Рішення № 106078933, 06.09.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/374/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №927/374/22

за позовом: Керівника Козелецької окружної прокуратури,

вул. Євгена Лоскота, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000,

електронна адреса: kozelec.prok.@gmail.com

в інтересах держави в особі:

позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби України,

вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м, Київ, 04053, електронна адреса: mailbox@das.gov.ua

позивача-2: Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,

вул. Пирогова,5а, смт. Куликівка, Чернігівського району Чернігівської області, 16300

електронна адреса: upravlinnia.oktsms@ gmail.com

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут",

вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, e-mail: office@cngaszbut.104.ua

про стягнення 81 668,00 грн.

без виклику представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівником Козелецької окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби України, позивача-2: Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" про стягнення 81 668,00 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою суду від 04.07.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на позов та заперечень.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 04.07.2022 була направлена на електронні адреси учасників справи, зазначені у позовній заяві.

18.07.2022 від позивача-1 надійшли письмові пояснення №262525-17/1445-2022 від 15.07.2022.

10.08.2022, електронною поштою, від відповідача надійшло клопотання №198-юр від 09.08.2022 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі, підписане ЕЦП. Оригінал зазначеного клопотання надійшов до суду поштовою кореспонденцією також 10.08.2022. Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на те, що позовні вимоги прокуратури та характер спірних правовідносин вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

10.08.2022 від відповідача надійшов відзив на позов №197-юр від 09.08.2022 у якому відповідач просить суд позовну заяву залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. У разі розгляду справи по суті - відмовити у позові.

16.08.2022, електронною поштою, від позивача-2 надійшов лист №01-15 від 15.08.2022, не підписаний ЄЦП, який залишено судом без розгляду у зв`язку з недодержанням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", ч.8 ст.42, ст.91 Господарського процесуального кодексу України та відсутністю електронного цифрового підпису.

17.08.2022, засобами електронного зв`язку від керівника Козелецької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, підписана ЕЦП, у якій прокурор вважає доводи відповідача, викладені у відзиві необґрунтованими.

Оригінал відповіді на відзив №1776-22 від 15.08.2022 від керівника Козелецької окружної прокуратури надійшов до суду поштовою кореспонденцією 22.08.2022.

22.08.2022, електронною поштою, від позивача-2 надійшла відповідь на відзив №01-15/590 від 19.08.2022, не підписана ЄЦП, яка залишена судом без розгляду у зв`язку з недодержанням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", ч.8 ст.42, ст.91 Господарського процесуального кодексу України та відсутністю електронного цифрового підпису.

Оригінал відповіді на відзив позивача-2 №01-15/590 від 19.08.2022 надійшов до суду поштовою кореспонденцією 25.08.2022.

Листом №927/374/22/757/22 від 22.08.2022 суд повідомив відповідача про те, що питання щодо розгляду клопотання відповідача № 198-юр від 09.08.2022 про розгляд справи № 927/374/22 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін буде вирішено після повернення судді Федоренка Ю.В. з відпустки.

У зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати вищезазначений лист був направлений відповідачу на електронну адресу, зазначену у позовній заяві.

23.08.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №221-юр від 22.08.2022, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

30.08.2022, електронною поштою, від позивача-2 надійшли пояснення на заперечення на відзив №01-15/613 від 29.08.2022, не підписані ЄЦП, які залишено судом без розгляду у зв`язку з недодержанням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", ч.8 ст.42, ст.91 Господарського процесуального кодексу України та відсутністю електронного цифрового підпису.

01.09.2022 від позивача-2 надійшов оригінал пояснень на заперечення на відзив №01-15/613 від 29.08.2022, у яких позивач-2 просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у даній справі, дотримання принципу верховенства права, рівності та змагальності сторін, процесуальних прав учасників щодо надання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та пояснень по суті спору, а також з урахуванням приписів ч.1 ст.2, ч. 1,3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне долучити до матеріалів справи надані учасниками справи документи та розглядати даний спір з їх урахуванням.

Щодо клопотання відповідача №198-юр від 09.08.2022 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі суд зазначає наступне.

Оскільки, вищезазначене клопотання відповідача №198-юр від 09.08.2022 надійшло до суду 10.08.2022, а саме під час перебування судді Федоренка Ю.В. у відпустці, а тому розгляд такого клопотання здійснюється судом після виходу судді з відпустки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст.248 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з приписів ч.5,7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України сторонам надано право подачі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Зокрема, відповідачем, таке клопотання подається в строк для подання відзиву.

Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування умов зазначених у п.1,2 ч.6 ст. Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги, що предметом позову є стягнення грошової суми (81668,00 грн.) і її розмір не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; учасники справи, з метою дотримання принципу змагальності сторін скористались своїм процесуальним правом та виклали свої позиції щодо суті спору у заявах по суті (відзиві на позов, відповіді на відзив, запереченнях та поясненнях), які прийнято судом до розгляду, у зв`язку з чим спірні правовідносини та предмет доказування не потребують додаткового дослідження доказів та не вимагають проведення судового засідання з викликом учасників справи для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому суд з метою дотримання розумного строку розгляду даної справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку, зокрема, господарської справи, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Так, враховуючи принцип незмінності складу суду, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, повне рішення складено 06.09.2022 - після усунення дії обставин, що зумовили відсутність судді Федоренко Ю.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Узагальнені позиції учасників справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що укладення Додаткових угод №2 від 23.10.2020 та №3 від 20.11.2020 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020, якими незаконно збільшено ціну, привело до безпідставної, надмірної сплати позивачем-1 з місцевого бюджету відповідачу 81 668,00 грн. за недопоставлений товар чим порушено інтереси держави.

Позивач-1 у письмових поясненнях №262525-17/1445-2022 від 15.07.2022 зазначив, що залучення Північного офісу Держаудитслужби як позивача у справі, підставою для подачі позову у яких є результати перевірок, досліджень, проведених органами прокуратури в межах повноважень, наданих Законом України «Про прокуратуру», є неможливим, оскільки підставою для звернення до суду в цьому випадку не є результати державного фінансового контролю.

Відповідач у відзиві на позов №197-юр від 09.08.2022 зазначає:

-про відсутність правових підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України;

-порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткових угод №2 від 23.10.2020 та №3 від 20.11.2020 до Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 - відсутні;

-відсутність підстав для повернення коштів на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, за поставлений природний газ у 2020 році, так як такі підстави виникають у споживача лише у випадку, якщо він сплатив за кількість товару, передбачену договором, а отримав при цьому меншу кількість товару;

-прокурором не доведено наявності протиправних наслідків спірних угод, а також вину сторін у формі умислу, а також не доведено, що дії сторін при укладенні спірних додаткових угод були спрямовані на заподіяння шкоди суспільним, економічним та соціальним інтересам держави. Підписання сторонами спірних додаткових угод не завдало збитків у розумінні чинного законодавства України.

Керівник Козелецької окружної прокуратури у відповіді на відзив №1776-22 від 15.08.2022 вважає належним чином та в достатньому обсязі обґрунтованими підстави представництва інтересів держави в суді в особі позивача-1 - Північного офісу Держаудитслужби України. Крім того, останнім, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, належних заходів до усунення зазначених порушень та звернення з позовом до суду для повернення надміру сплачених коштів до бюджету не вживалось. Доводи відповідача, що у вказаному позові прокурор замінює належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави є такими, що не відповідають матеріалам справи. Прокурор зазначає, що незаконне підвищення ціни на газ призвело до недоотримання товару, а з місцевого бюджету позивачем безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу кошти у сумі 81 668 грн. за недопоставлений товар, чим порушено інтереси держави, тому заявлена до стягнення сума коштів підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України. За доводами прокурора недобросовісні дії відповідача роблять результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів позивача-2. Приєднаний відповідачем до відзиву Акт приймання-передачі №ЧР380010688 не відповідає дійсності та поданий до позивача-2 після виконання та закінчення дії договору від 02.01.2020. Станом на 21.01.2021 вже був підписаний Акт №ЧР380009250 від 17.12.2020 по якому фактично і було проведено перерахунок відповідачу коштів в сумі 314397,50 грн.

Позивач-2 у відповіді на відзив №01-15/590 від 19.08.2022 зазначив, що Акт приймання-передачі природнього газу №ЧР380010688 від 17.12.2020 об`ємом 26 516,85 куб.м. на суму 234 180,76 грн., приєднаний до відзиву на позовну заяву, фактично наданий позивачу-2 20.01.2021, тобто після виконання та закінчення дії Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020; по бухгалтерському обліку він не відображався, оплата по ньому не проводилась. Станом на 21.01.2021 був підписаний Акт №ЧР380009250 від 17.12.2020 по якому фактично і було проведено перерахунок відповідачу коштів в сумі 314397,50 грн. Доводи відповідача про те, що в грудні 2020 року позивачем-2 здійснено постачання природного газу в об`ємі 26 516,85 куб.м. на суму 234180,76 грн. є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив №221-юр від 22.08.2022 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що не погоджується з доводами позивача-2, викладеними у відповіді на відзив та не вбачає необхідності повторно викладати свою позицію, яка є незмінною. Фактично у грудні 2020 позивачем-2 було спожито 26 516,85 куб.м. на суму 234 180,76 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі природнього газу №ЧР380010688 та витягом з Інформаційної платформи оператора ГТС. При розрахунку коштів, які на думку прокурора підлягають стягненню на користь позивача-2 внаслідок укладення додаткових угод №2 від 23.10.2020, №3 від 20.11.2020 до Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020, повинно бути враховано лише фактично спожитий позивачем-2 обсяг природнього газу на суму 234 180,76 грн., а не 314 397,50 грн., як вважає прокурор.

Позивач-2 у наданих поясненнях на заперечення на відзив №01-15/613 від 29.08.2022 зазначає, що відповідно до Акту приймання-передачі природного газу №ЧР380009250 від 17.12.2020, у грудні 2020 року відповідачем було поставлено 35600 куб.м. природного газу по ціні 7,859492000 грн. (без ПДВ або 8,83139 грн. з ПДВ) на загальну суму 314397,50 грн. (з ПДВ). Сплата коштів проведена позивачем-2 у повному розмірі 29.12.2020. Акт приймання-передачі природного газу №ЧР38000106880 від 17.12.2020 на суму 234180,56 грн. позивачем-2 у бухгалтерському обліку не відображався, оплата по ньому не проводилась. Оскільки термін дії Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 з моменту підписання (02.01.2020) до 31.12.2022 включно, відповідно провести оплату по Акту приймання-передачі природного газу №ЧР38000106880 від 17.12.2020 Управління не мало можливості, так як бюджетний 2020 рік завершений і будь-яка оплата за відсутності кредиторської заборгованості заборонена ст.48,78 Бюджетного кодексу України.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (позивач-2), на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-11-14-002840-b про відкриті торги на закупівлю газового палива (постачання природного газу) обсягом 130 000 куб.м. за ДК 021:2015:09120000-6 з очікуваною вартістю 1 612 000,00 грн. та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі (а.с.56-62).

У відкритих торгах взяли участь три учасника: ТОВ "Сервіс Груп ЛТД", ТОВ "Енергогазрезерв", Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (відповідач) з остаточною ціновою пропозицією 949 000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій переможцем відкритих торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" з пропозицією закупівлі

949 000,00 грн. (з ПДВ) (а.с.63), у зв`язку з чим Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області оформлено повідомлення про намір укласти договір (а.с.64).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ) основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

Звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-11-14-002840-b від 03.01.2020 підтверджується факт укладення 02.01.2020 договору №41ЕВ147-826-19 (а.с.65-66).

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальником) та Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (споживачем) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕВ147-826-19 з додатками (далі - Договір №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 (а.с.76-88), за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати в власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 - Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493.

Річний плановий обсяг постачання газу - 130 000,00 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 28000,00 куб.м.; у лютому - 26000,00 куб.м., у березні - 18000,00 куб.м.; у квітні - 6000,00 куб.м.; у травні - 0 куб.м.; у червні - 0 куб.м.; у липні - 0 куб.м.; у серпні - 0 куб.м.; у вересні - 0 куб.м.; у жовтні - 6000,00 куб.м.; у листопаді - 20000,00 куб.м.; у грудні - 26000,00 куб.м. Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення) (п.1.2, п.1.3., 1.6. Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020).

Згідно з п.3.1. Договір №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни на газ не вимагається.

За умовами п.3.2., 3.3., 3.4., 3.7. Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 ціна 1 куб.м. газу становить 7,11137 грн., в т.ч. ПДВ - 20%.

Загальна сума договору складає 949 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20%.

Ціна, зазначена в п.3.2. Договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2493.

Відповідно до п.11.1., п.11.2. Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу, за умови включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ "Чернігівгаз Збут" в інформаційній платформі Оператора ГТС, з 01.01.2020 по 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Дія договору продовжується на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Пунктами 11.5., 11.6. Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 сторони узгодили, що будь-які зміни та доповнення до договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Сторони в п.11.7. Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; узгодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару); зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Матеріали справи містять Повідомлення про внесення змін до договору шляхом укладення Додаткових угод (а.с.71-73).

27.02.2020 укладено Додаткову угоду щодо зміни ціни №1 до Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020, згідно з якою п.3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу становить 7,151008 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) за 1 м.куб. 0,148992 грн., в т.ч. ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1 м.куб. 7,30 грн., в т.ч. ПДВ - 20%. (а.с.89).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" направило керівнику бюджетної організації лист №14704-Сл-2572-0220 від 17.02.2020 щодо зміни вартості послуги доступу до потужності з 01.01.2020 у якому зазначило, що постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 затверджено тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (вартість послуги доступу до потужності), який складає: за 1 тис.м.куб. 148,992 грн., в т.ч. ПДВ - 20%. Направляються два примірники підписаних та скріплених печаткою, з боку ТОВ «Чернігівгаз Збут», додаткових угод на зміну вартості послуги доступу до потужності з 01.01.2020 з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (а.с.90).

23.10.2020 укладено Додаткову угоду щодо зміни ціни №2 до Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу - до 122 783,94 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 21777,23 куб.м.; у лютому - 21154,30 куб.м., у березні - 7619,59 куб.м.; у квітні - 0,00 куб.м.; у травні - 0,00 куб.м.; у червні - 0,00 куб.м.; у липні - 0,00 куб.м.; у серпні - 0,00 куб.м.; у вересні - 0,00 куб.м.; у жовтні - 6000,00 куб.м.; у листопаді - 20000,00 куб.м.; у грудні - 46232,82 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна з 01.10.2020 за 1 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та ПДВ становить 8,02927 грн. за 1 м.куб., в т.ч. ПДВ - 20%. Загальна сума договору складає 948 999,99 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (а.с.94).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" направило Управлінню освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради лист №14704-Сл-11232-1020 від 08.10.2020 Щодо зміни ціни на природний газ у якому зазначило, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.10.2020 становить 8,02927 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України, надається копія експертного висновку Львівської торгово-промислової палати України №19-09/883 від 25.09.2020. Направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (а.с.95-96).

20.11.2020 укладено Додаткову угоду щодо зміни ціни №3 до Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу - до 116 459,64 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 21777,23 куб.м.; у лютому - 21154,30 куб.м., у березні - 7619,59 куб.м.; у квітні - 0,00 куб.м.; у травні - 0,00 куб.м.; у червні - 0,00 куб.м.; у липні - 0,00 куб.м.; у серпні - 0,00 куб.м.; у вересні - 0,00 куб.м.; у жовтні - 2601,95 куб.м.; у листопаді - 20000,00 куб.м.; у грудні - 43306,57 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна з 01.11.2020 за 1 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та ПДВ становить 8,83139 грн. за 1 м.куб., в т.ч. ПДВ - 20%. Загальна сума договору складає 948 999,95 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (а.с.97).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" направило Управлінню освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради лист №14704-Сл-12093-1120 від 10.11.2020 Щодо зміни ціни на природний газ у якому зазначило, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.11.2020 становить 8,83139 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%.

На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України, надається копія експертного висновку ДП «Держзовнішінформ№ №122/193 від 04.11.2020. Направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (а.с.98-99).

Прокурор у позовній заяві зазначає, що вартість 1 куб.м. газового палива по Договору від 02.01.2020 №41ЕВ147-826-19 з 01.10.2020 по 31.12.2020 збільшена з 7,30 грн. до 8,83139 грн., тобто зросла на 1,53139 грн. (+21%). При цьому загальний обсяг палива по Договору суттєво зменшився, з 130 тис.куб.м. до 116 459,64 куб.м. (10,41%).

З матеріалів справи вбачається, що за актами приймання-передачі природного газу до договору, складеними сторонами в двосторонньому порядку в період з жовтня по грудень 2020 року, відповідач передав, а позивач-2 прийняв природний газ обсягом 54692,2 куб.м. загальною вартістю 480921,09 грн., у тому числі по місяцях:

- у жовтні 2020 року природний газ обсягом 2601,95 куб.м., загальною вартістю 20891,76 грн. (з ПДВ) по ціні 6,691058000 грн. без ПДВ (акт №ЧР380007947 від 30.11.2020);

- у листопаді 2020 року природний газ обсягом 16490,25 куб.м., загальною вартістю 145631,83 грн. (з ПДВ) по ціні 7,359492000 без ПДВ (акт №ЧР380008256 від 11.12.2020);

- у грудні 2020 року природний газ обсягом 35600 куб.м., загальною вартістю 314397,50 грн. (з ПДВ) по ціні 7,859492000 (акт №ЧР380009250 від 17.12.2020).

Позивач-2 повністю розрахувався за природний газ, поставлений на підставі перерахованих вище актів, за цінами погодженими оскаржуваними додатковими угодами, про що свідчать наступні розрахункові документи (трансакції): від 30.11.2020 №188630103 на суму 160,75 грн.; від 30.11.2020 №188622008 на суму 1476,72 грн.; від 30.11.2020 №189359688 на суму 18884,38 грн.; від 30.11.2020 №188623029 на суму 369,91 грн.; від 18.12.2020 № 190657843 на суму 4103,50 грн.; від 18.12.2020 № 190646728 на суму 9325,95 грн.; від 29.12.2020 № 191915554 на суму 126852,14 грн.; від 18.12.2020 № 190649642 на суму 2756,90 грн.; від 18.12.2020 № 190649649 на суму 2593,34 грн.; від 29.12.2020 №192316282 на суму 11035,96 грн.; від 29.12.2020 № 192296367 на суму 17533,59 грн.; від 29.12.2020 № 192292177 на суму 275274,43 грн.; від 29.12.2020 № 192299842 на суму 5510,80 грн.; від 29.12.2020 № 192299857 на суму 5042,72 грн. (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, прокурор зазначає, що в результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону спірних додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, з місцевого бюджету позивачем-2 безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу кошти у сумі 81668,00 грн. за недопоставлений товар, чим порушено інтереси держави. Незаконне підвищення ціни на газ призвело до недоотримання товару позивачем-2. Нікчемність додаткових угод №2, №3 до Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Отримані відповідачем кошти в сумі 81668,00 грн. за непоставлений товар підлягають стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідач у відзиві на позов ставить під сумнів підстави представлення прокурором інтересів держави в особі позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби України та позивача-2: Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області у даній справі.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4,7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Керівник Козелецької окружної прокуратури у позові зазначив, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціпи товару за природний газ після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Як наслідок, наведене може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, що свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, зменшення необхідного обсягу приходного газу.

Таким чином, у зазначеному випадку, за доводами керівника Козелецької окружної прокуратури, наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснює, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, а саме Державна аудиторська служба України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" (в редакції на час існування спірних правовідносин) визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" (в редакції на час існування спірних правовідносин) державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

З матеріалів справи вбачається, що Козелецькою окружною прокуратурою до Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області направлявся лист (№727вих-22 від 24.05.2022, №856вих-22 від 15.06.2022) щодо проведення контрольних заходів, зокрема моніторингу публічної закупівлі (UА-2019-11-14-002840-b) із зазначенням виявлених порушень законодавства та стягнення надміру сплачених коштів до договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020, у тому числі звернення до суду з позовом про стягнення сплачених коштів через нікчемність додаткових угод до договору (а.с.41-43, 50-52).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом від 01.06.2022 № 262531-17/1080-2022 повідомило Козелецьку окружну прокуратуру, що незважаючи на проведення ревізії в Управлінні освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради у 2020 році повного комплекту питань за період з 01.01.2018 по 31.08.2020 вищевказана процедура закупівлі та укладений за її результатами договір від 02.01.2020 № 41ЕВ147-826-19, а також додаткові угоди до нього не перевірялись.

Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради по вищезазначеній процедурі закупівлі оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю. Таким чином, підстави проведення моніторингу зазначеної закупівлі, у порядку встановленому Законом №922, в Управління, відсутні (а.с.44-46).

Згідно з п.8 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" (в редакції на час існування спірних правовідносин) органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

За доводами прокурора, Північним офісом Держаудитслужби та його структурним підрозділом - Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області заходи щодо стягнення надміру сплачених коштів через нікчемність додаткових угод по Договору №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 у розумний строк не вживались.

Прокурор у позовній заяві наголошує, що необхідність звернення з даним позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Держаудитслужби - Північним офісом Держаудитслужби, оскільки укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Правовий висновок щодо визначення позивача у справі офісу Держаудитслужби у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

Підстави для подання позовної заяви в інтересах Північного офісу Держаудитслужби узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01.09.2020 у справі №911/1534/19, від 19.08.2020 у справі №925/47/19, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

Враховуючи, що позивач-1 дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту інтересів держави на протязі тривалого часу не вчинив, з часу укладення спірних додаткових угод не було вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, та звернення з позовом до суду, інші заходи для повернення надміру сплачених коштів до бюджету не вживалися, вказане свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

Відповідно до п. 1.4., 5.2.7. Положення про Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради, затвердженого рішенням Куликівської селищної ради восьмого скликання від 23.12.2020, Управління освіти є юридичною особою, має у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, мати майнові і немайнові права. Начальник Управління здійснює контроль за ефективним і раціональним використанням бюджетних коштів.

Відповідно до ч.1,5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

За доводами прокурора, позивач-2, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) сприяє порушенням цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист.

Порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачанні бюджетних коштів.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Наведене вказує на порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок дій, уповноваженого (компетентного) органу - позивача-2, до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері, яким перераховано на підставі оспорюваних угод бюджетних коштів у надмірному розмірі, чим порушено інтереси держави, про що свідчить невжиття Управлінням освіти заходів, спрямованих на захист інтересів держави.

У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача-2 повністю збігаються, Управління є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.

Згідно відповіді позивача-2 №01-15/420 від 20.06.2022, Управління з метою стягнення надміру сплачених коштів за Договором №41ЕВ147-826-19 від 02.01.2020 до суду не зверталося та звертатися не буде (а.с.53).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19 та від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що прокурор правильно визначив позивача-2 у цій справі, оскільки Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені набути майнові права та виконувати обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів, що здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно із законодавством України.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо захисту порушених інтересів держави.

Попри виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі уповноваженими органами, Північним офісом Державної аудиторської служби України та Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області не вживались належні заходи до повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

27.06.2022 керівник Козелецької окружної прокуратури направив Північному офісу Держаудитслужби, Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області та Управлінню освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області повідомлення в порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про скерування до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви про стягнення коштів у сумі 81 668,00 грн. (а.с.145-156).

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області та Управлінню освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді. Відтак заперечення відповідача в цій частині не знайшли підтвердження, а тому судом відхилені.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради в порядку процедури публічних закупівель у формі відкритих торгів шляхом використання електронної системи Prozorro.

Відповідач щодо факту укладення Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 не заперечував.

Заперечень щодо документального підтвердження проведення відкритих торгів, а також тендерної документації від учасників справи не надходило.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення договору), договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

За частиною 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення договору) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами частини 4 статті 36 зазначеного Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п.2 ч.4 наведеної норми - у випадку коливання ціни товару на ринку (зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Закон України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість збільшення ціни на товар з урахуванням реального коливання ціни, обмежуючи лише максимальний розмір відсоткового збільшення ціни на товар.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.37 "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Нікчемний правочин є недійсним в силу закону та не породжує будь-яких правових наслідків.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача коштів у сумі 81 668,00 грн. за недопоставлений товар на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.

Суд зауважує, що позовна вимога про стягнення коштів з відповідача може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити чи є спірні Додаткові угоди щодо зміни ціни №2 від 23.10.2020, №3 від 20.11.2020 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 нікчемними.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, обставини якої є подібними до даної справи, відтак є обов`язковими для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.7 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення договору) тендерна документація має містити проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для ціни на природний газ стали експертні висновки Львівської торгово-промислвоої палати України №19-09/883 від 25.09.2020 з інформацією про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня та жовтня 2020 року та ДП «Держзовнішінформ» №122/193 від 04.11.2020 з інформацією про середньозважені ціни на природний газ ресурсу жовтня та листопада 2020 року.

За доводами прокурора внаслідок підписання відповідачем та позивачем-2 Додаткових угод щодо зміни ціни №2 від 23.10.2020, №3 від 20.11.2020 до Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 ціну за 1 куб.м. газового палива (природного газу) збільшено з 7,30 грн. у т.ч. ПДВ до 8,83139 грн. з ПДВ, а обсяг постачання природного газу зменшено із 130000,00 куб.м. до 116 459,64 куб.м., що порушено вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та права замовника.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п.9.5. договору передбачено, що будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а, відповідно, й у зміні відповідних умов договору. Навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Суд встановив, що Управлінню освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області мало беззаперечне право на отримання газу за ціною визначеною в укладеному сторонами договорі, однак підписало Додаткові угоди щодо зміни ціни №2 від 23.10.2020, №3 від 20.11.2020 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020, внаслідок чого ціна газу збільшилася на 21% від ціни, визначеної у договорі, а обсяг постачання природного газу істотно зменшився.

За висновками Верховного Суду в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п.124 постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Виходячи з приписів Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За результатами розгляду даної справи суд доходить висновку про те, що перемога в тендері та укладення Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 за однією ціною та її подальше підвищення на 21% від ціни, визначеної у договорі шляхом укладення додаткових угод щодо зміни ціни №2 від 23.10.2020, №3 від 20.11.2020 до Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" у тендері з метою перемоги.

Пунктом 3.4. Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 визначено, що ціна, зазначена в п.3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Згідно з п.1 та 2 п.11.7. Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Сторонами наведені чинники при укладенні Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 не враховано.

За висновком суду відповідачем при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну не обґрунтовано, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Доказами у справі відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 77 ГПК України).

За частинами 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджується, що Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 укладено з річним плановим обсягом постачання газу - 130 000,00 куб.м. на загальну суму 949000,00 грн. з ціною 1 кубічного метра природного газу в 7,30 грн., в т.ч. ПДВ - 20%.

В подальшому, на підставі наданих ТОВ "Чернігівгаз Збут" інформації Львівської торгово-промислової палати України №19-09/883 від 25.09.2020 та ДП «Держзовнішінформ» №122/193 від 04.11.2020 сторонами укладено Додаткові угоди №2 від 23.10.2020, №3 від 20.11.2020 до Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020, згідно з якими об`єм постачання природного газу зменшився, а його ціна зросла.

Відповідно до інформації провідного експерта Львівської торгово-промислової палати України №19-09/883 від 25.09.2020 за даними сайту ТБ «Українська енергетична біржа» середньозважена ціна природного газу грн/тис куб м. (у т ч ПДВ) станом на 24.09.2020 становила у жовтні 2020 5438,49 грн, у вересні 2020 - 4702,90 грн. У довідці вказано, що вона є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку (а.с.96).

Відповідно до довідки ДП «Держзовнішінформ» №122/193 від 04.11.2020 за інформацією на веб-сайті ТБ «Українська енергетична біржа» середньозважена ціна природного газу (ресурс жовтня 2020 та ресурс листопада 2020) становила: жовтень 2020 - 5983,81 грн/тис куб м. (у т ч ПДВ), 6618,83 грн/тис куб м. Вартість природного газу на європейських хабах за даними цього ж сайту станом на 03.11.2020 становить: ТТF- 7145, Gaspool - 7128, NCG - 6968 грн/тис куб з ПДВ (а.с.99).

За своїм змістом вказані довідки носять інформативний характер, у них не зазначено інформації щодо динаміки ціни на природний газ або проведення аналізу вартості ціни на газ на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи проведення інших досліджень, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку. Зазначена у довідках інформація про рівень цін на природній газ у вересні - листопаді 2020 підтверджує коливання цін у бік зменшення у порівнянні з погодженою сторонами у договорі - 7,30 грн. за 1 куб.м. газу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладення договору з однією ціною - 7,30 грн. за один кубічний метр природного газу та подальше її підвищення до 8,83139 грн. за один кубічний метр шляхом укладення додаткових угод (на 21%) є нечесною і недобросовісною практикою з боку відповідача.

Про недобросовісні дії відповідача свідчать також надіслані на адресу споживача листи про збільшенні ціни на природний газ з проєктами додаткових угод.

Відповідач як постачальник природного газу мав можливість звернутись до компетентної організації з метою проведення дослідження, аналізу ринку природного газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни протягом жовтня-грудня 2020 року, однак, таким правом та можливістю не скористався.

Наведені дії Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", шляхом підписання спірних додаткових угод до Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 розцінені судом як недобросовісні.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, як сторона договору, розпоряджалася не власними коштами, а коштами місцевого бюджету. Відтак, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Судом відхилено аргументи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо застосування принципу свободи договору, закріпленого статями 3, 627 Цивільного кодексу України, який передбачає право сторін визначати зміст договору на власний розсуд та за згодою сторін вносити будь-які зміни до договору.

Судом не прийнято до уваги зміст листа-роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 (на який звертав увагу відповідач у відзиві на позов), оскільки, зокрема, за висновком Верховного Суду в постанові 18.06.2021 в справі №927/491/19, право тлумачити норму права є виключно правом суду; роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що внесені зміни до умов договору відбулись з дотриманням вимог ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки сума договору протягом 2020 року не була збільшена. Як зазначалось судом вище, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, встановленої договором, незалежно від кількості підписаних додаткових угод. За змістом ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у чинній на час спірних правовідносин редакції), збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків здійснюється за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Судом встановлено, що сторонами укладено Додаткові угоди №2 від 23.10.2020, №3 від 20.11.2020 до Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020, у результаті чого ціна одного кубічного метру природного газу була збільшена з 7,30 грн. до 8,83139 грн. (на 21%), обсяг постачання природного газу у період з жовтня по грудень 2020 зменшився. При цьому матеріали справи не містять як доказів щодо обґрунтованості зменшення обсягу закупівлі природного газу відповідно до п.1,2 п.11.7 Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020, так і доказів щодо обґрунтованості збільшення ціни природного газу.

Надаючи оцінку таким діям, суд дійшов висновку, що відповідач усвідомлено діяв з метою збільшення ціни договору більш ніж на 21%, а не на реальний відсоток коливання, який існував протягом дії договору. Враховуючи викладене, суд встановив, що спірні додаткові угоди щодо зміни ціни №2 від 23.10.2020, №3 від 20.11.2020 до Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 до Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 є нікчемними в силу статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Таким чином, правовідносини з постачання газу між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області у період з жовтня по грудень 2020 року регулюються Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020.

За змістом статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості в порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За приписами частини статті 712 Цивільного кодексу України до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

Згідно з двосторонніми Актами приймання-передачі природного газу до Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020: №ЧР380007947 від 30.11.2020, №ЧР380008256 від 11.12.2020, акт №ЧР380009250 від 17.12.2020, у період з жовтня по грудень 2020 року відповідачем було поставлено Управлінню освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області 54692,2 куб.м. природнього газу, за який сплачено 480921,09 грн. (про що свідчать належним чином засвідчені копії розрахункові документи (трансакції), додані до матеріалів справи), хоча за умовами Договору №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 повинно було бути сплачено 399 253,06 грн. (по ціні 7,30 грн. за 1 м.куб. природного газу).

Відповідно, отримана відповідачем оплата в сумі 81668 грн. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених вимог на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України.

За змістом пункту 11.1. Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕB147-826-19 від 02.01.2020 набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу, за умови включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ "Чернігівгаз Збут" в інформаційній платформі Оператора ГТС, з 01.01.2020 по 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Щодо заперечень позову в частині спожитого позивачем 2 природного газу у грудні 2020. Відповідач стверджує, що у грудні 2020 позивачем 2 було спожито 26516,85 куб м. природного газу на суму 234180,76 грн на підтвердження чого надає копію підписаного сторонами акта приймання передачі природного газу №ЧР380010688 у якому відсутня дата його підписання сторонами.

Позивач 2 зазначає, що по бухгалтерському обліку акт №ЧР380010688 не відображався, оплата по ньому не проводилась. Станом на 21.01.2021 був підписаний Акт №ЧР380009250 від 17.12.2020 по якому фактично і було проведено перерахунок відповідачу коштів в сумі 314397,50 грн.

Пояснення позивача 2 підтверджуються матеріалами справи, а саме: актом приймання передачі природного газу №ЧР 380009250 від 17.12.2020 на суму 314397,50 грн, підписаного представниками сторін на підставі якого позивачем 2 проведено оплату спожитого природного газу за грудень 2020 на загальну суму 314397,50 грн (а.с.111-116).

За таких обставин доводи відповідача щодо неправильного визначення прокурором обсягу спожитого природного газу у грудні 2020 та різниці між нарахованими та сплаченими позивачем за додатковими угодами коштами до уваги судом не приймаються.

Вищевикладене спростовує заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо стягнення коштів у сумі 81668 грн. та неправомірності застосування ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача оплати за непоставлений товар підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог - 81668 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частинами 1 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір покладається на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 39576385) на користь Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Пирогова,5а, смт. Куликівка, Чернігівського району Чернігівської області, 16300, код ЄДРПОУ 41859118) кошти в сумі 81 668 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 39576385) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, ідентифікаційний код 02910114, отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) 2 481 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 06.09.2022.

Суддя Ю.В. Федоренко