Рішення № 106077884, 01.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2022Справа № 910/13301/21За позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство "Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України"

про стягнення 194 411, 62 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

Представники учасників справи

від позивача: Мотлях О.О.

від відповідача: Машков К.Є.

від третьої особи: Ільмухіна Т.Ф.

У судовому засіданні 01.09.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" про стягнення 194411,62 грн коштів за безпідставно отриманий обсяг газу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно набув майно (природний газ у обсязі 14,983 тис. куб. метрів), в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вартість майна у розмірі 194411,62 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.09.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 19.08.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

28.10.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що газ був ним відібраний не безпідставно, а на підставі укладених з НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Київгаз" договорів, в зв`язку з чим позов вважає безпідставним. Також відповідач просить застосувати строк позовної давності.

09.11.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення, в тому числі з запереченнями проти застосування строків позовної давності. Також позивачем подано клопотання про призначення у справі судового засідання, мотивоване обмеженням його до доступу до правосуддя. Позивач подав клопотання про залучення у якості третьої особи НАК "Нафтогаз України", оскільки, рішення у даній справі з огляду на поданий відповідачем відзив може вплинути на права та обов`язки компанії.

Ухвалою суду від 15.11.2021 судове засідання у справі призначено на 09.12.2021, залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

09.12.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо вартості газу.

В судовому засіданні 09.12.2021 представник позивача подав письмові пояснення з запереченнями щодо застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 09.12.2021 оголошено перерву до 23.12.2021.

13.12.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вона підтримує позов та вказує, що номінації відповідачу не видавались на споживання у спірний період, а тому споживання газу було безпідставним. Крім того, дослідження обставин щодо дії третьої особи по видачі номінацій не входить до предмету доказування у даній справі.

17.12.2021, 22.12.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що третьою особою у спірний період не постачався газ позивачу. Також зазначено, що наявність укладеного договору на поставку газу автоматично не свідчить про отримання відповідачем газу саме за договором.

В судовому засіданні 23.12.2021 оголошено перерву до 03.02.2022.

03.02.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він проти позову заперечує.

Судове засідання 03.02.2022 не відбулось, в зв`язку з чим ухвалою суду від 14.02.2022 сторін викликано в судове засідання, призначене на 03.03.2022.

Судове засідання 03.03.2022 не відбулось, в зв`язку з чим ухвалою суду від 09.08.2022 сторін викликано в судове засідання, призначене на 29.08.2022.

В судовому засіданні 29.08.2022 оголошено перерву до 01.09.2022.

30.08.2022 на електронну адресу суду надійшли пояснення позивача.

01.09.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшла письмова промова.

В судовому засіданні 01.09.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (позивач/Оператор ГТС) до 01.01.2020 виконував функції оператора газотранспортної системи - суб`єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон).

Діяльність позивача як Оператора ГТС врегульована, зокрема,Законом України «Про ринок природного газу», а також Кодексом газотранспортної системи (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2493; далі - Кодекс ГТС), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, і дія якого поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (пункти 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Згідно з частиною 1 статті 20 цього Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, Позивач як оператор газотранспортної системи зобов`язаний, зокрема, здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству (пункти 4, 10 частини 2 статті 22 Закону України «Про ринок природного газу»).

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи передбачено, що балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу

Пунктом 10 розділу XIII Кодексу ГТС (у редакції, що діяла у спірний період) передбачалось, що оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

15.12.2017 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець) було укладено договір № 1712000407-ВТВ про закупівлю природного газу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 - червня 2018 газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених цим договором (п.1.1 договору).

Продавець передає покупцеві протягом грудня 2017 - червня 2018 газ в загальному обсязі 205000 тис. куб. м, у тому числі по місяцях: грудень 2017 - 45000 тис. куб. м.; січень 2018 - 45000 тис. куб. м.; лютий 2018 - 40000 тис. куб. м.; березень 2018 - 25000 тис. куб. м.; квітень 2018 - 20000 тис. куб. м.; травень 2018 - 15000 тис. куб. м.; червень 2018 - 15000 тис. куб. м. (п. 2.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці передачі, оформлюється актом приймання-передачі газу, в порядку встановленому п. 3.3 договору. Підписаний сторонами акт приймання-передачі газу підтверджує виконання продавцем своїх зобов`язань в частині передачі природного газу у відповідному місяці в обсязі, зазначеному в акті приймання-передачі газу (п. 3.2 договору).

Ціна за 1000 куб. м. газу за грудень 2017 становить 7651,21463415 грн., без урахування податку на додану вартість. Загальна сума вартості газу за договором на момент його укладення складає 1882198800,00 грн з ПДВ. Загальна сума вартості газу за договором може змінюватись з урахуванням вимог статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі». (п. 4.1, 4.3 договору).

Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині поставки газу до 30.06.2018 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

04.01.2018 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1801000000-ВТВ, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених цим договором (п.1.1 договору).

Продавець передає покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газ в загальному обсязі 135000 тис. куб. м. газу, у тому числі по місяцях: грудень 2017 року 25000 тис. куб. м.; січень 2018 року 25000 тис. куб. м.; лютий 2018 року 25000 тис. куб. м.; березень 2018 року 25000 тис. куб. м.; квітень 2018 року 15000 тис. куб. м.; травень 2018 року 10000 тис. куб. м.; червень 2018 року 10000 тис. куб. м. (п.2.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці передачі, оформлюється актом приймання-передачі газу в порядку, встановленому пунктом 3.3. договору. Підписаний сторонами акт приймання-передачі газу підтверджує виконання продавцем своїх зобов`язань в частині передачі природного газу у відповідному місяці в обсязі, зазначеному в акті приймання-передачі газу (п.3.2 договору).

Ціна за 1000 куб. м. газу на грудень 2017 року (РСР) становить 7533,33332593 грн., без урахування податку на додану вартість. Ціна за 1000 куб. м. газу, без урахування податку на додану вартість, протягом січня 2018 року-червня 2018 року для кожного місяця передачі газу (СР) визначається за формулою: СР=РСР х Кс/Кb + (Avg NCG DA-NCG bas) x 10,35 x Kc (п. 4.1.-4.2 договору).

Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині передачі газу по 30 червня 2018 року, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

На виконання наведених положень законодавства та для належного здійснення фізичного балансування ним було здійснено придбання, зокрема, наступних обсягів природного газу:

- у січні 2018 року АТ «Укртрансгаз» було отримано в газотранспортній системі обсяг природного газу в розмірі 45000,00 тис. куб. м. вартістю 471505320,00 грн. згідно з актом приймання-передачі газу від 31.01.2018, оформленого з НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 15.12.2017 № 1712000407-ВТВ;

- у лютому 2018 року АТ «Укртрансгаз» було отримано в газотранспортній системі обсяг природного газу в розмірі 25000,00 тис. куб. м. вартістю 242088600,00 згідно з актом приймання-передачі газу від 28.02.2018, оформленого з НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2018 № 1801000000-ВТВ;

Зазначені обсяги природного газу були отримані позивачем у власність від продавців безпосередньо в газотранспортній системі у віртуальній торговій точці (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу), чим відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС є точка входу/виходу в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, на якій здійснюються торгові та інші комерційні операції на ринку природного газу між оптовими продавцями та оптовими покупцями/постачальниками природного газу та відносно якої оператор газотранспортної системи здійснює адміністрування таких точок.

Таким чином, позивачем для забезпечення власної господарської діяльності були придбані у власність вказані вище обсяги природного газу (майно).

Позивач стверджує, що відповідачем у січні - лютому 2018 року був безпідставно набутий природний газ, що належить позивачу, у загальному обсязі 14,983 тис. куб. м.

Відповідно до наданого позивачем звіту Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Київгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за січень 2018 року: підтверджено обсяг номінацій 432539,57 тис.куб.м.; фактичний обсяг за місяць (всього) 400231,556 тис.куб.м. При цьому ТОВ "Маг Груп Житлосервіс" було спожито газу обсягом 8,277 тис. куб. м. постачальником якого є "Нафтогаз України". Графа підтверджений обсяг за місяць (номінація) не заповнена.

Відповідно до наданого позивачем звіту Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про поділ фактичного обсяг природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Київгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2018 року: підтверджено обсяг номінацій 374194,547 тис.куб.м.; фактичний обсяг за місяць (всього) 365819,514 тис.куб.м. При цьому ТОВ "Маг Груп Житлосервіс" було спожито газу обсягом 6,706 тис. куб. м. постачальником якого є "Нафтогаз України". Графа підтверджений обсяг за місяць (номінація) не заповнена.

Загалом ТОВ "Маг Груп Житлосервіс", за період з січня 2018 року по лютий 2018 року, відповідно до звітів, було спожито газу обсягом 14,983 тис. куб. м.

Відповідно до довідки АТ "Укртрансгаз" від 03.08.2021 № 1001ВИХ-21-5783: "на даний час в газосховищах Товариства природний газ ТОВ "Маг Груп Житлосервіс" не обліковується".

Законом України "Про ринок природного газу" визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.

Відповідно до приписів абзацу 1 частини 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент відбору природного газу) несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу; номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Таким чином, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу - номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

За змістом пунктів 4-6 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи надає доступ до газотранспортної системи в межах технічної та вільної потужності газотранспортної системи. У разі неочікуваного зростання споживання природного газу споживачами, виникнення перебоїв в транспортуванні природного газу, аварійної ситуації, що загрожує безпеці функціонування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи зобов`язаний вжити заходів, передбачених цим Кодексом, Національним планом дій та правилами про безпеку постачання природного газу, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі (далі - Національний план дій, правила про безпеку постачання природного газу).

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.

За змістом ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно зі статтею 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку, заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Для відбору у січні-лютому 2018 природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, необхідним є наявність суб`єкта ринку природного газу, який повинен був подати (подав) оператору газотранспортної системи (позивачу) відповідну номінацію та здійснити передачу на вході до газотранспортної системи відповідних обсягів природного газу.

В підтвердження обставин, що газ був відібраний не безпідставно, відповідач надав до матеріалів справи наступні документи.

Згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 473 від 18.05.2015 та рішення Ліцензійної комісії Товариству з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" було видано ліцензії: серії АЕ № 299091 на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установка з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); серії АЕ № 299092 на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії (лист від 29.09.2021 № 058/10/3-5834.

Обслуговуючим кооперативом "Віконт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" укладено договір № 21082017 від 21.08.2017, згідно якого відповідача, як балансоутримувача, призначено управителем житлового будинку з даховою котельнею та надано право укладати правочини з виробниками, виконавцями, споживачами житлово-комунальних послуг.

01.04.2016 Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" (замовник) укладено договір № 1604000452 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідно до п. 1 якого газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування породного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки, у порядку, передбачені умовами договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов (п. 11.1 договору).

Позивачем було оплачено вартість транспортування газу в січні-лютому 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 663 від 23.02.2018 на суму 5172,79 грн, № 695 від 06.05.2018 на суму 5172,79 грн, № 654 від 12.02.2018 на суму 10692,45 грн, рахунками на оплату та актом приймання-передачі за лютий 2018 року.

04.04.2016 між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" (споживач) укладено договір № 222213 розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими) згідно п. 2.1 якого за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з розподілу природного газу з 01.04.2016 до встановлення регулятором тарифу, виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта споживача у відповідності до п. 1 глави 6 розділу УІ Кодексу ГТС, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов`язань за цим договором (п. 12.1 договору).

За вказаним договором сторони склали акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою: від 31.01.2018 на суму 2104,68 грн та від 28.02.2018 на суму 1705,20 грн

Отже, відповідачем були укладені договори на транспортування природного газу та розподіл природного газу, які виконувались контрагентами у спірний період.

Крім того, 10.10.2017 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" (споживач) укладено договір № 2264/1718-ТЕ-41 на постачання природного газу відповідно до п. 1.1 кого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах договору.

Згідно п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 природний газ орієнтовним обсягом до 45000 куб м, в тому числі по місяцях (тис.куб. м): жовтень 4,5, листопад 9, грудень 9, січень 9, лютий 9, березень 4,5.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ, споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 договору).

Як обумовлено сторонами у п. 3.2-3.4 договору, постачання природного газу за цим договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог п. 12 Положення. У разі невиконання споживачем вимог п. 12 Положення постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінації) для споживача, при цьому передача природного газу не здійснюється. Постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умови конання споживачем п. 12 Положення.

Відповідно до п. 12 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 р. № 187 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) Обов`язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення (обов`язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням), покладається на НАК "Нафтогаз України" на період до 1 квітня 2018 р. за таких умов: укладення виробником теплової енергії з НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу відповідно до законодавства; відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за використаний природний газ; або відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожитий до 1 січня 2017 р. природний газ з урахуванням сум оформлених та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309), за усіма укладеними з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ; або станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівень розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій) з урахуванням суми нарахованих та не профінансованих пільг і субсидій згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309), за усіма укладеними з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків; або наявність укладеного договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором в рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"; або надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

Підпунктом 4 п. 7.2 договору споживач зобов`язується самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в: разі порушення строків оплати за договором про постачання природного газу; у разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу виділеного споживачу; інших випадках, передбачених цим договором та законодавством.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.03.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору).

Відповідач долучив до матеріалів справи платіжні доручення в підтвердження здійснення оплат в рамках договору від 10.10.2017 № 2264/1718-ТЕ-41: № 655 від 12.02.2018 на суму 70000,00 грн, № 660 від 21.02.2018 на суму 70000,00 грн, № 667 від 06.03.2018 на суму 100000,00 грн. В призначеннях платежу зазначених платіжних доручень зазначено саме як оплату газу за договором № 2264/1718-ТЕ-41 від 10.10.2017. А тому суд не може дійти достеменного висновку, що грошові кошти були сплачені саме за спожитий у січні, лютому 2018 газ. Крім того, сам відповідач не вказує, що газ, спожити у січні, лютому 2018 року був ним оплачений АТ "НАК "Нафтогаз України".

Натомість АТ "НАК "Нафтогаз України" у своїх поясненнях зазначає, що газ у спірні періоди за договором № 2264/1718-ТЕ-41 від 10.10.2017 відповідачу не постачався, номінації не подавались.

Про обізнаність відповідача з приводу не подання АТ "НАК "Нафтогаз України" номінацій на січень, лютий 2018 свідчать долучені до матеріалів справи листи третьої особи, адресовані відповідачу: № 26-10388/1.2-17 від 28.12.2017, № 26-425/1.2-18 від 25.01.2018.

Отже, відповідачем з АТ "НАК "Нафтогаз України" був укладений договір на постачання природного газу № 2264/1718-ТЕ-41 від 10.10.2017, яким врегульовано правовідносини сторін щодо купівлі природного газу та порядку і підстав для подання номінацій та отримання відповідачем у власність природного газу.

Наявність укладеного договору не може свідчити про здійснення поставки природного газу споживачу, оскільки доказом, який підтверджує факт поставки газу є підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу, який фіксує проведення господарської операції.

Факт наявності у Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорів із споживачами не має значення з точки зору доведення факту здійснення поставки газу.

Спірні обсяги природного газу не є обсягами природного газу постачальника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", який не подавав номінацію для подання таких обсягів через точку входу в газотранспортну систему та не підписував акти приймання-передачі природного газу на такі обсяги природного газу, які (номінації та акти) є обов`язковою встановленою зазначеними нормами чинного законодавства та умовами вказаних договорів постачання природного газу умовою для підтвердження обставин фактичного вчинення господарської операції з постачання Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" таких обсягів природного газу відповідачу у січні, лютому 2018 року.

Щодо обов`язку АТ "НАК "Нафтогаз України" подавати номінації таким споживачам, як відповідач, суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 № 911/1057/20 - "Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування, що підтверджується відповідними позовними вимогами. При цьому, позивачем не заявлено вимог, які б вимагали оцінки дій AT "НАК "Нафтогаз України". З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що під час вирішення цього спору попередні судові інстанції мали б підтвердити чи спростувати саме лише факт видачі номінацій постачальником природного газу - AT "НАК "Нафтогаз України", споживачам - третім особам на стороні відповідача, а не вдаватись до оцінки наявності/відсутності правових підстав для видачі таких номінацій, оскільки встановлення цих обставин виходить за межі позовних вимог."

Отже, дослідження обставин щодо нормативного обов`язку АТ "НАК "Нафтогаз України" подавати номінації та оцінка дій щодо їх не подання не входить до предмету доказування у даній справі, в рамках даного спору. Крім того, суду не було надано доказів звернення відповідача до третьої особи чи до суду з приводу не подання номінацій та оскарження такої бездіяльності АТ "НАК "Нафтогаз України".

Згідно умов договору № 2264/1718-ТЕ-41 від 10.10.2017 відповідач був обізнаний про свій обов`язок призупинити споживання у разі не подання номінацій третьою особою.

Отже, відповідач, незважаючи на відсутність у нього підстав для відбору газу з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин із позивачем здійснив відбір в обсязі 14,983 тис. куб. м природного газу, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Доказів правомірності підстав відбору природного газу в січні, лютому 2018 року (договору, актів приймання-передачі природного газу за спірний період) відповідачем суду не надано.

За таких підстав, відповідачем був здійснений відбір природного газу з обсягів природного газу позивача, які надійшли до газотранспортної системи через точки входу, і обсягів природного газу, відібраних з точки виходу ПАТ "Київгаз", яке було врегульовано саме позивачем за рахунок вжитих заходів балансування шляхом подання до газотранспортної системи відповідних обсягів природного газу, придбаних у НАК "Нафтогаз України".

Щодо заперечень відповідача про не можливість застосування до правовідносин ст. 1212 ЦК України.

Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємства централізованого водопостачання і водовідведення за спожив енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII, відповідно до норм якого на відповідача покладено обов`язок розраховуватися за газ отриманий без номінацій у період з 01.12.2015 по 31.12.2019 протягом 72 місяців щомісячними рівними частинами не нівелює право позивача на звернення до суду за захистом свого порушеного права як власника щодо відшкодування на підставі статті 1213 ЦК України майна, яке набуто відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки такий відбір здійснений у період, коли відповідної правової підстави для його здійснення не було, що в свою чергу є умовою для застосування ст. 1213 ЦК України та підтвердження наявності порушеного права позивача як власника такого природного газу.

Щодо визначення вартості поставленого природного газу, а саме ціни, яка має враховуватися при визначені вартості всього поставленого газу, слід зазначити наступне.

Споживання газу відбувалося у січні, лютому 2018 року, проте позивач звернувся до суду 12.08.2021 року, що підтверджується відбитком поштового відділення на конверті.

Таким чином, приймаючи до уваги положення частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України щодо визначення вартості майна на момент розгляду справи судом, суд при розрахунку вартості поставленого природного газу виходить з ціни встановленої згідно з прейскурантом цін АТ "НАК "Нафтогаз України" на момент звернення до суду з вказаним позовом.

Зазначена правова позиція щодо застосування у подібних правовідносинах прейскуранту цін НАК "Нафтогаз України" викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 906/567/18.

Судом встановлено, що вартість безпідставно набутого майна відповідачем в загальному обсязі 14,983 тис. куб. м у січні, лютому 2018 року становить 194411,62 грн згідно із розрахунком вартості середньозважених цін на природний газ у липні 2021 року (12975,48 грн за тис куб. м).

Щодо суперечливої поведінки позивача та розміщення на його сайті публічної оферти про укладення договору про організацію розрахунків за спожитий без поданих номінацій газ. Орієнтовна вартість спожитого у січні, лютому 2018 року газу для відповідача визначена у розмірі 88855,18 грн.

Суд відзначає, що вартість газу визначена орієнтовна, крім того, відповідач не надав суду доказів того, що ним було прийнято пропозицію позивача та укладено відповідний договір чи оплачено вартість безпідставно спожитого газу. Оскільки, між сторонами відсутні договірні відносини щодо газу, спожитого відповідачем у січні, лютому 2018 року, суд не вбачає суперечливої поведінки позивача, при зверненні до суду з вимогами, мотивованими ст. 1212, 1213 ЦК України та у визначенні вартості газу саме в порядку, передбаченому даними статтями.

Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових позивачу в розмірі 194411,62 грн.

Або доказів, які б підтверджували ту обставин, що газ в обсязі 14,983 тис. м. куб у січні, лютому 2018 ним не споживався.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС несанкціоновано відібрав природний газ, належний позивачу, не компенсував йому вартість майна, а тому позовні вимоги щодо стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 194411,62 грн. є обґрунтованими.

Щодо заявленої вимоги відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення безпідставно набутих коштів, суд зазначає наступне.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач, заперечуючи проти позову, просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення вартості безпідставно набутого у січні, лютому 2018 року майна - природного газу в обсязі 14,983 тис. куб. м. Суд зазначає, що позивач в силу приписів Закону України "Про ринок природного газу" є суб`єктом ринку природного газу, а саме оператором газотранспортної системи, на якого покладено обов`язок здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.

Наведене дозволяє дійти висновку, що позивач на підтвердження факту звернення до суду із даними позовними вимогами у межах трирічного строку позовної давності повинен надати такі докази, які підтверджують вжиття позивачем заходів з метою встановлення особи, якою безпідставно було відібрано природний газ із газотранспортної системи.

Як встановлено судом, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду з вказаним позовом 12.08.2021, що підтверджується накладною Акціонерного товариства "Укрпошта".

30.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (Закон 540-ІХ), яким продовжені юридичні строки, зокрема, загальна та спеціальна позовна давність, строки нарахування штрафних санкції:

"5.Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 12-14 такого змісту: 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Вказаний Закон набрав законної чинності з 02.04.2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. установлено на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 1 жовтня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України № 405 від 21.04.2021 р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" у постанові Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 17, ст. 664, № 27, ст. 1442) у пункті 1 слово "квітня" замінено словом "червня".

Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 року "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" у постанові Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 17, ст. 664, № 27, ст. 1442, № 31, ст. 1786, № 35, ст. 2100, № 38, ст. 2283) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 583: 1) у пункті 1 цифри і слово "30 червня" замінити цифрами і словом "31 серпня". Таким чином, строк дії карантину продовжено до 31.08.2021.

Таким чином, враховуючи приписи статей 256, 257, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з якими з 02.04.2020 року юридичні строки, зокрема, загальна та спеціальна позовна давність, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), з огляду на те, що на дату звернення позивача із даним позовом до суду - 12.08.2021 року карантин не був припинений на території України, суд дійшов висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" заборгованості, яка виникла за зобов`язанням січня, лютого 2018 року, загальний строк позовної давності щодо цих вимог у справі позивачем не був пропущений.

Оскільки, газ був відібраний відповідачем безпідставно, а в газосховищах відсутній газ, належний відповідачу, що зумовлює неможливість повернення безпідставно отриманого майна в натурі, позов про стягнення з відповідача саме вартості безпідставно спожитого газу є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Позов визнається судом обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1, оф. 1018, код ЄДРПОУ: 39328076) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ: 30019801) вартість безпідставно набутого майна у розмірі 194411 (сто дев`яносто чотири тисячі чотириста одинадцять) грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 2916 (дві тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн. 17 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 06.09.2022

Суддя І.В.Усатенко