Постанова № 10609099, 27.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2885/10/2370 27.07.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача Пасічник А. А.,

відповідача Маніли М. М., Синельника Ю. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до підприємства “Спортклуб “Витязь” Смілянської міської громадської організації “Федерація боксу” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

Черкаським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано позов про стягнення з підприємства “Спортклуб “Витязь” Смілянської міської громадської організації “Федерація боксу” адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4650 грн. за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та пені в розмірі 85 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2009 році у відповідача повинен був працювати 1 інвалід, проте відділенням встановлено, що одне робоче місце інвалідом не було зайняте. Вартість одного робочого місця за звітний період становить 9300 грн. У звязку з тим, що відповідач самостійно не сплатив до 15.04.2010р. суму адміністративно-господарських санкцій, позивач просив стягнути їх в судовому порядку, а також стягнути пеню в розмірі 85 грн. 40 коп. за період з 16.04.2009р. по 15.06.2010р. включно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили та зазначили, що підприємство “Спортклуб “Витязь” Смілянської міської громадської організації “Федерація боксу” створило у 2009 році робоче місце для працевлаштування інваліда, проте Смілянський міськрайонний центр зайнятості протягом року не направляв інвалідів для працевлаштування; звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів відповідач протягом 2009 року до центру зайнятості не подавав; законодавство не містить конкретної дати необхідності створення протягом року місця для працевлаштування інваліда, а тому самостійне працевлаштування інваліда в грудні 2009 року є виконанням законодавчо встановленого нормативу.

Крім того, за даними Смілянського міськрайонного центру зайнятості протягом 2009 року на обліку перебували особи з обмеженими фізичними можливостями, зокрема, 9 осіб за професією охоронника (без нічних змін), а оскільки відповідач створив робоче місце інваліда за професією охоронника з обовязковими нічними змінами, тому центр зайнятості не зміг би направити інвалідів для працевлаштування у звязку з відсутністю на обліку інвалідів за такою професією.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Закон № 875-XII).

Частиною третьою статті 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону № 875-XII.

Судом встановлено, що 10.02.2010р. відповідачем до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів поданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів із зазначенням в ньому таких даних: середньооблікова чисельність штатних працівників 14, з них інвалідів 0,1, фонд оплати праці 112 тис. грн., середня заробітна плата штатного працівника 8000 грн.

За результатами проведеної перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати адміністративно-господарських санкцій встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників 12, з них інвалідів 0, фонд оплати праці 111,6 тис. грн., середня заробітна плата штатного працівника 9 300 грн.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 7 червня 2010 року, від підпису якого керівництво відповідача відмовилось, проте один примірник акту отримав головний бухгалтер.

Суд зазначає, що в судовому засіданні представники відповідача всі зафіксовані в акті перевірки факти підтвердили, зазначивши при цьому лише про незгоду сплатити санкції у звязку з тим, що підприємство створило робоче місце для працевлаштування одного інваліда, який і був працевлаштований в грудні 2009 року.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідач обовязку щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, протягом 2009 року не виконував. Вказані обставини також підтверджені в судовому засіданні представниками відповідача.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною другою статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно частини пятої статті 19 Закону № 875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, з огляду на викладені норми, у відповідача середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів у 2009 році повинна складати одну особу, проте, як зазначено позивачем, одне місце інвалідом зайняте не було, а самостійне працевлаштування одного інваліда в грудні 2009 року в даному випадку не може вважатись виконанням нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно частин 2, 4 статті 19 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Частиною 9 статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70 72, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства “Спортклуб “Витязь” Смілянської міської громадської організації “Федерація боксу” (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. І. Франка, 25, ідентифікаційний код 33278402) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році в розмірі 4650 грн. та пеню в розмірі 85 грн. 40 коп., а всього 4735 (чотири тисячі сімсот тридцять пять) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 02.08.2010р

СуддяВ.О. Гаврилюк