Рішення № 106082002, 06.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року Справа № 160/9803/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетроській області щодо відмови від 10.09.2021 року у врахуванні до загального трудового стажу період навчання 1974 року по 1977 року, період з 24.09.1977 року по 06.03.1979 року по догляду за дитиною, період праці 22.11.1984 року по 17.06.1987 року на посаді слюсар 4 розряду в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой, період праці з 30.09.1996 року по 27.12.2002 року на посаді бухгалтера в ООО «Манометр»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити врахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 : період з 24.09.1977 року по 06.03.1979 року по догляду за дитиною 06.03.1979 року, період праці 22.11.1984 року по 17.06.1987 року на посаді слюсар 4 розряду в Механізованій колоні № 78 тресту Южелектросетьстрой, період праці з 30.09.1996 року по 27.12.2002 року на посаді бухгалтера в ООО «Манометр» та провести перерахунок пенсії мені ОСОБА_1 з урахуванням вищевказаного стажу роботи з моменту призначення пенсії з 25.04.2013 року.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області та отримую пенсію за віком з 25.04.2013 року. Загальний трудовий стаж на момент призначення пенсії становив 21 рік 3 місяці 19 днів. При цьому, позивач вказує, що при призначенні та обчисленні розміру пенсії пенсійним органом не було враховано окремі періоди її роботи, зокрема, період навчання, період перебування у відпустці, в зв`язку з народженням дитини, період роботи на посаді слюсаря 4 розряду в Механізована колоні № 78 тресту Южелектросетьстрой, період роботи в ООО «Манометр».

13.07.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08.08.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що листом від 11.04.2022 №1064903877/Т-01/8-0400/22 позивачу було повідомлено, що до загального трудового стажу було зараховано періоди навчання з 1974-1977 роки в Могилів-Подільському монтажному технікуму Вінницькій області, періоди з 24.09.1977 по 06.03.1979 роки по догляду за дитиною, період перебування у відпустці з 13.07.1981 по 15.05.1982 роки у зв`язку з народженням дитини. Таким чином, загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 21 рік 3 місяці 19 днів (розрахований по 31.10.2012). До страхового стажу не було враховано наступні періоди роботи: - з 22.11.1984 по 17.06.1987 в в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой, оскільки є виправлення у даті наказу про зарахування на роботу, що суперечить вимогам Інструкції № 162; - з 30.09.1996 по 27.12.2000 на підприємстві Монометр, через те, що дата звільнення зазначена 27.12.2000, а дата наказу про звільнення - 27.12.2002, що суперечить вимогам Інструкції № 58.

18.08.2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.04.2013 року є пенсіонером та перебуває на обліку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

31.01.2022 року ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку подала заяву, в якій просила:

- врахувати До загального трудового стажу ОСОБА_1 : період навчання з 1974-1977 рр. в Могилів-Подільському монтажному технікуму Вінницької області, період з 24.09.1977 р. по 06.03.1979 р. по догляду за дитиною період перебування у відпустці 13.07.1981 р по 15.05.1982 р. у зв`язку з народженням дитини, період праці 22.11,1984 р. по 17.06.1987 р. на посаді слюсар 4 розряду в Механізованій колоні № 78 тресту Южелектросетьстрой, період праці з 30.09.1996 р. по 27.12.2000 р. на посаді бухгалтера в ООО «Манометр»;

- надати письмову відповідь в якій зазначено чи було враховано вищевказані періоди в страховий стаж ОСОБА_1 та надати інформацію про страховий стаж;

- провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вищевказаного правильно вирахованого стажу роботи з моменту призначення пенсії з 25.04.2013 р.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.04.2022 року №10649-3877/Т-01/8-0400/22 позивачу повідомлено, що до загального трудового стажу було зараховано періоди навчання з 1974-1977 роки в Могилів-Подільському монтажному технікуму Вінницькій області, періоди з 24.09.1977 по 06.03.1979 роки по догляду за дитиною, період перебування у відпустці з 13.07.1981 по 15.05.1982 роки у зв`язку з народженням дитини.

До страхового стажу не було враховано наступні періоди роботи:

- з 22.11.1984 по 17.06.1987 в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой, оскільки є виправлення у даті наказу про зарахування на роботу, що суперечить вимогам Інструкції № 162;

- з 30.09.1996 по 27.12.2000 на підприємстві Монометр, через те, що дата звільнення зазначена 27.12.2000, а дата наказу про звільнення - 27.12.2002, що суперечить вимогам Інструкції № 58.

Також вказано, що детальне роз`яснення щодо незарахованих періодів роботи викладено у листі від 10.09.2021 року №31964-26729/Т-01/8-0400/21.

Згідно з листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10.09.2021 року №31964-26729/Т-01/8-0400/21 встановлено, що до страхового стажу не враховано наступні періоди роботи:

-з 22.11.1984 по 17.06.1987 в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой, оскільки в даті наказу про зарахування на роботу наявне виправлення, яке не завірене належним чином, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58;

-з 30.09.1996 по 27.12.2000 на підприємстві Монометр через те, .що дата звільнення зазначена 27.12.2000, а дата наказу про звільнення 27.12.2002, що також суперечить зазначеній Інструкції. Одночасно повідомляємо, що запис про звільнення завірений печаткою, на якій відсутній код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. В індивідуальних відомостях про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, інформація за період роботи на підприємстві Монометр відсутня.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач і звернулась до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як встановленост. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 у спірні періоди:

- з 22.11.1984 по 17.06.1987 працювала на посаді слюсара 4 розряду в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой;

- з 30.09.1996 по 27.12.2000 працювала на посаді бухгалтера в ООО Манометр.

Разом з тим, відповідачем не були зараховані до страхового стажу періоди роботи:

-з 22.11.1984 по 17.06.1987 в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой, оскільки в даті наказу про зарахування на роботу наявне виправлення, яке не завірене належним чином, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58;

-з 30.09.1996 по 27.12.2000 на підприємстві Монометр через те, .що дата звільнення зазначена 27.12.2000, а дата наказу про звільнення 27.12.2002, що також суперечить зазначеній Інструкції. Одночасно повідомляємо, що запис про звільнення завірений печаткою, на якій відсутній код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. В індивідуальних відомостях про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, інформація за період роботи на підприємстві Монометр відсутня.

На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412.

Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

У період внесення записів про періоди роботи позивача, не зараховані відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі -Інструкція №58).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників видно, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року(далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відбиток печатки або його відсутність/нечіткість на трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що незарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу суперечитиме принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У цьому випадку суд звертає увагу, що записи про трудову діяльність в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим не зазначення відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах: зайнятість повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, Найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються ці періоди роботи, не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Крім того, суд на безпідставність та необґрунтованість тверджень відповідача, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, інформація за період роботи на підприємстві Монометр відсутня, оскільки відповідно до відомостей трудової книжки позивача вірна назва підприємства «Манометр».

А тому, суд доходить висновку, що періоди роботи позивача :

- з 22.11.1984 по 17.06.1987 на посаді слюсара 4 розряду в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой; - з 30.09.1996 по 27.12.2000 на посаді бухгалтера в ООО Манометр підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо вимог позивача про не врахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 : період з 24.09.1977 року по 06.03.1979 року по догляду за дитиною 06.03.1979 року; періоду навчання 1974 року по 1977 року, суд зазначає про їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.04.2022 року №10649-3877/Т-01/8-0400/22 позивачу повідомлено, що до загального трудового стажу було зараховано періоди навчання з 1974-1977 роки в Могилів-Подільському монтажному технікуму Вінницькій області, періоди з 24.09.1977 по 06.03.1979 роки по догляду за дитиною, період перебування у відпустці з 13.07.1981 по 15.05.1982 роки у зв`язку з народженням дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетроській області щодо відмови у врахуванні до загального трудового стажу період праці 22.11.1984 року по 17.06.1987 року на посаді слюсар 4 розряду в Механізованій колоні №78 тресту Южелектросетьстрой, період праці з 30.09.1996 року по 27.12.2002 року на посаді бухгалтера в ООО «Манометр».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити врахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 : період праці 22.11.1984 року по 17.06.1987 року на посаді слюсар 4 розряду в Механізованій колоні № 78 тресту Южелектросетьстрой, період праці з 30.09.1996 року по 27.12.2002 року на посаді бухгалтера в ООО «Манометр» та провести перерахунок пенсії мені ОСОБА_1 з урахуванням вищевказаного стажу роботи з моменту призначення пенсії з 25.04.2013 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський