Рішення № 10609406, 24.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10 Справа № 18/155/10

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)

до відповідача: приватного багатопрофільного підприємства “Іскра” (юридична адреса: 71304, Запорізька область, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Жовтнева, 15, фактична адреса: 71304, Запорізька область, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Усачева, 152)

про стягнення 18 494,59 грн.,

Суддя Носівець В.В.

За участю представників:

від позивача –Сущенко Н.В., довіреність № 126 від 18.01.2010 р., паспорт серія АК 624058 від 02.08.1999 р.;

від відповідача –Железняк О.В., довіреність № 1 від 17.10.2008 р.

01.06.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера” з позовною заявою до приватного багатопрофільного підприємства “Іскра” про стягнення по договору купівлі-продажу № 550-К від 24.03.2008 р. 8 823,17 грн. основного боргу, 5 113,42 грн. індексації, 4 558,00 грн. відсотків по товарному кредиту, всього 18 494,59 грн. Вимоги вмотивовані умовами договору та приписами статей 524, 526, 530, 533, 632, 691, 694 ЦК України і статей 193, 220, 232 ГК України

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.06.2010 р. порушено провадження у справі № 18/155/10, судове засідання призначено на 24.06.2010 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У судовому засіданні 24.06.2010 р. позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві і просив суд задовольнити їх та стягнути з відповідача 8 823,17 грн. основного боргу, 5 113,42 грн. індексації, 4 558,00 грн. відсотків по товарному кредиту, всього 18 494,59 грн. Зазначив, що у відповідності до Договору купівлі-продажу № 550-К від 24.03.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв у власність засоби захисту рослин (далі - товар) на суму 14 871,01 грн. Відповідачем було сплачено суму 6 047,84 грн. На даний момент у відповідача виникла заборгованість у сумі 8 823,17 грн. в зв’язку із невчасною с сплатою боргу та підвищенням курсу долару США позивачем сума боргу була проіндексована та нараховані відсотки за користування товарним кредитом.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, з тексту якого суд вбачає, що відповідач не заперечує проти позовних вимог в частині стягнення основної суми. Проте відповідач заперечує проти суми заявленої індексації та суми відсотків по товарному кредиту.

Розгляд справи був закінчений 24.06.2010 р., судом, за згодою представників сторін, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008 р. ТОВ “Агросфера” (далі - продавець) та ПБП “Іскра” (далі - покупець) уклали Договір купівлі-продажу № 550-К (далі –договір).

За умовами Договору продавець зобов’язався передати, а покупець прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (товар) відповідно до умов Договору (додаткових угод та специфікацій до нього). Згідно з п. 3.1 Договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до договору. Специфікації є невід’ємними частинами даного Договору. Загальна сума договору складається з суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього Договору, які є його невід’ємною частиною, що передбачено п. 3.2 Договору. Моментом фактичного відвантаження товару, згідно п. 4.3 Договору вважається дата вказана у видатковій накладній. Згідно п. 5.1 Договору, право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, супровідних документів та підписання накладних на передачу товару. Пунктом 4.1 Договору, передбачено, що умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до Договору.

Сторонами були погоджені Специфікації № 1 від 24.03.2008 р., № 2 від 26.03.2008 р. та № 3 від 18.04.2008 р. до Договору № 550-К від 24.03.2008 р., згідно яких, як встановлено судом в ході судового вирішення спору та не заперечується сторонами, на виконання умов Договору № 550-К від 24.03.2008 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на підставі видаткових накладних № 080412/02 від 08.04.2008 р. та № 290466/02 від 29.04.2008 р. на 14871,01 грн. Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, згідно довіреностей серії ЯОХ № 959651 від 07.04.2008 р. та серії ЯЛИ № 046931 від 29.04.2008 р.

Пунктом 1 Специфікацій встановлено, що відповідач згідно умов Договору повинен в строк до 01.05.2008 р. перерахувати на поточний рахунок позивача суму попередньої оплати у розмірі 20 % від вартості всього товару по специфікаціях. На залишок заборгованості відповідачу надається товарний кредит з відстрочкою платежу наступним чином: 30 % від суми вартості всього товару по специфікаціях відповідач має сплатити до 25.08.2008 р., решту –50 % від суми вартості товару по специфікаціях відповідач має сплатити до 25.10.2008 р.

Згідно з п. 4.2 Договору товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до Договору.

Відповідно до п. 4.9 та п. 4.10 Договору позивач зобов’язаний надати відповідачу наступні документи: рахунок, податкову накладну, накладну на передачу товару (видаткова), сертифікат якості товару, а на вимогу відповідача –товарно-транспортну накладну. Відповідач зобов’язаний надати позивачу доручення на право отримання товарно-матеріальних цінностей для отримання товару.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору підтверджується вищенаведеними видатковими накладними на поставку товару та довіреностями на отримання товару. Зазначені видаткові накладні узгоджені сторонами, товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на накладних.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору виконав якісно, у повному обсязі та належним чином.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату отриманого товару в порядку та в строки, визначені в Специфікаціях № 1, № 2 та № 3.

Відповідачем в порушення умов Договору отриманий товар був оплачений частково в сумі 6047,84 грн., що підтверджується виписками банку за 31.03.2008 р. та 15.04.2008 р. Решту суми боргу –8 823,17 грн. –відповідач не погасив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 550-К від 24.03.2008 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства, у зв’язку із чим, станом на час вирішення справи в судовому засіданні, за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 8823,17 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 11.1 Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008 р., а в частині розрахунків –до повного виконання відповідачем своїх зобов’язань за цим Договором.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 8823,17 грн. основного боргу за отриманий товар пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Пунктом 4.6 Договору сторони узгодили, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж на 2 % від його офіційного курсу, встановленого НБУ на момент підписання Договору, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється наступним чином:

(А1/А0) х СП = ПСП,

де А1 –офіційний курс долара США на дату платежу; А0 –офіційний курс долара США на дату підписання договору; СП –сума поточного платежу; ПСП –проіндексована сума платежу.

За розрахунком позивача сума індексації станом на 16.03.2010 р. складає 5113,42 грн. Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим.

Враховуючи, що матеріалами справи факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті отриманого товару за Договором № 550-К від 24.03.2008 р. доведений та відповідачем не оспорюється, а також те, що офіційний курс гривні до долара США на дату звернення ТОВ “Агросфера” до суду з даним позовом збільшився більше ніж на 2 %, суд вважає вимоги в частині стягнення суми індексації правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що вимога про сплату суми індексації є безпідставною та помилково вирахувана позивачем, суд вважає безпідставними, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України однією з підстав виконання цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк.

Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання і не здійснив оплату товару у встановлений в Договорі термін, то позивач вправі вимагати оплату товару і після спливу терміну платежу, визначеного Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 2 ст. 524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до змісту п. 3.1 Договору загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього Договору, які є його невід’ємними частинами.

Специфікації № 1, № 2 та № 3, підписані в рамках договору № 550-К від 24.03.2008 р., передбачають асортимент, кількість, умови оплати товару, а також вартість товару як у іноземній валюті (долар США), так і у грошовій одиниці України –гривні (по курсу на дату підписання Договору).

Згідно з ч. 2 ст. 694 ЦК України товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 691 ЦК України встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Враховуючи, що можливість зміни ціни на товар передбачена ч. 3 ст. 691 ЦК України, отже пунктом 4.6 Договору сторони передбачили спосіб її перегляду та визначили показники, які зумовлюють зміну ціни товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначаться за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, виходячи з того, що умови індексації суми боргу визначені сторонами в укладеному ними Договорі, який, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, є обов’язковим для виконання сторонами, нарахована позивачем сума індексації за своєю правовою природою є сумою основного боргу, не суперечить умовам Договору та ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховуються проценти за користування кредитом з розрахунку 0,1 % за кожний день прострочення оплати.

Сума процентів за користування товарним кредитом, згідно розрахунку позивача, складає 4558,00 грн.

Відповідач проти суми нарахованих позивачем процентів за користування товарним кредитом заперечує та вважає, що вимога просплату відсотків задоволенню не підлягає.

Суд доводи відповідача в цій частині вважає хибними виходячи з того, що ч. 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 5 ст. 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Підсумовуючи наведене, оскільки проценти за користування товарним кредитом є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то вони не можуть розцінюватися як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відноситься до санкцій у розумінні ст.ст. 230-232 ГК України.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування процентів за користування товарним кредитом та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з приватного багатопрофільного підприємства “Іскра” 8823, 17 грн. основного боргу, 5113,42 грн. суми індексації та 4558,00 грн. процентів за користування товарним кредитом документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши усну заяву відповідача про надання йому відстрочки виконання судового рішення по даній справі на три місяці, заслухавши думку представника позивача з цього приводу (представник позивача не заперечив проти надання розстрочки виконання рішення суду) суд клопотання відповідача відхилив та вирішив надати розстрочку виконання рішення суд, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями:

Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття вказаних заходів ГПК України не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначив, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду ускладнене важким фінансовим станом підприємства.

Суд, враховуючи фінансовий стан товариства з обмеженою відповідальністю приватного багатопрофільного підприємства “Іскра”, сільськогосподарський профіль роботи відповідача та сезонність роботи підприємства (вирощування зернових культур), матеріальні інтереси обох сторін, приймаючи до уваги те, що позивач не заперечив щодо надання розстрочки виконання рішення відповідачеві, суд дійшов висновку, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2010 р. у справі № 18/155/10 не обґрунтована, але судом надається розстрочка виконання рішення суду у даній справі на три місяці (з урахуванням судових витрат).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного багатопрофільного підприємства «Іскра», (юридична адреса: 71304, Запорізька область, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Жовтнева, 15, фактична адреса: 71304, Запорізька область, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Усачева, 152, код ЄДРПОУ 13630375, р/р № 26002207762090 в ЗРУ КБ “ПриватБанк” м. Енрегодар, МФО 313399, р/р № 2600915538 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вулиця Собінова, 1, код ЄДРПОУ 31320991, р/р № 26003001300072 в ВАТ «Акта банк»в м. Дніпропетровську, МФО 307394) 8823 (вісім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 17 коп. основного боргу, 5113 (п’ять тисяч сто тринадцять) грн. 42 коп. індексації, 4558 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 00 коп. відсотків по товарному кредиту, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення суду від 24.06.2010 р. у справі № 18/155/10 на три місяці наступним чином: до 30.07.2010 р. –4 000,00 грн., до 31.08.2010 р. –4000,00 грн., до 30.09.2010 р. –10915,54 грн. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України, 12 липня 2010 р.