Рішення № 106094183, 05.09.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20849/21

2-др/760/55/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Фареник А.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнано Виконавчий напис №29092 від 06 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про звернення стягнення за кредитним договором № 2050857 від 15 жовтня 2020 року таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто з ТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 11 170, 50 гр. грошових коштів та 1 362, 00 гр. судового збору.

09 серпня 2022 року на адресу суду надійшла заява позивача про ухвалення додатково рішення, а саме про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 гр.

Посилається на те, що 26 листопада 2021 року суду були подані докази на оплату правової допомоги у розмірі 10 000, 00 гр.

Зазначає, що дані докази не були досліджені судом, їм не було надано будь-якої правової оцінки, в результаті чого позовна вимога про покладення на відповідача судових витрат не була остаточно та повністю вирішена судом.

01 серпня 2021 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги №01/08-2021.

Відповідно до додатку №1 до даного договору предметом правової допомоги є представництво інтересів Замовника в суді з питання визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса.

ФОП ОСОБА_2 є професійним адвокатом, інформація про якого міститься у відкритому доступі на сайті Єдиного реєстру адвокатів України.

24 листопада 2021 року відповідно до умов договору ним перераховано на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 10 000, 00 гр.

З огляду на це, просить задовольнити заяву.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнано Виконавчий напис №29092 від 06 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про звернення стягнення за кредитним договором № 2050857 від 15 жовтня 2020 року таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України во витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За змістом ч.2 ст.174 ЦК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 161/20630/18 від 08 квітня 2021 року аналіз частини 2 статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Відповідно до позиції Верховного Суду, вислоленої всправі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року, витрати на юридичні послуги, надані стороною у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання юридичних послуг укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 .

Однак, з наданої інформації, перевіреної судом, вбачається, що ОСОБА_2 є адвокатом, який займається індивідуальною адвокатською діяльністю.

Таким чином, ОСОБА_2 є професійним адвокатом, а тому наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання юридичних послуг був укладений 01 серпня 2021 року.

Додатком до договору сторонами був обумовлений розмір гонорару адвоката в сумі 10 000, 00 гр.

Вказана сума була сплачена позивачем 24 листопада 2021 року.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, суд також виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В свою чергу, в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 ) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Однак, у постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Верховний Суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Крім цього, суд також враховує, що відповідно до позиції Верховного Суду, яка висловлена в чисельних рішеннях, зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу можливе лише у разі заявлення відповідного клопотання сторони.

Такого клопотання відповідач не подав і співмірності витрат на професійну правничу допомогу не оспорює.

З урахуванням цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесена ним сума витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 10 000. 00 гр. витрат на правничу допомогу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79018 м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва