Рішення № 106079928, 30.08.2022, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3896/21

2/683/333/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Кутасевич О.Г.

секретаря судового засідання Свідерської К.В.,

представника позивачів адвоката Якимчук Н.П.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу №683/3896/21, 2/683/333/2022 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

23 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просили визнати за ними право спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову посилаються на те, що вказане домоволодіння відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого вони були станом на 15 квітня 1991 року. Проте, власником домогосподарства згідно свідоцтва про право власності на будинок, виданого 30 липня 1987 року є ОСОБА_4 , яка фактично з 1987 року вибула до домогосподарства свого чоловіка ОСОБА_5 в с. Лажева, де головою двору була її свекруха ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, а тому просили визнати за ними право спільної сумісної власності як членів колгоспного двору на спірний будинок.

24 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

24 березня 2022 року позивачі змінили позовні вимоги та просили замінити відповідача у справі Старокостянтинівську міську раду Хмельницької області на ОСОБА_7 , як спадкоємця померлої ОСОБА_4 .

Також просили скасувати свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , видане Баглаївської сільською радою на підставі рішення виконкому Старокостянтинівської районної ради № 91 від 28 травня 1987 року на ім`я ОСОБА_4 , оскільки вказаний будинок належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були лише ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 24 березня 2022 року замінено первісного відповідача Старокостянтинівську міську раду на належного ОСОБА_7 .

У судовому засідання представник позивачів адвокат Якимчук Н.О. підтримала позовні вимоги та пояснила, що згідно з витягів з погосподарських книг спірне будинковолодіння станом на час видачі свідоцтва про право особистої власності на ім`я ОСОБА_4 належало до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_4 з липня 1987 року проживала в іншому будинковолодінні в с.Лажева, де головою двору була ОСОБА_8 , тому будинок належав усім його членам на праві спільної сумісної власності. Отже, видача свідоцтва на право власності на ОСОБА_4 є незаконним , а тому підлягає скасуванню.

Відповідач ОСОБА_7 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 ) в судове засідання не з`явився та подав заяву, у якій позов визнав та просив справу розглянути у його відсутності. Зазначив, що прийняв спадщину після смерті бабусі ОСОБА_4 , спірний будинок до складу спадщини не увійшов і він на нього не претендує, оскільки як йому відомо його бабуся проживала у будинку по АДРЕСА_2 , на який він отримав свідоцтво про право на спадщину після її смерті.

У судове засідання, призначене на 30 серпня 2022 року представник позивача не з`явилась, подала заяву у якій просила завершити судовий розгляд у її відсутності, позов просила задовольнити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд уважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 було побудовано у 1987 році. Згідно з виписки з погосподарських книг Баглаївського старостинського округу житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспний двір та станом на 1986-1990 року у ньому були зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , станом на 1991-1995 роки: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про реєстрацію та проживання в даному господарстві станом на 15 квітня 1991 року (день набрання чинності Законом України «Про власність») відсутні.

Разом з тим, згідно з витягу по господарської книги том 12 с. Лажева станом на 1991-1995 роки по особовому рахунку НОМЕР_1 зареєстровані ОСОБА_6 (голова двору), ОСОБА_5 (син) та ОСОБА_4 (співмешканка сина).

Указані обставини підтверджуються: витягами з погосподарських книг Баглаївської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області за 1991-1995 роки (особовий рахунок НОМЕР_2 ), за 1991-1995 роки (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), за 1986-1990 роки. Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.2 ст.123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;

- згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 згідно записів у погосподарських книгах Баглаївської сільської ради належало до суспільної групи колгоспний двір, тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку.

Згідно з виписки з погосподарських книг Баглаївського старостинського округу у житловому будинку по АДРЕСА_1 станом на 1986-1990 року були зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , станом на 1991-1995 роки: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про реєстрацію та проживання в даному господарстві станом на 15 квітня 1991 року (день набрання чинності Законом України «Про власність») відсутні.

Разом з тим, згідно з витягу по господарської книги том 12 с. Лажева станом на 1991-1995 роки по особовому рахунку НОМЕР_1 зареєстровані ОСОБА_6 (голова двору, ОСОБА_5 (син), а також ОСОБА_4 (співмешканка сина).

Як убачається з паспортних даних позивачів, шлюб між ними зареєстровано 05 грудня 1987 року Баглаївською сільської радою Старокостянинівського району Хмельницької області.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивачів, ОСОБА_4 з 1987 року не проживала разом із сином та невісткою в спірному будинковолодінні, а проживала із ОСОБА_5 в будинковолодінні по АДРЕСА_2 .

Як убачається зі спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 останній на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_12 належав будинок АДРЕСА_2 , який він успадкував після смерті ОСОБА_6 .

Спадщину у встановленому законом порядку після смерті ОСОБА_4 прийняв її онук ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Макаренко Т.Г. 18 грудня 2008 року.

ОСОБА_7 (Лінник) позов визнав та не заперечив проти визнання права власності на будинок за дядьком ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про шлюб від 14 лютого 2013 року серія НОМЕР_3 ОСОБА_7 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_13 , прізвище чоловіка після укладення шлюбу ОСОБА_9 .

ОСОБА_14 (сестра позивача) та матір відповідача ОСОБА_7 підтвердила, що ОСОБА_4 з 30 липня 1987 року проживала в будинковолодінні по АДРЕСА_2 .

Разом з тим, 30 липня 1987 року Баглаївською сільською радою народних депутатів на підставі рішення виконкому Старокостятинівської районної Ради народних депутатів №91 від 28 травня 1987 року на ім`я ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке зареєстровано у реєстрову книгу 30 липня 1987 року за № 38.

Однак, враховуючи, що спірне будинковолодіння з часу забудови і до 15 квітня 1991 року відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого фактично були лише подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , тому видача 30 липня 1987 року на ім`я ОСОБА_4 одноосібно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 є незаконним, порушує права інших членів колгоспного двору, а тому зазначене свідоцтво підлягає скасуванню.

Таким чином, спірне будинковолодіння, яке відноситься до суспільної групи «колгоспний двір» належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_15 .

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимог про стягнення судового збору позивачами не заявлялось.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане 30 липня 1987 року Баглаївською сільською радою народних депутатів на ім`я ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Козятинським РС УДМС України у Вінницькій області 20 липня 2016 року.

Суддя: