Ухвала суду № 106094200, 01.09.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6018/19 1-кп/760/576/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді Сергієнко Г.Л.,

суддів Криворот О.О., Козленко Г.О.,

при секретарі судового засідання Матвєєві Я.Є.,

за участю:

прокурора Рамус І.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Козира С.В., Слівенка В.Р.,

перекладача Лихно В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України,

у кримінальному провадженні №12018100090013724 від 03.12.2018, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12018100090013724 від 03.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.07.2022 року обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02.09.2022 року включно, одночасно визначено розмір застави у сумі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та обов`язки, покладені на обвинувачених у разі внесення застави.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Рамус І.В. просила продовжити строк тримання під вартою, зазначивши, зокрема, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, обвинувачені вину не визнають, є громадянами іншої держави - Туркменістану, на території України міцних соціальних зв`язків не мають.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх захисники Козир С.В., Слівенко В.Р. заперечували проти продовження строку тримання під вартою, зазначивши, зокрема, що вказані прокурором ризики не доведені, обвинувачені мають міцні соціальні зв`язки в України, адже навчалися у м.Києві, мають тут родини. На підставі цього обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Козир С.В. клопотали про обрання щодо обвинуваченого особистого зобов`язання або зменшення застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Слівенко В.Р. - про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби або зменшення щодо обвинуваченого застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників, дослідивши матеріали справи №760/6018/19, дійшов наступного висновку.

Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд враховує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжких і особливо тяжкого злочину, санкцією ч.3 ст.187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, під час судового розгляду обвинувачені свою вину у вчиненому не визнають.

До того ж, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виходячи з практики ЄСПЛ, зокрема, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв`язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (зокрема, рішення в справі «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»). У зв`язку з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є громадянами Туркменістану та мають міцні соціальні зв`язки саме на території цієї держави. В Україні обвинувачені не мають місця реєстрації, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, які б свідчили, що обвинувачені до затримання мали постійне джерело доходу.

Крім того, на думку суду, застосування до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжних заходів у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Так, згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

Враховуючи вищенаведене, судом на даний час не встановлено підстав для застосування щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На переконання суду, незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може негативно вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження, а тому вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під вартою.

Також суд констатує наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, та зазначеного в ухвалах Солом`янського районного суду, якими обвинуваченим було продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, а саме ризик переховуватися від суду. Проте суд ураховує, що обвинувачені тривалий час тримаються під вартою, а згідно з позицію ЄСПЛ, Узагальненням ВССУ практики застосування судами загальної юрисдикції першої та апеляційної інстанцій при здійсненні судочинства у кримінальних справах статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, з перебігом ефективного розслідування кримінального провадження зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування, а тому доходить висновку про зменшення застави та її визначення в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для кожного з обвинувачених.

На підставі вищевикладеного та керуючись стст.42, 176 -178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до 30.10.2022 року включно.

Одночасно визначити розмір застави у сумі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 297 720 (двісті дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із м.Києва без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності таких документів).

Строк дії вищевказаних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , визначити два місяці з дня внесення застави в розмірі, зазначеному в цій ухвалі.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою до 30.10.2022 року включно.

Одночасно визначити розмір застави у сумі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 297 720 (двісті дев`яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із м.Києва без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності таких документів).

Строк дії вищевказаних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , визначити два місяці з дня внесення застави в розмірі, зазначеному в цій ухвалі.

В задоволенні клопотань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козира С.В. , Слівенка В.Р. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Сергієнко Г.Л.

Суддя Криворот О.О.

Суддя Козленко Г.О.