Рішення № 106077914, 05.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2022Справа № 910/4787/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (вул. Гончара Олеся, буд. 84, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 04013583)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Комплект» (вул. Семена Скляренка, буд. 9, офіс 704, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 39755615)

про стягнення 302 993, 69 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (далі за текстом - ДП «ГДІП», Позивач, Замовник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Комплект» (далі за текстом - ТОВ «Техно-Буд Комплект», Відповідач, Підрядник) про стягнення 302 993, 69 грн, які було сплачено позивачем відповідачу на виконання умов договору № 199/21 від 16.03.2021.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що за результатами проведеної спрощеної процедури закупівлі робіт UA-2021-02-25-006921-b - «Роботи з виготовлення та влаштування перевізної конструкції під катамаран та влаштування трапу для спуску на воду катамарану на вул. Труханівській в м. Києві» між Позивачем та Відповідачем укладено Договір.

Позивачем на виконання умов Договору в загальному сплачено Відповідачу кошти в розмірі 302 993, 69 грн, однак Відповідачем виконано роботи не у відповідності до досягнутих домовленостей та проектних рішень, що фактично призвело до того, що станом на дату звернення до суду з даним позовом зобов`язання за Договором Відповідачем не виконано, а кошти отримані Відповідач на рахунок Позивача не повернуто.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 позовну заяву ДП «ГДІП» залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення на адресу відповідача доказів, які зазначено в пунктах 12-15 додатків позовної заяви.

29.06.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява з доданими доказами направлення на адресу відповідача доказів, які зазначено в пунктах 12-15 додатків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 04.07.2022 надсилалася Відповідачу поштовим повідомленням № 0105492349689, яке згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано представником Відповідача за довіреністю 11.07.2022.

Крім того, суд звертає увагу на те, що представник Відповідача - адвокат Мельник М.О. 21.07.2022 ознайомився з матеріалами справи, що вбачається із наявної в матеріалах справи заяви про ознайомлення (а.с. 66)

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/4787/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16.03.2021 між ДП «ГДІП» та ТОВ «Техно-Буд Комплект» укладено Договір (а.с. 10-14), відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання в межах вартості предмету Договору, виконати виготовлення перевізної конструкції під катамаран та влаштування трапу для спуску на воду катамарану на Трухановому острові у Дніпровському районі м. Києва (далі за текстом - роботи), у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015-45210000-2).

Перелік та обсяги робіт, які доручаються підряднику, наведені у Додатку № 1 (Дефектний акт) до цього Договору (пункт 1.2. Договору).

Згідно пункту 2.1.1 Договору Підрядник зобов`язаний виконати в повному обсязі всі роботи передбачені у Додатку № 2 (Локальний кошторис) до даного Договору.

Сума Договору згідно з Додатком № 3 (Договірна ціна) становить - 329 112, 17 грн, крім того ПДВ 20% - 65 822, 43 грн, разом 394 934, 60 грн (пункт 3.1. Договору).

Загальна вартість робіт може переглядатися Сторонами шляхом укладання додаткових угод до цього Договору, за умов визначених пунктом 3.3. Договору.

Відповідно до пункту 4.1. та 4.2. Договору Замовник сплачує Підряднику аванс у розмірі 50% (п`ятдесят) від суми Договору згідно з п. 3.1. протягом 7-ми банківських днів з моменту підписання цього Договору.

Остаточний розрахунок з Підрядником за виконані роботи проводиться Замовником протягом 7-ми банківських днів після підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), Акту випробування паль, довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3).

Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. Договору Підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт за цим Договором протягом 7 (семи) робочих днів з моменту перерахування Замовником авансу в розмірі 50 % (п`ятдесят) від вартості.

Строк здачі Підрядником Об`єкта - 50 робочих днів з моменту виконання Замовником вимог, зазначених в п. 4.1. цього Договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.07.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем згідно платіжного доручення № 1039 від 05.04.2021 (а.с. 26) перераховано Відповідачу 197 467, 00 грн із зазначенням призначення платежу «Аванс 50 % на вигот.перевізн.констр.під катамаран на Труханівсь.острів, згідно дог № 199/21 від 16.03.2021. Власні кошти в т.ч. ПДВ 20 % 32 911,17 грн».

Відтак, враховуючи пункт 5.1. Договору та дату перерахування авансу Відповідач мав розпочати виконання робіт у строк до 14.04.2021 (включно).

Із доводів Позивача вбачається, що Відповідач вчасно почав виконувати взяті на себе зобов`язання, здійснив початковий етап робіт та попросив здійснити додаткову оплату за Договором, мотивуючи це необхідністю закупівлі матеріалів, що мали тенденцію до здорожчання.

Суд вказує, що дані обставини не підтверджуються належними та допустими доказами, однак не заперечуються Відповідачем.

Згідно платіжного доручення № 2007 від 16.06.2021 (а.с. 27) Позивачем сплачено Відповідачу 105 526, 69 грн за договором із зазначенням призначення платежу «За вигот.перевізн.констр.під катамаран на Труханівсь.острів, згідно дог № 199/21 від 16.03.2021. Власні кошти в т.ч. ПДВ 20 % 17 587, 78 грн».

Згідно доводів Позивача роботи за Договором виконані Відповідачем не у відповідності з конструкціями проектних рішень, що стало відомо Позивачу за результатами перевірки стану робіт за Договором.

Так, згідно наявного в матеріалів справи листа № 485 від 01.07.2021 (а.с. 28) Позивач звернувся до Відповідача з проханням терміново усунути невідповідності робіт за Договором та виконати їх згідно з існуючим робочим проектом 2 - 2019-АБ, а листом № 532 від 23.07.2021 (а.с. 29) повідомив про те, що термін дії договору збігає 31.07.2022, проте роботи за Договором не виконано належним чином.

При цьому, Позивачем не надано до матеріалів справи робочого проекту 2 - 2019-АБ, на який Позивач неодноразового посилається в обґрунтування заявлених вимог.

Із наявного в матеріалах справи листа Відповідача від 27.07.2021 (а.с. 30) вбачається, що з огляду на падіння води в річці Дніпро виникли труднощі щодо виконання умов Договору, а тому з метою приведення конструкцій у відповідність до проекту існує необхідність продовжити термін дії договором до 30.07.2021.

Листом вих. № 1-10 від 11.10.2021 (а.с. 31) Відповідач повідомив Позивача про виконання робіт за Договором в повному обсязі та в належній якості, а після наданих зауважень було підсилено конструкцію рельсового шляху та перевізної конструкції.

У відповідь на даний лист Відповідача Позивач листом № 783 від 22.10.2021 (а.с. 32) повідомив Відповідача про те, що роботи виконані на власний розсуд Відповідача та не відповідно досягнутих домовленостей.

Також Позивач у листі № 783 від 22.10.2021 здійснив посилання на лист ДП «ГДІП» № 548 від 30.07.2021, відповідно до якого Відповідача, за твердженням Позивача, повідомлено про неналежне виконання умов договору № 199/03 від 16.03.2021, небажання продовжувати подальшу співпрацю та необхідність повернення сплачених коштів в розмірі 197 467, 00 грн у строк до 01.11.2021.

Водночас, судом встановлено, що лист Позивача № 548 від 30.07.2021 відсутній в матеріалах справи, а відтак суд позбавлений можливості підтвердити та перевірити зміст такого листа, у зв`язку з чим посилання Позивача на зазначені обставини не є підтвердженими.

Також, Позивачем до матеріалів справи надано Акт робочої комісії з перевірки виготовлення перевізної конструкції під катамаран та влаштування трапу для спуску на воду на о. Труханів (виконавець ТОВ «Техно-Буд Комплект») від 25.10.2021 (а.с. 34-35) відповідно до якого експлуатація трапу і перевізної конструкції неможлива в існуючому стані, а виконані роботи за договором від 16.03.2021 № 199/03 не підлягають прийманню.

За результати зазначеної перевірки встановлено:

- застосовано палі з труби 76x3 замість 102x4 за проектом, відсутня фіксація максимального моменту загвинчування паль, а також не визначена глибина їх закладання, протоколи випробування паль на березі та у воді відсутні;

- облаштування оголовків паль для жорсткого кріплення опорного швелера відсутні;

- в`язі для забезпечення жорсткості трапу відсутні;

- ширина колії становить 1900 мм замість проектної 2700 мм;

- повздовжній опорний швелер, по якому повинна пересуватися перевізна конструкція, виготовлено на березі з швелера №14в, а у воді з швелера №10 замість проектного 16У та встановлено перерізом вертикально, а не горизонтально і без додаткового кріплення кутиком, як передбачено проектом;

- в місцях зміни нахилу опорних швелерів трапу відсутні барабани від провисання тросу;

- відсутні фіксатори положення перевізної конструкції;

- ширину перевізної конструкції зменшено відповідно до ширини трапу, побудова опорних частин принципово змінена, діаметр опорних коліс зменшено з 150 мм на 80 мм;

- загальна довжина трапу за проектом 35 м, а фактична близько 30 м, причому його нижню частину не занурено у воду на достатню глибину, щоб катамаран міг бути зафіксований у воді на перевізній конструкції;

- електричну лебідку не встановлено.

Також із Акту робочої комісії від 25.10.2021 вбачається, що останній складено за участю головного інженера Відповідача - Тупчія О.О., який відмовся від його підписання, про що здійснено відповідний запис.

Як вбачається з доводів Позивача, які в свою чергу не спростовані Відповідачем, 06.12.2021 між сторонами відбулася зустріч з метою врегулювання спору шляхом переговорів, на яких головний інженер Відповідача Тупчій О.О. гарантував виправлення допущених неточностей, у зв`язку з чим просив додатковий час на їх усунення, оскільки погодні умови зимою не дають такої можливості.

Актом робочої комісії з перевірки виготовлення перевізної конструкції під катамаран та влаштування трапу для спуску на воду на о. Труханів (виконавець ТОВ «Техно-Буд Комплект») від 09.06.2022 (а.с. 36-37) встановлено аналогічні недоліки у виконаній роботі за договором № 199/03 від 16.03.2021 та зроблено наступні висновки: обсяги виконаних робіт не відповідають роботам, вказаним у Додатку № 1 до Договору від 16.03.2021 № 199/03 «Відомость обсягів робіт», а також роботам, передбаченим додатком № 2 «Кошторис»; фактична конструкція трапу не відповідає вимогам його безпечної експлуатації, вимогам стійкості і категорично не дозволяє катамарану запливати та бути зафіксованим у воді на перевізній конструкції; експлуатація трапу і перевізної конструкції в існуючому стані неможлива; роботи не підлягають прийманню.

З огляду на викладене, судом встановлено, що у вказаних вище Актах робочої комісії з перевірки виготовлення перевізної конструкції під катамаран та влаштування трапу для спуску на воду на о. Труханів (виконавець ТОВ «Техно-Буд Комплект») від 25.10.2021 та 09.06.2022 встановлено неналежне виконання робіт ТОВ «Техно-Буд Комплект» саме за договором № 199/03 від 16.03.2021 (який відсутній в матеріалах справи) в той час як предметом розгляду даної справи фактично є неналежне виконання Відповідачем умов договору № 199/21 від 16.03.2021.

Крім того посилання на договір № 199/21 від 16.03.2021 також міститься у листі Позивача № 783 від 22.10.2021, а додатком № 1 до Договору є «Дефектний акт», а не «Відомость обсягів робіт», як це зазначено в Акті робочої комісії з перевірки виготовлення перевізної конструкції під катамаран та влаштування трапу для спуску на воду на о. Труханів (виконавець ТОВ «Техно-Буд Комплект») від 09.06.2022

З огляду на викладене вище, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем одночасно укладено два договори, а саме: договір від 16.03.2021 № 199/21, який входить до предмету доказування по даній справі та договір від 16.03.2021 № 199/03, а тому подані Позивачем Акти робочої комісії з перевірки виготовлення перевізної конструкції під катамаран та влаштування трапу для спуску на воду на о. Труханів (виконавець ТОВ «Техно-Буд Комплект») від 25.10.2021 та від 09.06.2022 не можуть бути прийняті судом у якості належних та допустимих доказів в підтвердження неналежного виконання Відповідачем умов Договору.

Позивач посилаючись на загальні положення чинного законодавства України щодо належності виконання умов договорів, а також на положення частини 3 статті 858 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) даним позовом просить суд відшкодувати та стягнути з Відповідача кошти в розмірі 302 993, 69 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 7 статті 179 Господарський кодекс України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено судом вище, Позивачем на виконання умов Договору сплачено Відповідачу кошти в розмірі 197 467, 00 грн у якості авансу на підставі пункту 4.1. Договору.

Також Позивачем сплачено Відповідачу суму в розмірі 105 526, 69 грн всупереч встановленому Розділом 4 Договору порядку, за твердженням Позивача, на проханням Відповідача (здорожчання закупівлі товарів) та з огляду на зацікавленість Позивача у виконання робіт за Договором.

Водночас, суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до Договору в частині порядку здійснення оплати за Договором як це передбачено пунктом 10.1. останнього.

Таким чином, враховуючи викладене, суду не зрозуміла поведінка Позивача - Державного підприємства щодо перерахування Відповідачу коштів всупереч умовам Договору, керуючись виключно «зацікавленістю» та іншими обставинами, які не підтверджені належними та допустими доказами.

Водночас, судом враховано, що Позивачем сплачено на виконання умов Договору кошти (в тому числі аванс) в загальному розмірі 302 993, 69 грн, а відтак Відповідач зобов'язаний виконати умови Договору в обсягах та у строк встановлений пунктом 5.2. Договору.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що перелік та обсяги робіт, які доручаються Підряднику, наведені в Додатку № 1 (Дефектний акт) до цього Договору.

Водночас, Позивач при обґрунтуванні позовних вимог посилається на невідповідність виконаних Відповідачем робіт згідно проекту 2-2019-АБ, який відсутній в матеріалах справи, а відтак суд не вбачає за можливе встановити невідповідність обсягу, етапів робіт виконаних Відповідачем згідно з проектною документацією.

Також посилання на існування проекту (проектних рішень) вбачається із наявних в справі листів Позивача.

З досліджених судом доказів також вбачається, що у строк визначений пунктом 5.2 Договору Відповідачем роботи не виконано. Дана обставина не спростовується та не заперечується Відповідачем.

Матеріали справи не містять доказів продовження строків виконання робіт шляхом внесення змін до Договору додатковими угодами.

Як вже зазначалося судом вище, Позивач нормативно обґрунтовуючи заявлені вимоги посилається в тому числі на положення статті 849 та положення частини 3 статті 858 ЦК України , а також зазначає, що у відповідності до даної норми він як Замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Суд не погоджується з таким обґрунтуванням заявлених позовних вимог, виходячи із обсягу наданих Позивачем до матеріалів справи доказів з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до частини 3 статті 858 ЦК України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Суд, проаналізувавши вказані вище норми зазначає, що частиною 3 статті 858 та частиною 2 статті 849 ЦК України не передбачено права замовника на повернення сплачених коштів у якості попередньої оплати за договором у випадку виконання робіт неналежної якості, передбачено право замовника відмовитись від договору та вимагати від виконавця відшкодування збитків.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, суд вказує, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Підстави для реалізації Замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.

Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: - замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті); - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті); - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті); - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

У статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.

Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому предметом судового дослідження у справі мало бути: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Водночас, як встановлено судом вище, в матеріалах справи відсутні докази розірвання та відмови Позивача від Договору, що в свою чергу виключає можливість стягнення сплачених за цим Договором коштів як це передбачається частиною 3 статті 849 та частиною 3 статті 858 ЦК України, що фактично виключає можливість задоволення позову.

Посилання Позивача в листі № 783 від 22.10.2021 на лист від 30.07.2021 № 548, який відсутній у справі, на переконання суду стосується договору № 199/03 від 16.03.2021 та відповідно не може бути належним доказом у даній справі.

Що стосується правового характеру заявлених Позивачем коштів, суд зазначає, що враховуючи положення частини 3 статті 858 ЦК України, кошти сплачені Позивачем ( у тому числі у якості авансу) на виконання договору підряду можуть стягуватися з Підрядника на користь Замовника у якості збитків або ж на підставі статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлені судом обставини на підставі наданих Позивачем доказів, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з Відповідача коштів в розмірі 302 993, 69 грн з огляду на невиконання умов Договору, оскільки Позивачем не надано доказів відмови від виконання Договору як це передбачено положеннями частини 2 статті 849 та частини 3 статті 858 ЦК України, у зв`язку з чим невірно обґрунтовано підстави стягнення заявлених коштів з огляду на правову природу останніх.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, Позивачу не відшкодовуються.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (вул. Гончара Олеся, буд. 84, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 04013583) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Комплект» (вул. Семена Скляренка, буд. 9, офіс 704, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 39755615) про стягнення 302 993, 69 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 05.09.2022

Суддя Антон ПУКАС