Рішення № 106093807, 16.08.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8537/19

пр. № 2/759/145/22

16 серпня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Журибеда О.М.,

за участю секретаря - Багінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спонукання до укладення договору,-

ВТСАНОВИВ:

Представник АТ « Укртелеком», в особі адвоката Беліменко О.О. звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укласти з АТ «Укретелоком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» договір про відшкодування витрат з опалення, водопостачання та приймання стічних вод.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на балансі ПАТ «Укртелеком» обліковується двоповерховий 4-х квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , який не є власністю позивача, оскільки не увійшов до статутного капіталу ВАТ «Укртелеком» після його створення та передачі у власність нерухомого майна. Згідно листа частина вказаної квартири приватизована на підставі розпорядження № 2295 від 19.12.2008 року. Документальне підтвердження щодо реєстрації права власності на вищезазначену квартиру за відповідачами у позивача відсутнє, проте позивачу достоменно відомо, що на дату приватизації квартири в ні йбули зареєстровані всі відповідачі, про що свідчить інформація з карток прописки. Позивач здійснює оплату послуг опалення, водопостачання та приймання стічних вод цього будинку, ці послуги використовуються виключно мешканцями цього будинку і не використовуються позивачем для власних потреб. Тому позивач вважає, що витрати, які він несе у зв`язку з оплатою послуг опалення, водопостачання та приймання стічних вод вказаної квартири для забезпечення необхідних умов проживання відповідачів підлягають відшкодуванню фактичним споживачем житлово-комунальних послуг відповідно до займаної площі у будинку. Відповідачі відмовляються добровільно укласти договір, тому представник позивача вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2019 року у справі відкрито провадження, яке постановлено розглядати за загальними правилами позовного провадження.

В судове засідання представник позивача АТ «Укртелеком» не з`явися, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. 02.08.2019 року відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України № 109 від 31.05.2002р. у власність ВАТ «Укртелеком» передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» станом на 01.07.1999р. (а.с.9).

Згідно розпорядження Державного комітету зв`язку та інформатизації України № 227 від 26.12.2002р. передано у комунальну власність об`єкти житлового фонду, які знаходяться на балансі ДПМ ВАТ «Укртелеком» (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи 4-х квартирний житловий будинок в АДРЕСА_1 входить до переліку об`єктів житлового фонду, що знаходяться на балансі ДПМ ВАТ «Укртелеком» і підлягають передачі в комунальну власність (а.с.11).

Згідно листа Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.04.2016 року №107-2394/32, квартира АДРЕСА_2 приватизована згідно розпорядження від 19.12.2008 року № 2295 (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 19.12.2018 року в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується також довідками про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 62- 64).

16.09.2014р. між ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Укртелеком» був укладений договір № 12530/1-2-09 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (а.с. 33-34).

01.11.2018р. між КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «Укртелеком» був укладений договір № 8875007 на постачання теплової енергії у гарячій воді (а.с. 20-23).

В матеріалах справи наявні платіжні доручення ПАТ «Укртелеком» про оплату за постачання теплової енергії КП «Київтеплоенерго», за воду та каналізацію ПАТ «АК «Київводоканал».

Судом встановлено, що 21.01.2019 р. ПАТ «Укртелеком» зверталося до відповідачів з письмовою заявою про укладення договору про відшкодування витрат з опалення, водопостачання та приймання стічних вод відповідно до займаної ними площі у будинку, але відповідачі не відреагували на вказану письмову пропозицію (а.с.16).

За загальним правилом під час укладання договорів діє принцип диспозитивності, який передбачає свободу волевиявлення сторін щодо укладення договорів. Це випливає з положень ст. 627 Цивільного кодексу України, згідно з якою під поняттям «свобода договору» розуміється, що сторони є вільними:1) в укладенні договору,2) у виборі контрагента,3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Однак, виходячи з меж здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України) у випадках, передбачених законом, реалізація абсолютного права на свободу волевиявлення щодо укладення договору може бути обмежена іншим суб`єктивним правом - вимагати укладення такого договору.

Відносини, пов`язані зі спонуканням до укладення договорів, належать до категорії тих, які складаються на ранніх стадіях розвитку майнових відносин. Вони є предметом цивільного права, а тому відповідні права суб`єктів підлягають захисту шляхом звернення до суду в порядку, передбаченому для захисту цивільних прав.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. ЦК України не містить такого способу захисту права як спонукання до укладення договору. Хоча законодавець зазначає, що перелік способів захисту не є вичерпним, адже суд може захистити цивільне право та інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оскільки однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України), цей спосіб захисту опосередковує позовні вимоги про зобов`язання укласти договір.

Разом з тим, при вирішенні питання про зобов`язання відповідачів укласти договір, необхідно виходити з положень ст. 648, 649, 635 ЦК України.

Отже, за законом можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору з таких підстав: обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом; укладення договору випливає з попереднього договору; укладення договору передбачене будь-яким іншим договором; укладення договору випливає з умов мирової угоди, затвердженої судом.

В даному випадку сторона позивача просить зобов"язати відповідачів укласти з ними договір про відшкодування витрат з опалення, водопостачання та приймання стічних вод, тоді як норми ЦК України такий вид правочину, як відшкодування витрат відсутній, як і його відповідне визначення та відповідно правове регулювання. Тоді як, відшкодування шкоди є одним із визначених нормами ЦК України способом судового захисту порушених прав, яким і має належним чином скористатися позивач. Отже, в даному випадку стороною позивача заявлено позовну вимогу, яка не відповідає способу захисту порушеного права, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного позову.

На підставі зазначеного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, керуючись ст. 627 ЦК України, ст.ст. 77-84, 141,259, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спонукання до укладення договору, залишити без задоволеня.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Журибеда