Рішення № 10609316, 22.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.10 Справа № 20/59/09-1/106/09

Суддя

За позовом приватного підприємства “Ювента” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 61, кв. 2)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” (69093, м. Запоріжжя, вул.Зачиняєва, буд. 158А)

про стягнення 231 637,33 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: Чернов В.В., дор. від 15.05.2010 р.;

від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

05.02.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Ювента” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” про стягнення 231 637,33 грн. основного боргу, на підставі ст. ст. 11, 16, 96, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 09.02.2009 р. суддею Гандюковою Л.П. порушено провадження у справі № 20/59/09, судове засідання призначено на 12.03.2009 р.

Ухвалою від 02.03.2009 р. провадження у справі зупинено у зв’язку з надходженням касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” на ухвалу суду від 09.02.2009 р. про порушення провадження у справі.

Ухвалою від 23.04.2009 р. у зв’язку з поверненням справи з касаційної інстанції розгляд справи 20/59/09 поновлено, судове засідання призначено на 13.05.2009 р.

Ухвалою від 29.04.2009 р. провадження у справі зупинено у зв’язку з надходженням скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” на ухвалу Вищого господарського суду України від 07.04.2009 р.

Розпорядженням від 14.09.2009 р. в.о. голови господарського суду Запорізької області справу 20/59/09 передано на розгляд судді Немченко О.І. у зв’язку з поверненням справи з касаційної інстанції та закінченням повноважень судді Гандюкової Л.П.

Ухвалою від 14.09.2009 р. суддею Немченко О.І. справу 20/59/09 прийнято до свого провадження, справі присвоєно № 20/59/09-1/106/09, провадження по справі поновлено, судове засідання призначено на 20.10.2009 р.

12.10.2009 р. від товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” надійшла касаційна скарга на ухвалу від 14.09.2009р. № 20/59/09-1/106/09 про прийняття справи №20/59/09 до свого провадження, поновлення провадження у справі та призначення судового засідання.

Ухвалою від 16.10.2009 р. відповідачу відмовлено в прийнятті касаційної скарги, та матеріали касаційної скарги повернуті заявникові.

Ухвалою від 20.10.2009 р. розгляд справи відкладено на 03.11.2009 р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою від 30.10.2009 р. розгляд справи зупинено у зв’язку з надходженням касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” на ухвалу суду від 16.10.2009 р. та направленням матеріалів господарської справи № 20/59/09-1/106/09 до Вищого господарського суду України.

Ухвалою від 29.04.2010 р. розгляд справи поновлено, судове засідання призначено на 25.05.2010 р.

17.05.2010 р. від відповідача надійшла касаційна скарга на ухвалу суду від 29.04.2010 р. про поновлення провадження у справі. Слід зазначити, що від відповідача за період розгляду даної справи неодноразово надходили касаційні скарги на ухвали господарського суду, які не можуть бути оскаржені.

Наразі, господарським судом Запорізької області в ухвалі від 16.10.2009 р. було викладено свою позицію щодо подання відповідачем скарги на ухвалу суду від 14.09.2009 р. про поновлення провадження у справі яка не підлягає оскарженню, що вже є системним з боку відповідача у даній справі. Ухвалу від 16.10.2009 р. відповідачем також було оскаржено до Вищого господарського суду України. Ухвалою від 08.12.2009 р. Вищий господарський суд України позицію господарського суду щодо відсутності у відповідача права на оскарження ухвали , що не підлягає оскарженню підтримав, а також звернув увагу на дії відповідача спрямовані на затягування судового процесу та порушення приписів ст. 22 ГПК України, зокрема щодо обов’язку сторін добросовісно користуватись належними їм правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, в цьому випадку –позивача. Відповідач, посилаючись на різне застосування законодавства, ухвалу Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. оскаржив до Верховного суду України, у зв’язку з чим, ухвалою від 11.03.2010 р. було відмовлено у порушенні провадження щодо перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р.

На тих же підставах, що вже викладені в вище зазначених процесуальних актах, у прийнятті касаційної скарги відповідача від 14.05.2010 р. слід відмовити.

Розгляд справи відкладався на 31.05.2010 р. та 15.06.2010 р.

Ухвалою від 15.06.2010 р. змінено назву позивача, зазначено належну організаційно-правову форму: приватне підприємство «ЮВЕНТА», розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 22.06.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги про стягнення 231637,03 грн. основного боргу, з підстав викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин неявки не повідомив. 30.10.2009 р. відповідач на адресу суду надіслав заперечення на позовну заяву від 28.10.2009 р. Не погоджується з позовом з тих підстав, що відповідач з ТОВ «ЮВЕНТА»не має ніяких правовідносин. За даними бухгалтерського обліку у ТОВ «Сантехніка ЗАЗ»існували правовідносини з постачання товару (феросиліцію, ферохрому, нікелю, марганцю) з приватним підприємством «ЮВЕНТА», і відповідно розрахунки за товар велись шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок приватного підприємства «ЮВЕНТА».

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі усної домовленості поставив відповідачу продукцію: феросиліцій, ферохром, нікель, марганець, на загальну суму 235427,96 грн.: за наступними документами: накладна № 10 від 28.04.2006 р. (ферохром 010 у кількості 1т) на суму 10500,00 грн., отримано за довіреністю сер. ЯМА № 136407 від 25.04.2006 р., накладна № 13 від 26.04.2006 р. (нікель у кількості 168,14 кг) на суму 19839,85 грн., отримано за довіреністю сер. ЯМА № 136407 від 25.04.2006 р., накладна № 17 від 11.05.2006 р. (феросиліцій 65 у кількості 5 т) на суму 22099,98 грн., отримано за довіреністю сер. ЯМА № 136476 від 17.05.2006 р., накладна № 22 від 31.07.2006 р. (феросиліцій 65 у кількості 11 т) на суму 10500,00 грн., отримано за довіреністю сер. ЯЛЦ № 050237 від 31.07.2006 р., накладна № 23 від 31.07.2006 р. (ферохром 010 у кількості 1т) на суму 8750,00 грн., отримано за довіреністю сер. ЯЛЦ № 050237 від 31.07.2006 р., накладна № 24 від 21.08.2006 р. (феросиліцій 65 у кількості 13.986 т) на суму 61552,86 грн., отримано за довіреністю сер. ЯМО № 381731 від 21.08.2006 р., накладна № 25 від 21.08.2006 р. (ферохром 010 у кількості 1т) на суму 10500,00 грн., отримано за довіреністю сер. ЯМО № 381731 від 21.08.2006 р., накладна № 25 від 31.08.2006 р. (феросиліцій 65 у кількості 4т) на суму 17679,98 грн., отримано за довіреністю сер. ЯМО № 381731 від 21.08.2006 р., накладна № 26 від 08.09.2006 р. (феросиліцій 65 у кількості 10.855 т) на суму 49932,96 грн., отримано за довіреністю сер. ЯМО № 381807 від 07.09.2006 р., накладна № 27 від 08.09.2006 р. (феросиліцій 65 у кількості 3.800т) на суму 17479,98 грн., отримано за довіреністю сер. ЯМО № 381807 від 07.09.2006 р., накладна № 48 від 25.12.2006 р. (марганець ММ 95 у кількості 313 кг) на суму 4131,60 грн., отримано за довіреністю сер. ЯНА № 403407 від 19.12.2006 р., накладна № 50 від 25.12.2006 р. (феросиліцій 65 у кількості 980 кг) на суму 5268,48 грн., отримано за довіреністю сер. ЯНА № 403407 від 19.12.2006 р., накладна № 51 від 25.12.2006 р. (ферохром 010 у кількості 420 кг) на суму 4410,00 грн., отримано за довіреністю сер. ЯНА № 403407 від 19.12.2006 р.

Всі накладні мають підпис, що свідчить про отримання товару уповноваженими довіреностями представниками відповідача: Посновою Л.Д., Обуховою Н.І.

Відповідно до кожної накладної, відповідачу позивач виставив рахунок для оплати, номер та дата якого співпадає з відповідною накладною.

Як свідчать надані позивачем матеріали, відповідачем зроблено часткову оплату отриманої продукції, зокрема: з виписки з особового рахунку ПП «ЮВЕНТА»вбачається, що документом № 24 відповідачем зроблено проплату на суму 30877,35 грн. з призначенням платежу: за феросиліцій 65 зг. рах. № 26 від 08.09.2006 р., документом № 57 зроблено проплату на суму 8000,00 грн. з призначенням платежу: за феросиліцій 65 зг. рах. № 27 від 08.09.2006 р., тобто номера рахунків виставлених для оплати за отриманий за накладними товар в графі призначення платежу повністю співпадають. Це свідчить про визнання відповідачем заборгованості на момент її часткової оплати. Також у своїх запереченнях відповідач зазначає про існування у 2006 році правовідносин щодо постачання товару з приватним підприємством «ЮВЕНТА», зазначає і про розрахунки за товар, які велись шляхом перерахування коштів на поточний рахунок приватного підприємства «Ювента», тобто позивача у справі.

Позивач в судовому засіданні надав письмові пояснення щодо суми стягнення за отриманий товар за накладною № 13, де пояснює, що ним заявляються до стягнення 7838,88 грн., замість 19839,85 грн., у зв’язку з частковою проплатою відповідачем за вказаною накладною, однак платіжного документа, що свідчить про останнє він надати не може.

З вище наведеного слідує, що поставлено відповідачу товару всього на 282515,35 грн. Товар оплачено у сумі 50878,02 грн. Заборгованість яка утворилась за відповідачем складає 231637,03 грн.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу від 17.11.2008 р. щодо оплати отриманого ним товару. Разом з тим, цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги до боржника, і позовна заява, що розглядається в даному провадженні теж цілком може вважатись вимогою про виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару. Втім розгляд даної справи триває вже майже один рік та п’ять місяців, і за цей час відповідач добровільно не оплатив суму боргу.

Відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 231637,03 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 231637,03 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткової накладної, де вказані: ціна, асортимент, кількість товару, умови його продажу, строки оплати, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Позивач свої зобов’язання виконав, відвантаживши товар за переліченими накладними.

Відповідач, в свою чергу, повинен був прийняти та оплатити вартість переданого йому товару в повному обсязі, і таким чином виконати взяті на себе зобов’язання по оплаті. Однак прийнявши продукцію, відповідач зобов’язання по оплаті в повному обсязі не виконав.

Факт заборгованості відповідача в сумі 231637,03 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів погашення боргу не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 231637,03 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85, ч.ч. 1,4 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ”, 69093, м. Запоріжжя, вул.Зачиняєва, буд. 158А, р/р 26009976712680 в філії ЗАТ ПУМБ у м. Запоріжжя, МФО 313623, код 33431965) на користь приватного підприємства “Ювента”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 61, кв. 2, р/р 26007301302872 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313333, код 32513140) 231 637 (двісті тридцять одну тисячу шістьсот тридцять сім) грн. 03 коп. основного боргу, 2 316 (дві тисячі триста шістнадцять) грн. 03 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 29 червня 2010 року.