Рішення № 106082012, 06.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року Справа № 160/8252/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23 липня 2021 року № 047250010900 «Про відмову у призначенні пенсії» Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи в Спеціалізованому управлінні №4 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт (з 28.08.1995 року Відкрите акціонерне товариство «Кривбасрудоремонт») з 19.08.1992 року по 05.11.1997 року на посаді слюсаря по ремонту гірничого обладнання збагачувальних та агломераційних фабрик, робота на якій дає право на призначення пенсії за списком № 2, згідно п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах з 16.07.2021 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Пенсійний орган в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відмовив, оскільки недостатньо необхідного пільгового стажу.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, тому звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 15.06.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 06.07.2022 року було залучено в якості співвідповідача у справі №160/8252/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Заперечуючи проти позову, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. Відповідач-1 в обгрунтування відзиву на позов посилається на те, що до пільгового стажу позивача не враховано період роботи в Спеціалізованому управлінні №4 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт з 19.08.1992 року по 05.11.1997 року, оскільки архівна довідка від 11.05.2021 року № Ц-1128 видана з порушенням вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. При цьому, ВАТ «Кривбасрудоремонт» знаходиться в стадії припинення, а тому, відповідна довідка повинна видаватися саме підприємством, а не архівною установою. Також пенсійний орган посилається на відсутність документів на підтвердження атестації робочого місця у спірний період.

Відповідач-1 зазначає, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 33 роки 10 місяців 4 дні, з них пільговий стаж за Списком № 2 становить 1 рік 11 місяців 26 днів. Тому, у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Зважаючи на викладене, відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомило.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача-1, в яких підтримано аналогічну правову позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача-1 викладені у відзиві, є необгрунтованими, а тому, не підлягають задоволенню.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Програмним забезпеченням за принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії та документи, які були додані позивачем до заяви, передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.07.2021 року № 047250010900 «Про відмову в призначенні пенсії» позивача повідомлено, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Так, в означеному рішенні зазначено, що позивач має страховий стаж роботи 33 роки 10 місяців 4 дні, з них пільговий стаж за Списком № 2 становить 1 рік 11 місяців 26.

При цьому, пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідач-2 зазначив, що за відсутності підтвердженого вимогами пенсійного законодавства стажу із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, 22.11.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо надання пояснень з приводу не призначення пільгової пенсії та не зарахування до пільгового стажу, зокрема, періоду роботи в Спеціалізованому управлінні №4 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт

з 19.08.1992 року по 05.11.1997 року.

Своїм листом № 45471-35924/Ц-01/8-0400/21 від 21.12.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що з 19.08.1992 року по 05.11.1997 року позивач працював у Спеціалізованому управлінні №4 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт ВАТ «Кривбасрудоремонт», яке з 28.08.1995 року реогрганізоване у Відкрите акціонерне товариство «Кривбасрудоремонт». Наразі ВАТ «Кривбасрудоремонт» знаходиться у стадії припинення. Тому, зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за даними довідки саме архівного відділу виконкому Криворізької міської ради від 11.05.2021 року №Ц-1128 відсутні законні підстави, оскільки відповідна довідка повинна видаватися підприємством.

Крім того, пенсійний орган зазначив, що до пільгового стажу позивача зарахований період навчання, військової служби та роботи на АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" з 12.08.1982 року по 06.10.1983 року та з 27.01.1986 року по 27.11.1986 року. Таким чином, пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №2 складає 5 років 10 місяців 2 дні.

Тому, за відсутністю необхідного пільгового стажу було прийнято спірне рішення про відмову у призначенні пенсії від 23.07.2021 року № 047250010900.

Не погоджуючись з позицією пенсійного органу та вважаючи його рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Частиною 1 статті 114 Закону України №1058-ІV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно п.4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Приписами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також згідно статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить акож постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, згідно п. 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

Згідно п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, та підпунктом 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно до п.4.2. Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

З огляду на викладене слідує, що атестація має проводитися у передбачені п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Так, Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 року у справі №348/1079/17, від 18.09.2018 року у справі №345/3301/17 та від 01.11.2018 року №455/1053/16-а, зокрема, зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція щодо правозастосування викладена у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі №2040/6395/18, що в силу приписів ст.242 КАС України підлягає врахуванню судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка НОМЕР_2 , надана позивачем, містить записи, зокрема:

- 19.08.1992 року по 05.11.1997 року працював на посаді слюсаря по ремонту гірничого обладнання збагачувальних та агломераційних фабрик по 4 розряду в Спеціалізованому управлінні №4 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт.

Також позивачем для підтвердження вказаного стажу роботи надано архівні довідки від 11.05.2021 року №Ц-1128, видані архівним відділом виконкому Криворізької міської ради.

Крім того, ОСОБА_1 надано копію наказу "Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад, які мають право на пільгову пенсію по Списку №2" від 13.04.1994 року№16 по Спеціалізованому управлінню №4 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт» з відповідним переліком посад, професій, робочих місць, робіт та додатком до нього.

Позивач надав картку умов праці слюсаря по ремонту гірничорудного обладнання збагачувальних та агломераційних фабрик, де зазначено, що дана професія відноситься до пенсійного забезпечення за Списком №2.

Суд звертає увагу на те, що вимагаючи деякі документи, а саме, уточнюючу довідку підприємства, органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії. Водночас, органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження, повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Відповідно до п.20 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Так, вказаний порядок підтвердження трудового стажу є обов`язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу. Разом з тим, у трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період, які завірені печаткою підприємства.

Згідно ст.ст.13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами роботи саме такої роботи повний робочий день, при цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах із шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.

Отже, записів в трудовій книжці позивача достатньо, оскільки в трудовій книжці зазначений спірний період роботи, назва посади та відомості про проведену атестацію.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином це обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення, у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати пенсійний орган зарахувати спірний період роботи позивача до його пільгового стажу за Списком № 2.

Щодо вимоги про зобов`язання пенсійного органу призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.

Так, пенсійним законодавством визначено, що призначення пенсії та підготовка документів для її виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, а тому, останні мають виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання пенсійного органу повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладене, з урахуванням дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, а також того, що рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 було прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, а саме, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23 липня 2021 року № 047250010900 «Про відмову у призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Спеціалізованому управлінні №4 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт (з 28.08.1995 року Відкрите акціонерне товариство «Кривбасрудоремонт») з 19.08.1992 року по 05.11.1997 року на посаді слюсаря по ремонту гірничого обладнання збагачувальних та агломераційних фабрик, робота на якій дає право на призначення пенсії за Списком № 2 згідно п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 248,10 грн. з кожного, сплата яких підтверджується квитанцією № 0.0.25692049611.1 від 08.06.2022 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 23 липня 2021 року № 047250010900 «Про відмову у призначенні пенсії» Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи в Спеціалізованому управлінні №4 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання Кривбасрудоремонт (з 28.08.1995 року Відкрите акціонерне товариство «Кривбасрудоремонт») з 19.08.1992 року по 05.11.1997 року на посаді слюсаря по ремонту гірничого обладнання збагачувальних та агломераційних фабрик, робота на якій дає право на призначення пенсії за списком № 2, згідно п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 248,10 грн. (двісті сорок вісім гривень 10 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань (пр. Леніна, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 248,10 грн. (двісті сорок вісім гривень 10 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06.09.2022 року.

Суддя І.О. Лозицька