експертизи позивачу відповідачем заподіяно збитки у розмірі вартості неповернутих матеріалів, що залишились після заміни обшивки крісел актового залу навчального корпусу № 2 ЗНУ, у розмірі 42 029,33 грн. Враховую викладене, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним, а вимоги позивача підлягають задовольняються в повному обсязі. Судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірми “Любава –Строй”, (69005, м. Запоріжжя, пр. 40 років Перемоги, 21/10, код 20491916) на користь Державного вищого навчального закладу “Запорізький Національний університет” Міністерства освіти та науки України, (м. Запоріжжя, 69600, м. Запоріжжя, вул.. Жуковського, 66, ЄДРПОУ 02125243) 42029,33 грн. збитків та 2800,30 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 22.07.2010р.