Постанова № 10608848, 28.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3235/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

прокурора - Батраченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Кобеляцького району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської областідо приватного підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2010 року Прокурор Кобеляцького району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості в сумі 784,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав на наявність у відповідача заборгованості по пені в сумі 784,33 грн. Вказану суму заборгованості підтвердив даними карток особового рахунку страхувальника-відповідача та рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 09.04.2009 № 118, від 28.05.2009 № 208 та від 07.07.2009 № 246.

У запереченні на позов відповідач зазначив про те, що з 2002 року він підприємницьку діяльність не здійснює та будь-яких доходів не отримує, у зв'язку з чим обов'язок по сплаті страхових внесків у тому числі пені у відповідача відсутній.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області свого уповноваженого представника в судове засідання не направило, хоча в матеріалах справи наявні докази того, що воно належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився через сімейні обставини. Таку причину неявки відповідача в судове засідання суд визнав неповажною.

Відтак, суд доходить висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а неявка в судове засідання відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Оцінивши надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі по тексту - Основ) загальнообовязкове державне соціальне страхування - це система прав, обовязків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообовязкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень - солідарна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, другий рівень - накопичувальна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообовязкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 3 цього ж Закону субєктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Спірна сума заборгованості складається із суми пені - 784,33 грн згідно рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 09.04.2009 № 118, від 28.05.2009 № 208 та від 07.07.2009 № 246.

Пеня нарахована відповідачу на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з несвоєчасною сплатою фінансових санкцій в період з 02.06.2008 по 19.06.2009, застосованих до відповідача через несвоєчасну сплату страхових внесків в період здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

Згідно з цією нормою одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Вказаними рішеннями про нарахування пені встановлено, що пеня має бути оплачена відповідачем в десятиденний термін від дня отримання рішення. Матеріали справи містять докази отримання відповідачем зазначених рішень 10.04.2009, 30.05.2009 та 08.07.2009.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми заборгованості закінчились. Разом з тим, відповідач не надав суду жодних доказів про повне виконання ним вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Згідно облікової картки особового рахунку у відповідача обліковується заборгованість по пені у спірній сумі.

Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату, яка у відповідності до абзаців 2, 3 цієї статті є виконавчим документом і має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

Судом були досліджені наявні в матеріалах справи копії вимог про сплату боргу від 01.07.2009 № Ф 114 та від 03.08.2009 № Ф 114.

Доказів оплати вказаної вимоги або скасування цієї вимоги або її невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин у справі не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що існування у відповідача заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області в сумі 784,33 грн доведено матеріалами справи, а тому вимога про стягнення цієї суми визнається судом обґрунтованою і задовольняється.

Частинами першою та другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурора віднесено до органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва прокурора у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи те, що страхові внески є джерелом формування коштів Пенсійного фонду України, які використовуються на виплату пенсій, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків негативно впливає на своєчасність виплат пенсій та інших соціальних виплат, у зв'язку з чим порушуються інтереси держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області, а тому прокурор має право на вчинення процесуальної дії по зверненню до суду в інтересах цього Управління.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Кобеляцького району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 784,33 грн задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39224, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області (вул. Жовтнева, 1а, м. Кобеляки, Полтавська область, р/р 25605301280 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний Ощадбанк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22534593) заборгованість в сумі 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн 33 (тридцять три) коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 02 серпня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк