Рішення № 106077830, 06.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2022Справа № 910/6105/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна», м. Київ

до Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

про стягнення 4 655,16 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (далі - ПІІ «Амік Україна»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»/залізниця/відповідач) про стягнення 4 655,16 грн неустойки за несвоєчасну доставку вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час здійснення міжнародного перевезення вантажу залізничним транспортом у листопаді 2021 року порушено взяті на себе зобов`язання та доставлено вантаж з простроченням строків поставки, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.07.2022 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.08.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому АТ «Українська залізниця» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем застосовано невірну формулу розрахунку неустойки за прострочення строків доставки вантажу, проте, за розрахунком залізниці, неустойка за прострочення доставки вантажу також складає суму 4 655,16 грн. Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір неустойки до 0 (нуля) грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.11.2021 АТ «Укрзалізниця» прийняло згідно із залізничною накладною №0402931 вантаж для перевезення на адресу ПІІ «Амік Україна».

ПІІ «Амік Україна» стверджує, що вантаж за залізничною накладною №0402931 доставлено із порушенням строків, зокрема, зі станції «Буганяй» Литовської залізниці до станції «Кременець» Львівської залізниці відправлено вантаж у вагонах №50594860 та №50613371, який доставлено 14.11.2021, тобто із запізненням на 2 (дві) доби.

Ураховуючи, що провізна плата за залізничною накладною №0402931 становить 25 862,00 грн, внаслідок несвоєчасної доставки вантажу на 2 (дві) доби, позивачем нараховано штраф у розмірі 18 % від провізної плати на загальну суму 4 655,16 грн.

Зокрема, за розрахунком позивача загальний строк доставки вантажу становить 7 (сім) діб, зокрема термін доставки вантажу з урахуванням нормативної швидкості - 5 (п`ять) діб, збільшено строк доставки на 2 (дві) доби у зв`язку з операціями, пов`язаними із відправленням вантажу (1 доба) та час затримки на шляху слідування (1 доба), проте фактичний строк доставки вантажу становить 9 (дев`ять) діб.

11.01.2022 ПІІ «Амік Україна» звернулося до АТ «Укрзалізниця» з претензією про сплату неустойки за прострочення доставки вантажу за вих. №58, яка була вручена відповідачу 13.01.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0505054410128.

Проте, АТ «Укрзалізниця» відповіді на претензію не надало, вимоги не задовольнило.

Отже, ПІІ «Амік Україна» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з АТ «Укрзалізниця» неустойки за порушення строків доставки вантажу у розмірі 4 655,16 грн.

АТ «Укрзалізниця», заперечуючи проти задоволення позову, стверджує, що ПІІ «Амік Україна» застосувало невірну формулу розрахунку неустойки за прострочення строків доставки вантажу, а зазначає, що нормативний строк доставки вантажу становить 8 (вісім) діб, з розрахунку: термін доставки з урахуванням нормативної швидкості - 5 (п`ять) діб, збільшення терміну доставки на операції, пов`язані з відправленням вантажу - 1 (одна) доба, час затримки на шляху слідування (графа 32 накладної «Продовження строку доставки з 08.11.2021 по 09.11.2021) - 2 (дві) доби.

Таким чином, за твердженням АТ «Укрзалізниця» строк доставки вантажу, що перевозився за накладною №0402931 від 05.11.2021 перевищує на 1 (одну) добу, та за розрахунком відповідача неустойка за прострочення доставки вантажу складає 4 655,16 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно положень статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 919 ЦК України, перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (частина 1 статті 313 ГК України).

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За змістом частини 5 статті 307 ГК України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Частинами 1, 2 статті 3 ГК кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, до спірних правовідносин в частині нарахування штрафу за порушення термінів доставки вантажу за міжнародними залізничними накладними застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 з відповідними змінами та доповненнями (далі - УМВС).

У відповідності до § 1 статті 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.

В § 1 статті 8 УМВС передбачено, що порядок застосування умов дійсної Угоди, а також спеціальні умови перевезення окремих видів вантажів встановлюються «Правилами перевезень вантажів» (додаток 1 до цієї угоди).

Згідно § 1, 3 та 5 статті 14 УМВС у відповідності до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти вантаж відправника до станції призначення по маршруту, визначеному відправником та договірним перевізником, та видати його отримувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною. Кожний наступний перевізник, який приймає вантаж до перевезення разом з накладною, вступає в договір перевезення та приймає на себе відповідні зобов`язання.

Відповідно до § 1, 2 статті 15 УМВС в накладній повинно міститися обов`язкові відомості: найменування відправника та його адресу; найменування одержувача та його адресу; спосіб визначення маси вантажу; найменування залізниці і станції відправлення; найменування залізниці і станції призначення; найменування прикордонних станцій переходів; найменування вантажу і його код; номер відправки; рід упаковки; кількість місць вантажу; маса вантажу; номер вагона (контейнера), ким надано вагон для перевезення вантажу (відправником або перевізником) перелік супровідних документів, прикладених відправником до накладної; про оплату провізних платежів; кількість і знаки пломб; спосіб визначення маси вантажу; дата укладення договору. У накладній крім відомостей, зазначених у § 1 цієї стаття, у разі необхідності повинні міститися такі відомості: найменування наступних перевізників; заяви відправника, що стосуються вантажу; припортові залізничні станції і порти передачі на водний транспорт; інші відомості, передбачені Правилами перевезення вантажів ( далі - Правила).

Пунктом 7.1. розділу ІІ Правил передбачено, що перевезення вантажу оформляється накладною єдиного зразку за формою, наведеною у додатку 1 до Правил. Накладна складається відправником та пред`являється договірному перевізнику. Графи накладної заповнюються відправником та перевізником у відповідності до приписів Правил.

У відповідності до § 1-5 ст. 24 УМВС якщо відправником і перевізником не погоджене інше, строк доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати строку, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті. Строк доставки вантажу визначається виходячи з таких норм: для інших відправок - 1 доба на кожні початі 200 км. Строк доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу. Строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху слідування з підстав, які не залежать від перевізника. Перебіг строку доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу розраховують як за повну.

Згідно з ст. 37 УМВС перевізник несе відповідальність перед відправником або отримувачем, що витікає виключно з договору перевезення, в порядку і межах, встановлених цією Угодою. Перевізник несе відповідальність за перевищення строку доставки вантажу.

Відповідно до ст. 45 УМВС якщо перевізником не було дотримано строк доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 «Строк доставки вантажу», перевізник сплачує відшкодування за перевищення строку доставки у вигляді неустойки. Розмір неустойки за перевищення строку доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення строку доставки, і величини (тривалості) перевищення строку доставки, що розраховується як відношення перевищення строку доставки (в добі) до загального строку доставки, а саме: 6% провізної плати при перевищенні строку доставки не більше однієї десятої загального строку доставки; 18% провізної плати при перевищенні строку доставки більше однієї десятої, але не більше трьох десятих загального строку доставки; 30% провізної плати при перевищенні строку доставки понад три десятих загального строку доставки.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладній № 0402931 від 05.11.2021, вантаж відповідачем доставлено з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 24 УМВС.

Так, відповідно до відомостей, які містяться у цій накладній нормативний строк доставки вантажу становить 8 (вісім) діб, зокрема: термін доставки з урахуванням нормативної швидкості - 5 (п`ять) діб, збільшення терміну доставки на операції, пов`язані з відправленням вантажу - 1 (одна) доба, час затримки на шляху слідування (графа 32 накладної № 0402931 «Продовження строку доставки - затримка з 08.11.2021 по 09.11.2021) - 2 (дві) доби.

Проте, фактичний строк доставки склав 9 (дев`ять) діб з 05.11.2021 по 14.11.2021, що перевищує термін доставки вантажу на 1 (одну) добу.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок неустойки за порушення строків доставки вантажу, та встановив, що ПІІ «Аміак Україна» невірно визначило нормативний строк доставки вантажу та відповідно застосувало невірну формулу розрахунку неустойки, однак, заявлений розмір неустойки, нарахований позивачем не перевищує розміру, розрахованого судом.

Отже, є обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки вантажу на 1 (одну) добу за накладною №0402931 від 05.11.2021 у сумі 4 655,16 грн (25 862,00 грн (загальний розмір провізної плати по вказаним накладним) * 18%/100%).

Крім того, у відповідності до § 1 статті 46 УМВС право пред`явлення претензії до перевізника належить відправнику і одержувачу.

Параграфом 2 статті 37 УМВС встановлено, що претензія пред`являється з відповідним обґрунтуванням та зазначенням суми відшкодування. Претензія пред`являється в паперовому вигляді, а при наявності домовленостей між учасниками перевезення - в електронному вигляді. Претензія пред`являється: відправником - до договірного перевізника; одержувачем - до перевізника, який видає вантаж.

Відповідно § 5 статті 37 УМВС особа, яка подає претензію зобов`язана обґрунтувати претензію відповідно з Правилами перевезень вантажів.

При цьому, згідно § 1 ст. 47 УМВС позов може бути пред`явлено тільки після пред`явлення відповідної претензії і тільки тому перевізнику, до якого була пред`явлена претензія. Право пред`явлення позову на підставі цієї Угоди належить тій особі, яка має право пред`являти претензію до перевізника.

Судом вище встановлено, що 11.01.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату неустойки за прострочення доставки вантажу за вих. №58, яка була вручена відповідачу 13.01.2022 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0505054410128.

Проте, АТ «Укрзалізниця» відповіді на претензію не надало, вимоги позивача не задовольнило.

Отже, позивачем дотримано вимог щодо досудового порядку врегулювання спору у відповідності до вимог ст. 47 УМВС, відповідно спір може бути вирішено у судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи встановлене вище, суд вважає обґрунтованою суму штрафу за несвоєчасну доставку відповідачем вантажу у розмірі 4 655,16 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафу до 0 (нуля) грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Отже, дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, зокрема розмір нарахованого штрафу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми штрафу.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 68; ідентифікаційний код 30603572) 4 655 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грн 16 коп. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В. В. Бондарчук