Рішення № 10607888, 26.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.10 р.                     Справа № 15/100                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство “Інно-Дніпро” м. Дніпродзержинськ (код ЄДРПОУ 19436929)

до відповідача приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30479040)

про стягнення боргу за грудень 2009 р. – січень 2010 р. з врахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 192463,84 грн., боргу за лютий-березень 2010 р. в сумі 185596,76 грн., 3% річних у розмірі 1372,88 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю “Ломпром-Донецьк” (код ЄДРПОУ 36168107)

за участю представників сторін:

від позивача: Бухтіярова Н.М. за довіреністю б/н від 04.12.2009 р.

від відповідача: Ручка І.М. за довіреністю № 2 від 11.01.2010 р.

від третьої особи: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство “Інно-Дніпро” м. Дніпродзержинськ до приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк про стягнення боргу за грудень 2009 р. – січень 2010 р. з врахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 192463,84 грн., боргу за лютий-березень 2010 р. в сумі 185596,76 грн., 3% річних у розмірі 1372,88 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/100. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю “Ломпром-Донецьк”, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 21.06.2010 року строк вирішення спору продовжений до 27.07.2010 р.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов договору № 2200000002/4500004273 уступки права вимоги (цесії) від 01.10.2009 р. відповідач (новий кредитор) придбав від позивача (первісного кредитора) право вимоги до третьої особи (боржника) оплати вартості продукції на суму 655047,42 грн. Борг третьої особи перед позивачем існував на підставі укладеного між ними договору поставки брухту та відходів чорних металів № 2200000002 від 26.01.2009 р. Завірені копії вказаних договорів є в матеріалах справи.

Відступлення права вимоги від позивача до відповідача відбулося на платній основі. Згідно Додатка № 1 до договору уступки, який відповідно до п. 13 договору є його невід’ємною частиною, сторонами уступки вимоги було затверджено графік здійснення відповідачем як новим кредитором первісному кредитору в оплату придбаного права вимоги боргу, а саме: частинами, в кінці кожного місяця, протягом 7 місяців з моменту підписання цього договору, до 30.04.2010 р. включно погашення заборгованості на загальну суму 655047,42 грн.

Перші два платежі на користь позивача згідно вказаного графіку відповідач виконав, що підтверджено завіреними копіями банківських виписок з відміткою банку від 22.10.2009 р. на суму 98257,00 грн. та від 02.12.2009 р. на суму 92798,00 грн. У вказаних платіжних документах сам відповідач вказав призначення платежу: оплата заборгованості за металолом згідно договору № 4500004273 від 01.10.09 р. Номер та дата договору у призначенні платежу відповідають номеру та даті договору уступки вимоги між сторонами справи (перша частина номеру договору уступки тотожна номеру договору поставки металобрухту, а друга частина є виключно номером самого договору уступки).

Інші платежі відповідач у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору уступки вимоги та графік платежів.

У зв’язку із невизначеністю сторонами в договорі уступки права вимоги хто та конкретно на чию користь здійснює вказані платежі, суд зобов’язав позивача та відповідача надати письмові пояснення з цього приводу.

Із пояснень позивача вбачається наявність домовленості між первісним та новим кредитором про платність передачі права вимоги у розмірі самої суми боргу з відстроченням оплати згідно встановленого графіка. На думку позивача здійснення відповідачем перших двох платежів та прийняття цих оплат позивачем підтверджує таку домовленість в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 21.06.2010 р. відповідач підтверджує факт наявності правовідносин між сторонами згідно договору № 2200000002/4500004273 уступки права вимоги (цесії) від 01.10.2009 р. та наявність грошового зобов’язання відповідача перед позивачем, які регламентовані в додатку № 1 до договору в формі узгодженого графіку здійснення платежів. Однак, враховуючи невиконання позивачем своїх обов’язків за договором уступки (п. 6) щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги впродовж 1 дня з моменту набрання чинності договором, відповідач не здійснює подальші платежі відповідно графіку. Позивач на думку відповідача не надав суду належних доказів повідомлення боржника. Інших заперечень на позовні вимоги відповідач до суду не заявляв.

Факт наявності заборгованості за основним договором про поставку металобрухту підтверджується завіреною копією акту звірки розрахунків між позивачем та третьою особою станом на 01.10.2009 р. (день укладення договору уступки вимоги), за підписом обох сторін та печатками, де боржник підтверджує свій борг на суму 655047,42 грн.

У матеріалах справи є завірена копія письмового повідомлення позивачем боржника про уступку права вимоги від 01.10.2009 р., але доказів отримання боржником цього повідомлення суду не надано. Також у матеріалах справи є оригінал листа з письмовою згодою боржника на уступку права вимоги вих.. 09-799 від 01.10.2009 р. Позивач у своїх поясненнях до суду вказує на те, що в дійсності саме 01.10.2009 р. під час укладення договору уступки відбулася зустріч представників трьох сторін – боржника, первісного кредитора та нового кредитора, в ході якої підписувалися та передавалися сторонами один одному усі документи, а саме: договір уступки з додатком № 1, акт прийому передачі документів згідно договору уступки (також є в матеріалах справи), повідомлення первісного кредитора про уступку боржника та згода боржника на уступку. Будь-які заперечення від третьої особи по факту отримання нею від позивача повідомлення про уступку вимоги або про відсутність її згоди щодо уступки вимоги до суду не надходили. Крім того, фактичне виконання або невиконання позивачем обов’язку щодо письмового повідомлення боржника про уступку ніяким чином не може вплинути на виконання або невиконання відповідачем обов’язку здійснювати оплату позивачу згідно графіку за передачу права вимоги. Тобто, вказані обов’язки не обумовлені будь-якою залежністю одне від одного для їх фактичного виконання, тому не є зустрічними.

За вказаних обставин суд не приймає до уваги заперечення відповідача на позовні вимоги.

Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

Позивач у зв’язку з простроченням оплати по основному боргу нарахував відповідачу для стягнення інфляційні та 3% річних (розрахунки додані до позовної заяви).

11.05.2010 р. від позивача надійшли зміни до позовної заяви, де заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором відступлення права вимоги з урахуванням індексу інфляції в сумі 470858,98 грн., 3% річних у розмірі 1372,88 грн. Сума позову була збільшена у зв’язку з додатковими вимогами про стягнення боргу за квітень 2010 р.

09.06.2010 року від позивача надійшла заява про відмову від змін до позовної заяви, де позивач просить розглядати позовну заяву в редакції від 06.04.2010 р. з позовними вимогами в наступній редакції: стягнути з відповідача суму боргу 379433,48 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1372,88 грн. Така заява була прийнята судом.

21.06.2010 р. від позивача надійшли уточнення позовних вимог, де позивач вказує, що сума 379433,48 грн. є загальною сумою позовних вимог, а не сумою основного боргу, як це помилково було вказано у заяві від 09.06.2010 р., у зв’язку з даним уточненням просить стягнути з відповідача суму боргу за грудень 2009 р. – березень 2010 р. з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 378060,60 грн., 3% річних у розмірі 1372,88 грн. Заяву від 21.06.2010 р. про уточнення суми позову суд прийняв до уваги та з врахуванням заяви позивача про відмову від змін до позовної заяви в подальшому розглядав позов на загальну суму 379433,48 грн. (дорівнює сумі первісного позову), де 378060,60 грн. є сумою боргу за період з грудня 2009 р. по березень 2010 р. з врахуванням встановленого індексу інфляції, а 1372,88 грн. є 3% річних, нарахованими на суму боргу.

За вказаних обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача. У зв’язку з відмовою позивача від збільшення позовних вимог та прийняття цієї відмови судом надлишково сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу з Держбюджету на підставі ст. 47 ГПК України, про що видається довідка суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, б. 122; код ЄДРПОУ 30479040; рахунок 26008010788002 в ПАТ „Альфа–Банк” м. Київ, МФО 300346) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство “Інно-Дніпро” (юридична адреса: 51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Прохідний тупік, буд. 3, кв. 1; код ЄДРПОУ 19436929; рахунок 2600236192 в ВАТ „Український Професійний банк м. Дніпродзержинськ, МФО 300205) суму 379433,48 грн. (а саме: основний борг на суму 371193,52 грн., інфляцію в сумі 6867,08 грн., 3% річних в розмірі 1372,88 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 3794,33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 26.07.2010 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 29.07.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати позивачу довідку про повернення держмита в сумі 927,98 грн. з державного бюджету у зв’язку з відмовою позивача від збільшення суми позову.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя