Рішення № 10609436, 02.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.10 Справа № 6/443/08-11/356/09-5/68/10

Суддя

За позовом          Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський елеватор” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 53)

до відповідача Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164)

за участю прокуратури Запорізької області

про визнання недійсним та скасування

рішення від 11.06.2008 № 14-рш

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача Безух А.М., довіреність № б/н від 01.04.2010

Від відповідача Ходько В.М., довіреність № 51 від 20.04.2010

Хохотва Г.П., довіреність № 230 від 02.12.2009

Прокурор: Хорунжий С.М., посвідчення № 261 від 08.08.2006

Сутність спору:

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський елеватор” до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 11.06.2008 № 14-рш.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.02.2009 у справі № 6/443/08 за позовом ВАТ “Мелітопольський елеватор” до Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 11.06.2008 № 14 - рш, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.04.2009 № 6/443/08 апеляційну скаргу ВАТ “Мелітопольський елеватор” залишено без розгляду, рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2009 у справі № 6/443/08 –без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2009 касаційну скаргу ВАТ “Мелітопольський елеватор” задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2009 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.04.2009 у справі № 6/443/08. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області від 04.08.2009 справу № 6/443/08 передано на новий розгляд судді Гончаренко С.М.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.09.2009 у справі № 6/443/08-11/356/09 за позовом ВАТ “Мелітопольський елеватор” до Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 11.06.2008 № 14 - рш, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2009 касаційну скаргу ВАТ “Мелітопольський елеватор” задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2009. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області від 09.03.2010 справу № 6/443/08-11/356/09 передано на новий розгляд судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 09.03.2010 справу № 6/443/08-11/356/09 прийнято до провадження, їй присвоєно № 6/443/08-11/356/09-5/68/10, судове засідання призначено на 07.04.2010. Ухвалою суду від 07.04.2010 № 6/443/08-11/356/09-5/68/10 до участі у справі залучено прокурора, розгляд справи перенесено на 06.05.2010. Ухвалою суду від 06.05.2010 №6/443/08-11/356/09-5/68/10 за клопотанням сторін було продовжено строк розгляду справи –до 01.07.2010, судове засідання відкладено на 02.06.2010. В судовому засіданні 02.06.2010 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить визнати недійсним та скасувати рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Запоріжжя від 11.06.2008 № 14-рш з наступних підстав: по-перше, стосовно визначення відповідачем позивача, таким, що займає монопольне положення в межах території на якій він розташований. Згідно ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин; становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Позивач не є таким, що має монопольне становище, оскільки не має зазначених ознак за ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. На ринку Запорізької області діє більше 10 елеваторів (Хлібоприймальних пунктів) не менш ніж один в районі. Жоден з елеваторів не завантажується повністю в зв'язку з низькими врожаями зернових та масличних культур протягом останніх 10 років. Тому кожен із елеваторів прикладає чимало зусиль до залучення інших клієнтів (інших районів, яким за територіальним розташуванням немає великої різниці на який хлібоприймальний пункт здати на зберігання зернові та маслянисті культури). По-друге, позивачу поставлено в вину порушення п. 1 ч. 2 ст. 13. Закону України “Про захист економічної конкуренції”, - зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, - встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Однак, як вже зазначено, на ринку елеваторних послуг є значна конкуренція в межах Запорізької області. Також, відповідачем не доведено, що “порушенням” нанесено значної шкоди інтересам поклажедавців - юридичних та фізичних осіб. За умовами типового договору на зберігання, який наданий до відповідача, п. 4.11. передбачено, що поклажедавець має право на зменшення вартості послуг, якщо кількість переданого на зберігання зерна перевищує 1 000 тонн. Планова калькуляція вартості 1 переоформлення, як операції складає 59, 28 грн. Планова калькуляція вартості однієї тони переоформлення - 0,67 грн. у зазначений період за переоформлення однієї тони зерна. Остаточний прибуток отриманий в результаті переоформлень для позивача приблизно однаковий, незважаючи на те, яким чином обчислюється переоформлення. Однак, окрім виключно арифметичного є інший маркетинговий та соціальний сенс встановлення переоформлення із розрахунку вартості однієї тони для вітчизняних сільгосптоваровиробників. Основними постачальниками зернових та масличних культур на ринок зерна є вітчизняні сільгосптоваровиробники. Законом України „Про державну підтримку сільського господарства України" визначено, що держава, інші суб'єкти господарювання повинні сприяти розвитку малих сільських господарств. Мета Антимонопольного комітету України та антимонопольного законодавства, - підтримка малого та середнього бізнесу. Середня вартість одного переоформлення зернових та масличних культур становить до 50, 00 грн. Це включає в себе вартість складських документів, роботу бухгалтерів (звіряння, виписку, погашення документів, введення в регістри бухгалтерського обліку), а також при необхідності проведення інвентаризації, тощо, - в залежності від строків переоформлення вимог клієнтів і т. інш. Згідно статистичних даних більшість клієнтів елеватора до 80 % - дрібні сільські господарства, на рахунку яких до 150 тонн зернових, масличних культур. Окрім того складські документи виписуються окремо на кожну культуру. Тим самим введення плати за переоформлення з розрахунку - повна вартість за кожне переоформлення фінансовим тягарем ляже на дрібні господарства. В той же час, до 5 % клієнтів елеватора - зернотрейдери в т.ч. міжнародні, які зберігають та відвантажують до 80% зернових та масличних культур та займаються виключно спекулятивними операціями. Зрозуміло, що запровадження системи оплати за кожне переоформлення зменшить витрати спекулянтів. Стосовно притягнення позивача до відповідальності за порушення згідно з п. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді штрафу у розмірі 3 000, 00 грн. є також необгрунтованим. Однак не враховано, що виручка підприємства від переоформлення за сезон 2007-2008 складає 23 836, 33 грн. Тим самим сума штрафу із розрахунку 0, 02 % повинна складати 6, 77 грн. Стосовно зобов'язання позивача у двомісячний строк з дня отримання рішення усунути порушення шляхом внесення змін до договору складського зберігання зерна на 2008-2009 щодо встановлення розміру тарифу на послугу з переоформлення складських документів - за одне переоформлення, ми вважаємо це необгрунтованим з підстав викладених у позові, - немає складу порушення у встановлені правил та цін переоформлення зернових та масличних культур. Згідно ст. 9 Закону України “Про ціни та ціноутворення” державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Однак ціни та тарифи на послуги із зберігання та переоформлення зернових та масличних культур на елеваторах не віднесені до сфери державного регулювання. Всі заперечення, висновки, калькуляції були надані відповідачу у порядку розгляду справи, однак відповідачем враховані не були. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає що рішення відповідає нормам чинного законодавства. Також, відповідач надав суду пояснення, відповідно до яких: з метою дослідження стану конкуренції на ринку зберігання зерна та насіння соняшнику в Запорізькій області за 2006-2007 сільськогосподарський рік тервідділення направило запити до 38 суб’єктів господарювання, які отримали сертифікат відповідності послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки правилам і технічним умовам у цій сфері. Зокрема запит було направлено і до ВАТ “Мелітопольський елеватор” та встановлено, що ВАТ “Мелітопольський елеватор” у період з серпня 2007 по квітень 2008 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з переоформлення складських документів з часткою 100 % в межах території на якій розташований зерновий склад. Дії позивача по встановленню з серпня 2007 по квітень 2008 вартості послуги з переоформлення права власності зерна в залежності від обсягу переоформлюємого зерна є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з переоформлення складських документів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку. Хоча, адміністративна колегія тервідділення надала рекомендації 18 суб’єктам господарювання (в т.ч. ВАТ “Мелітопольський елеватор”) щодо усунення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме: розрахувати вартість послуги з переоформлення права власності на зерно відповідно до переліку робіт та витрат, що пов’язані з переоформленням складських документів; встановити вартість послуги –за одне переоформлення складських документів. Надані рекомендації були виконані 13 суб’єктами господарювання. В підтвердження виконання рекомендацій ними були надані: калькуляції витрат на переоформлення права власності на зерно та копії договорів складського зберігання зернових та олійних культур, в яких зазначені зміни щодо вартості такої послуги. ВАТ “Мелітопольський елеватор” не виконав вимоги рекомендацій відповідача в зв’язку з чим, було нараховано штрафні санкції у розмірі 3 000, 00 грн. на підставі рішення № 14-рш від 11.06.2008. Просить позивачу в позові відмовити.

Прокурор підтримує правову позицію, викладену позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2008 № 14-рш у справі № 03/07-08 “Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” визнано, що Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольський елеватор” протягом серпня 2007 –квітня 2008 порушило законодавство про захист економічної конкуренції.

Визнано, що Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольський елеватор” у період з серпня 2007 по квітень 2008 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з переоформлення складських документів з часткою 100 % в межах території на якій розташований зерновий склад.

Визнано дії позивача по встановленню з серпня 2007 по квітень 2008 вартості послуги з переоформлення права власності зерна в залежності від обсягу переоформляємого зерна порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з переоформлення складських документів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які не можливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку.

За вчинення зазначеного порушення згідно з п. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” притягло позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3000, 00 грн. та зобов’язало позивача у двомісячний строк з дня отримання рішення усунути порушення шляхом внесення змін до договору складського зберігання зерна на 2008-2009 щодо встановлення розміру тарифу на послугу з переоформлення складських документів - за одне переоформлення.

Статтею 12 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента.

Зернові склади (елеватори), які отримали сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, здійснюють діяльність на ринку послуг з приймання, первинної обробки, зберігання, переоформлення та відвантаження зерна.

Рішенням адміністративної колегії тервідділення (далі –ТВ) № 14-рш від 11.06.2008 монопольним (домінуючим) визначено становище Товариства на ринку послуг з переоформлення складських документів з часткою 100 % в межах території, на якій розташований зерновий склад.

Дослідження становища ВАТ “Мелітопольський елеватор” на цьому ринку було здійснено відповідачем відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (надалі –Методика).

Товаром визначено послугу з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Відповідно до пункту 5.1 Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Взаємозамінних товарів (товарних груп) послузі з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого не встановлено. Поряд з цим, споживачі можуть відмовитися від послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого та скористатися послугою відвантаження зерна з зернового складу (елеватора) та здійснити його наступний перепродаж поза межами зернового складу (елеватора).

Таким чином, товарними межами ринку є послуга з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Споживачами послуг з переоформлення зерна з одного власника на іншого є суб'єкти господарювання, які уклали договори складського зберігання зерна із зерновими складами (елеваторами) та здійснили його наступний продаж іншим суб'єктам господарювання шляхом переоформлення документів на зерно на іншого власника.

Відповідно до пункту 6.1 Методики територіальні (географічні) межі певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товару (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005 № 310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2005 за № 819/11099 (надалі –Інструкція), переоформлення зерна від одного власника іншому здійснюється згідно з пунктом 5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 № 198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.07.2003 за № 605/7926, за заявою власника зерна. До заяви додаються складські документи і примірник реєстру накладних до цих документів за формою № ЗХС-3.

Таким чином, однією із умов отримання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого є наявність у споживача оригіналу складського документу (складської квитанції) на зерно, що видана зерновим складом (елеватором).

Придбання споживачами послуг зернових складів (елеваторів) з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого поза межами місця визначеного зерновим складом (елеватором) для надання цієї послуги є неможливим, оскільки зазначена послуга може бути надана лише тим зерновим складом (елеватором), що видав складський документ (складську квитанцію) на зерно та не може бути надана споживачу іншим суб'єктом господарювання.

Позивач надає послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території власного зернового складу (елеватора).

Отже, територіальними (географічними) межами ринку визначено межі території зернового складу (елеватора) ВАТ “Мелітопольський елеватор”, розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 53, м. Мелітополь, Запорізької обл., в межах якого здійснюється надання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Часовими межами ринку визначено 2007-2008 маркетинговий рік (з серпня 2007 по квітень 2008).

Враховуючи, що однією із умов отримання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого є наявність у споживача оригіналу складського документу (складської квитанції) на зерно, що видана цим зерновим складом (елеватором), зернові склади (елеватори) є єдиними суб'єктами господарювання, що надають послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах місць визначених цими зерновими складами (елеваторами), по відношенню до суб'єктів господарювання, які уклали з цими зерновими складами (елеваторами) договори на приймання, первинну обробку, зберігання, відвантаження зерна та які здійснюють продаж зерна іншому суб'єкту господарювання шляхом переоформлення документів на зерно на іншого власника .

Споживачам, за звичайних умов, альтернативою послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого може слугувати послуга з відвантаження зерна з зернового складу (елеватору) та його наступний перепродаж поза меж зернових складів (елеваторів).

Відвантаження зерна з зернового складу (елеватора) потребує додаткових витрат, пов'язаних з оплатою послуг зернового складу (елеватора) щодо відвантаження зерна. Додаткові витрати на оплату послуг зернового складу (елеватора) щодо відвантаження зерна є економічним бар'єром виходу споживачів з ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого, оскільки вартість послуги відвантаження зерна суттєво перевищує вартість послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Таким чином, для суб'єктів господарювання, що зберігають зерно на зерновому складі (елеваторі) існують економічні бар'єри для наступного його перепродажу поза межами зернового складу (елеватора), у вигляді додаткових витрат на оплату послуг зернового складу (елеватора) щодо відвантаження зерна з зернового складу (елеватора), витрати на транспорт тощо.

Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (надалі –Закон) суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента.

У 2007 –2008 маркетинговому році Товариство є єдиним суб'єктом господарювання, який надавав у цей період послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території зернового складу (елеватора), розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 53, м. Мелітополь, Запорізької обл..

Товариство не мало у 2007 –2008 маркетинговому році на ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території зернового складу (елеватора) ВАТ “Мелітопольський елеватор”, розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 53, м. Мелітополь, Запорізької обл., жодного конкурента.

Тому, відповідно до частини першої ст. 12 Закону Товариство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території зернового складу (елеватора) ВАТ “Мелітопольський елеватор”, розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 53, м. Мелітополь, Запорізької обл. за підсумками 2007-2008 маркетингового року з часткою 100 відсотків.

Товариством було встановлено тариф на послугу з переоформлення складських документів на зерно врожаю 2007, виходячи з тоннажу зерна, а саме: 0, 67 грн. за одну тонну фізичної ваги, при тому, що собівартість цієї послуги не залежить від обсягу зерна, що переоформляються .

Дії Товариства щодо встановлення тарифу на послугу з переоформлення складських документів на зерно врожаю 2007 в залежності від обсягу переоформляємого зерна визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з переоформлення складських документів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Позивач зазначає, що остаточний прибуток Товариства, отриманий в результаті переоформлень приблизно однаковий, незважаючи яким чином обчислюється переоформлення: виходячи з однієї тонни переоформленого зерна чи вартості одного переоформлення.

Вартість послуги з переоформлення складських документів розраховується виходячи з витрат, пов'язаних з її наданням.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону за порушення, передбачене п. 2 ст. 50 цього Закону передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітній рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Таким чином, розмір штрафу визначається, виходячи з доходу Товариства, отриманого від всієї господарської діяльності, а не окремої послуги.

Рішення адмінколегії ТВ було прийнято у 2008. Відповідно до вимог законодавства про захист економічної конкуренції у Товариства були витребувані відомості про фінансові результати за 2007. Згідно зі звітом про фінансові результати Товариства за 2007, розмір доходу (виручки) Товариства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складає 13661,8 тис. грн.

Відповідачем було зроблено запити до суб’єктів господарювання, які отримали сертифікат відповідності послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки правилам і технічним умовам у цій сфері, як містяться в матеіралах справи.

Відповідно до відповідей на запити відповідача елеваторів Запорізької області на елеваторах Запорізької області, вартість послуг з переоформлення складських документів становить від 10, 60 грн. до 50, 00 грн.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-ХП (далі Закон) передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах різності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 1, 4, 15 ч. І ст. 7 зазначеного Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Запорізьким обласним тервідділенням Антимонопольного комітету України розглянута справа № 03/07-08 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський елеватор”.

Адміністративною колегією Запорізького обласного тервідділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення від 11.06.2008 № 14-рш “Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” з боку Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський елеватор”.

Зазначеним рішенням визнано дії позивача по встановленню з серпня 2007 по квітень 2008 вартості послуги з переоформлення права власності зерна в залежності від обсягу переоформляємого зерна порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з переоформлення складських документів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які не можливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку.

За вчинення зазначеного порушення згідно з п. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” притягло позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3000, 00 грн. та зобов’язало позивача у двомісячний строк з дня отримання рішення усунути порушення шляхом внесення змін до договору складського зберігання зерна на 2008-2009 щодо встановлення розміру тарифу на послугу з переоформлення складських документі - за одне переоформлення.

Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з ч. 1 п. 2 Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Розглянувши оскаржуване рішення суд приходить до висновку, що рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято у межах компетенції.

Разом з тим, оскаржуване рішення прийнято адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні” від 04.07.2002 зберігання зерна –це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Типовим договором складського зберігання зерна форму, якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 № 510, в п. 11 передбачено можливість зерновим складам окрім приймання, зберігнання та відвантаження зерна в складі комплексної послуги зі зберігання зерна, також надавати додаткові послуги, до яких може бути віднесено переоформлення, визначення його якості, та ін. Також, розмір такої плати може бути визначений окремо для кожного виду послуг.

Відповідно до підпункту 3.1. п. 3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605, об’єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища може бути лише конкретний товар чи послуга, що надається суб’єктом господарювання, тобто комплекс послуг може досліджуватися лише в тому випадку, коли слід дослідити саме їх основні споживчі властивості.

Відповідно до ст. 901 ЦК України За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ст. 633 ЦК публічним є договір, в якому одна сторона –підприємець, взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивачем надані зразки типових договорів на надання послуг зі зберігання зернових культур, укладених з різними поклажедавцями, з яких вбачається, що послуга з переоформлення входить до складу усього комплексу послуг, пов’язаних із договором зберігання. Окремого договору з надання послуги з переоформлення позивач з поклажедавцями не укладає, і вказана послуга сама по собі не має сенсу без попередньої здачі зерна на зберігання, оскільки власник зерна за межами зернового складу позивача має можливість самостійно визначитися з його наступним набувачем без здійснення такого переоформлення документів.

Таким чином, послуга з переоформлення складських документів не є окремою самостійною послугою, і не може мати свого власного ринку в межах території , на якій розташовано зерновий склад, як це зазначено в спірному рішенні відповідача. З цих підстав в межах власного зернового складу позивача взагалі не може існувати будь-який “ринок послуги з переоформлення документів” і будь-яка конкуренція. Ринок цієї послуги має визначатися у сукупності з усіма умовами надання послуг зі зберігання зерна на елеваторах Запорізької області в межах певної території, тобто відповідач мав порівнювати саме умови зберігання зерна у їх сукупності , тобто ринок зберігання зерна.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи; не надав належних та допустимих доказів на підтвердження законності прийнятого рішення, що відповідно до ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції” є підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним рішення від 11.06.2008 № 14-рш нормативно обґрунтовані, документально підтверджені і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати відносяться на відповідача в зв’язку з тим, що спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2008 № 14-рш у справі № 03/07-08 “Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.

3.          Стягнути з Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 164, код ЄДРПОУ 20497824) на користь Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський елеватор” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 53, код ЄДРПОУ 00951652) суму 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00коп. витрат на державне мито та суму 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.07.2010.