Рішення № 10609491, 16.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.10 Справа № 27/133/10

Суддя

За позовом: Приватного підприємства “Фірма “Дінас”, м. Запоріжжя

          до відповідача: Українсько-німецького спільного підприємства “Алкор”, м. Вільнянськ Запорізької області

          про стягнення 11 879 грн. 68 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Машьянов О.В., дов. № 12-03/10 від 15.03.10 р.

Від відповідача: не з’явився

Приватне підприємство “Фірма “Дінас”, м. Запоріжжя звернулось з позовною заявою до Українсько-німецького спільного підприємства “Алкор”, м. Вільнянськ Запорізької області про стягнення 11 879 грн. 68 коп. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2010 р. порушено провадження у справі № 27/133/10 та призначено судове засідання на 06.07.2010 р.

Ухвалою суду від 06.07.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 16.07.2010 р., у зв’язку з неявкою в засідання суду представника відповідача та для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи. Судове засідання призначено на 16.07.10 р.

16.07.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/133/10.

16.07.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача 16.07.2010 р. підтримав заяву позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 11 879 грн. 68 коп. заборгованості.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 06.07.2010 р. та 16.07.2010 р. не з’явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 19.05.2010 року та 06.07.10 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділення не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідач про час та місце розгляду справи.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що Приватне підприємство “Фірма “Дінас” поставило Українсько-німецькому спільному підприємству “Алкор” поліграфічну продукцію, а саме етикетку та етикетку самоклеючу.

Поставка позивачем та отримання відповідачем поліграфічну продукцію, а саме етикетку та етикетку самоклеючу підтверджується видатковими накладними: № РН-00845 від 06.10.08р. на суму 3500,00 грн. № РН-00881 від 10.10.08р. на суму 3200,00 грн. № РН-00967 від 11.11.08р. на суму 3 105,00 грн. № РН-00982 від 18.11.08р. на суму 6214,00 грн. № РН-01024 від 11.12.08р. на суму 2500,00 грн. № РН-01084 від 22.12.08р. на суму 3531,50 грн. № РН-01100 від 24.12.08р. на суму 4440,00 грн. № РН-00070 від 04.02.09р. на суму 4386,01 грн. № РН-00098 від 18.02.09р. на суму 1505,60 грн. № РН-00148 від 06.03.09р. на суму 820,00 грн. № РН-00175 від 12.03.09р. на суму 8496,06 грн. № РН-00266 від 15.04.09р. на суму 2000,00 грн. № РН-00339 від 19.05.09р. на суму 3848,00 грн. № РН-00361 від 26.05.09р. на суму 3910,50 грн. № РН-00401 від 11.06.09р. на суму 7035,25 грн. № РН-00429 від 19.06.09р. на суму 4418,00 грн. № РН-00437 від 24.06.09р. на суму 3475,21 грн. № РН-00470 від 09.07.09р. на суму 4017,16 грн. № РН-00495 від 21.07.09р. на суму 5920,00 грн. № РН-00554 від 14.08.09р. на суму 6012,50 грн. № РН-00576 від 21.08.09р. на суму 3927,00 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки відповідача виразились у оплаті товару, а обов’язки позивача заключаються в поставці даного товару відповідачу.

За поставлену продукцію відповідач розрахувався частково, перерахувавши ПП “Фірма “Дінас” грошові кошти відповідно до банківських виписок від 01.10.08р., п/д № 389 на суму 3500,00 грн., від 07.10.08р., п/д № 399 на суму 3200,00 грн., від 06.11.08р., п/д № 493 на суму 2550,00 грн., від 07.11.08р., п/д № 503 на суму 3000,00 грн., від 18.11.08р., п/д № 545 на суму 3769,00 грн., від 09.12.08р., п/д № 602 на суму 1000,00 грн., від 10.12.08р., п/д № 605 на суму 1500,00 грн., від 12.12.08р., п/д № 610 на суму 3500,00 грн., від 22.12.08р., п/д № 680 на суму 3850,00 грн., від 04.02.09р., п/д № 51 на суму 4141,50 грн., від 20.02.09р., п/д № 121 на суму 1505,60 грн., від 05.03.09р., п/д № 170 на суму 866,01 грн, п/д № 171 на суму 1000,00 грн., від 17.03.09р., п/д № 193 на суму 3000,00 грн., від 15.05.09р., п/д № 351 на суму 5000,00 грн., від 29.05.09р., п/д № 274 на суму 5000,00 грн., від 10.06.09р., п/д № 293 на суму 5000,00 грн., від 11.06.09р., п/д № 297 на суму 3000,00 грн., від 17.06.09р., п/д № 316 на суму 2000,00 грн., від 26.06.09р., п/д № 12 на суму 5000,00 грн., від 15.07.09р., п/д № 45 на суму 1000,00 грн., п/д № 44 на суму 4000,00 грн., від 04.08.09р., п/д № 82 на суму 3000,00 грн., від 12.08.09р., п/д №96 на суму 5000,00 грн.

Всього сплачено відповідачем 74382 грн. 11 коп., не сплаченою залишилися заборгованість у розмірі 11879 грн. 68 коп.

Позивач прийняті на себе зобов’язання виконав належним чином та поставив відповідачу поліграфічну продукцію, а саме етикетку та етикетку самоклеючу.

На день розгляду справи, відповідач не сплатив у повному обсязі заборгованість за поставлену позивачем поліграфічну продукцію, а саме етикетку та етикетку самоклеючу, яка склала 11 879 грн. 68 коп.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

08.04.10 р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 11 879 грн. 68 коп.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На день розгляду справи у господарському суді, відповідач не здійснив оплату заборгованості за поставлену поліграфічну продукцію у розмірі 11 879 грн. 68 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень, ст. 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

На підставі викладеного, господарський суд Запорізької області дійшов висновку щодо задоволення позову.

На підставі статті 85 ГПК України –16 липня 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства “Алкор” (70002 Запорізька область м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, 3, код ЄДРПОУ 24913656, п/р 26000401320808 в АТ «ОТП-Банк»м. Київ, МФО 300528) на користь Приватного підприємства “Фірма “Дінас” (69104 м. Запоріжжя вул. Чумаченко, б. 23-В/180, код ЄДРПОУ 25216474, р/р 26009055899044 в Зап. РУ «Приватбанк», МФО 313399) 11879 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 68 коп. заборгованості, 118 (сто вісімнадцять) грн. 80 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 16.07.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.