Рішення № 10607744, 26.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.10 р. Справа № 20/120пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Іванковій Н.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за заявою Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00192206

про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2008р. №20/120пн за нововиявленими обставинами у справі №20/120пн

за позовом Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00192206

до відповідача: Дочірнього підприємства „Костянтинівське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Костянтинівна, ідентифікаційний код 03386135

із залученням Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, м. Костянтинівка

про визнання права власності на майно

за участю уповноважених представників:

від Позивача Богданов Г.Г. (за довіреністю №08/716 від 16.11.2009р.);

від Відповідача не зявився;

від Третьої особи - не зявився

СУТЬ СПРАВИ:

Колективне спеціалізоване підприємство з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Костянтинівське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Костянтинівка (далі Відповідач) про визнання права власності на майно, розташоване за адресою: Донецька область, м. Костянтинівна, вул. Леніна, 180, а саме гараж інвентарний номер 14006, загальною площею 1710 кв.м. (далі майно).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.10.2008р. у справі №20/120пн в задоволенні позовних вимог Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт” відмовлено повністю.

30.10.2009р. надійшла заява Позивача (з додатками) про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2008р. №20/120пн за нововиявленими обставинами з вимогами про скасування такого рішення і прийняття нового про задоволення позовних вимог Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк в повному обсязі (а.с.а.с. 23-28 т.3).

Вимоги Заявника обґрунтовані тим, що 04.09.2009р. Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області своєї ухвалою (а.с.28 т.3) скасував рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2006р. по справі № 2-1790-2006, внаслідок чого був встановлений факт того, що споруда гаражу по вул.Леніна, 180 не була розібрана, а лише перебудована ОСОБА_1

В подальшому, за результатами перегляду означеної цивільної справи за нововиявленими обставинами, рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 28.12.2009р. (а.с.а.с.44, 45 т.3), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 31.03.2010р. (а.с.46 т.3) відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Костянтинівське СУ „Донбасдомнаремонт” та Колективного спеціалізованого підприємства „Донбасдомнаремонт” про визнання права власності на нерухома майно, що є обєктом спору і в справі №20/120пн.

Письмових заперечень на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, представником Відповідача суду не надано.

Третя особа в судовому засіданні 13.07.2010р. заперечила проти подальшого розгляду, у звязку з тим, що у Верховному суді України триває розгляд справи № 6-25424СК10 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Костянтинівське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт” про визнання права власності на спірне нерухоме майно, проте на підтвердження своєї позиції документів не надала.

Клопотанням від 26.07.2010р. (а.с.а.с.66, 67 т.3) Третя особа просила перенести судове засідання у звязку із травмуванням свого представника.

У судовому засіданні 26.07.2010р. представники Позивача підтримав свою позиції, викладену письмово. Представник Відповідача та Третьої особи в судове засідання 26.07.2010р. не зявився, хоча про час та день судового засідання повідомлявся належним чином, що за змістом ч. 4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуюче це, а також беручи до уваги, що 26.07.2010р. добігає кінця процесуальний строк розгляду заяви, а за змістом ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладання розгляду можливо виключно в межах визначених строків, суд відхиляє клопотання Третьої особи.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Переглядуване рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2008р. було прийнято виходячи, зокрема, з таких обставин та висновків суду в контексті виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 27.04.2007р.:

02.06.2006р. між Третьою особою та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу будівельних матеріалів (а.с.а.с.93,94 т.2) для вторинного використання боксів гаражів за адресою: м. Костянтинівка, вул. Леніна, 180, за ціною в 30400грн., що перевищує зазначену в п.2.1. експертну оцінку, визначену згідно із висновком (а.с.а.с.98-106 т.2).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2006р. (а.с.22 т.2), за Третьою особою на підставі зазначеного договору було визнано право власності на збудовану із придбаних будівельних матеріалів, розташованих за адресою м. Костянтинівка, вул. 180, будівлю гаражу, розташовану за адресою: м. Костянтинівка, вул. Леніна, 180 „а”. І на підставі такого рішення за Третьої особою було зареєстроване право власності, що вбачається із Витягу з реєстру прав власників (а.с.81 т.2).

Поштова адреса приналежної Третій особі будівлі гаражу була змінена на вул. Леніна 180 „а” саме з метою усунення повторень в обліку БТІ різних власників щодо однієї поштової адреси. Вказані відомості узгоджуються і зі змістом листу №84 від 18.07.2006р. (а.с.72 т.2), що знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи КП „Костянтинівське БТІ” стосовно домоволодіння за адресою: м. Костянтинівка, вул. Леніна, 180 „а”.

Третьої особою був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування і експлуатації відповідних боксів гаражів (а.с.107 т.2), від якої, в свою чергу, відмовився Відповідач (а.с. 167 т.1).

Спірне майно до вчинення угоди між Відповідачем та Третьою особою за планом земельної ділянки облікувалося за літ. Д-2 як самочинно збудоване.

Отже, оскільки судом було встановлено, що обєкт нерухомості, приналежність права власності на який намагається визнати за собою Позивач, є тотожним із обєктом нерухомості, придбаним Третьої особою на підставі договору купівлі-продажу у Відповідача та права власності на який вже у судовому порядку встановлене за Третьої особою, остільки суд дійшов висновку про неможливість наявності оспорюваного права за Позивачем, що і зумовило відмову переглядуваним рішенням у задоволенні позовних вимог.

Таки чином, при прийнятті переглядуваного рішення судом не надавалася оцінка представленим сторонами документам з точки зору їх достатності та доведеності для встановлення приналежності спірного права Позивачеві, належність статусу якого спростовувалася преюдиціальним рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2006р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленимим обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику. Як зазначено в абз. 3 п. 1 Розяснення Президії ВГСУ „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. N 04-5/563 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Приймаючи переглядуване рішення, суд виходив, насамперед, із наявності чинного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2006р. як правової підстави для визначення Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт” неналежним позивачем особою, якій захищуване право не належало і не могло бути порушеним.

Відтак, у світлі приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України наявність відповідного рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, має істотне значення для справи як обовязкова ознака нововиявлених обставин.

В свою чергу, факт скасування означеного рішення та прийняття нового про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, підтверджений належним у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказом - чинною ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 31.03.2010р., вказує на неможливість обізнаності Господарського суду Донецької області і учасників справи №20/120пн про це на момент прийняття переглядуваного рішення, але й, водночас, унеможливлює правомірність відмови у задоволенні позовних вимог Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт” з цієї підстави.

Таким чином, мотивувальна частина переглядуваного рішення має бути змінена шляхом вилучення висновків суду про відсутність у Позивача захищуваного права і неможливість його порушення та захисту через встановлену у судовому порядку приналежність такого права Третій особі, а обґрунтованість та доведеність позовних вимог Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт” має оцінюватися судом вже з урахуванням представлених останнім правовстановлюючих документами відносно спірного майна, що узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, приведеною в п. 3.6. Розяснення „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. N 04-5/563

Здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вилучення вказаного вище елементу мотивувальної частини переглядуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги все одно не можуть бути задоволені, що усуває можливість зміни чи скасування саме резолютивної частини переглядуваного рішення, з огляду на таке:

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного субєктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача, а також належності обраного способу судового захисту.

З огляду на обраний Позивачем спосіб захисту свого права, в контексті приписів ст. 392 Цивільного кодексу України, предметом доказування, а, відповідно, і судової оцінки у розглядуваній справі насамперед є наявність у Позивача права власності на спірне майно, яке (право) порушується (не визнається або оспорюється) Відповідачем.

На обґрунтування приналежності спірного майна Позивач посилається результати приватизації за участю свого правопопередника та положення статутів (свого та Відповідача). Втім, за висновком суду, означені документи у світлі інших наявних в матеріалах справи доказів унеможливлює задоволення позовних вимог, оскільки:

-по-перше, як вказує сам Позивач в позовній заяві та вбачається із представлених приватизаційних матеріалів, спірне майно не входило до складу обєкту оренди за договором оренди з правом викупу від 17.12.1992р., а отже і не було предметом купівлі-продажу при приватизації майна право попередником Позивача згідно умов п. 1. договору №140 купівлі-продажу від 30.11.1993р., що безпосередньо вбачається із змісту акту приймання-передачі до вказаного договору від 20.01.1994р. (а.с.24 т.1) та інвентаризаційній відомості по Костнятинівському будівельному управлінню (а.с.а.с.25-27 т.1), за якими спірне майно гаражу не передавалося від Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України. Таким чином, вказані документи не можуть вважатися належними правоустановчими у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України;

- по-друге, згідно п. 2.3. Статуту Відповідача та наявних редакцій наказів про його створення (а.с.а.с.64-66 т.1) саме останній є правонаступником всієї матеріальної бази колишнього структурного підрозділу правопопередника Позивача, внаслідок господарської діяльності якого і відбулося самочинне будівництво спірного майна, за рахунок якого, у тому числі, за змістом акту приймання-передачі (а.с.а.с.67, 68 т.1) і був сформований статутний фонд Відповідача у визначеному в п. 6.1. Статуту розмірі. Разом із тим, представлена в матеріалах справи редакція Статуту Відповідача не містить застережень про те, що майно, яким був сформований його статутний фонд, було передано на праві повного господарського відання, як зазначає Позивач. Більш того, згідно вказаних наказів про створення Відповідача, та положень розділу VII його статуту, які визнають за певними членами трудового колективу дочірнього підприємства статус власників внеску у вартості майна підприємства, у суду є підстави вважати, що створення Відповідача відбулося згідно ч. 2 ст. 5 Закону України „Про підприємства в Україні” шляхом виділення реорганізації Позивача у розумінні ст. 34 згаданого Закону, що не сумісно із збереженням у останнього права власності на майно статутного фонду, передане колишньому структурному підрозділу, виділеному в окрему юридичну особу. Посилання Позивача на власний статут та окремі положення статуту Відповідача жодною мірою не впливає на обумовлені законодавством юридичні наслідки виділення з точки зору розподілу майна.

Крім того, відсутність належних правоустановчих документів на спірне майно, яке відповідає ознакам обєкту нерухомості у розумінні ч. 1 ст.181 Цивільного кодексу України, а саме - документів, підтверджуючих його введення в експлуатацію колишнім структурним підрозділом, у сукупністю із встановленою переглядуваним рішення обставиною його самовільного будівництва, зумовлює висновок про необхідність вирішення питання про власність у світлі спеціальних приписів ст. 376 Цивільного кодексу України, яка не сумісна до одночасного застосування із приведеною Позивачем ст. 392 цього Кодексу, адже якщо за останньою суд лише підтверджує вже наявне право, тоді як згідно ст. 376 право власності саме і виникає внаслідок судового рішення. Більш того, відповідно до вказаної статті питання про приналежність самовільно збудованого майна вирішується за участю і в залежності від позиції власника земельної ділянки, на якій таке майно розташоване. Наразі, Позивачем не представлено доказів поточної наявності у нього прав відносно земельної ділянки, право власності на яку зареєстровано за Третьою особою (а.с.107 т.2).

Суд також звертає увагу Позивача на те, що нововиявлені обставини жодною мірою не впливають на встановлене господарським судом походження набуття спірного майна (будівельних матеріалів, з яких воно складається) Третьої особою у Відповідача за договором купівлі-продажу від 02.06.2006р., чинність якого, презюмована ст. 204 Цивільного кодексу України, у встановленому порядку не спростована. Наразі, набуття Третьої особою будівельних матеріалів складових елементів спірного майна, незаконність якого (набуття) не встановлена, є несумісною із визнанням за Позивачем права власності на відповідний обєкт нерухомості, оскільки будь-яких доказів його формування за рахунок інших будівельних матеріалів, до справи не надано.

Отже, у світлі нововиявлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог, зважаючи на що вони не можуть бути задоволенні за недоведеністю. Окрім цього, суд вважає за необхідне наголосити, що зміст зібраних по справі документів вказують на фактичну наявність спору про приналежність майна саме між Позивачем та Третьої особою власником відповідної земельної ділянки та будівельних матеріалів, вирішення якого (спору) в межах перегляду рішення за нововиявленими обставинами є неможливим, адже за змістом ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучення співвідповідача (щодо якого Третьої особи - до речі, не надано доказів наявності статусу підприємця) може мати місце лише до прийняття рішення у справі, що і відбулося 30.10.2008р.

З огляду на те, що резолютивна частина переглядуваного рішення не змінюється позов не задовольняється за недоведеністю, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 4, 4-2 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00192206) про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2008р. №20/120пн за нововиявленими обставинами у справі №20/120пн задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2008р. №20/120пн за позовом Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00192206) до Дочірнього підприємства „Костянтинівське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” Колективного спеціалізованого підприємства з ремонту металургійних печей і устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Костянтинівна (ідентифікаційний код 03386135) із залученням Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, м. Костянтинівна про визнання права власності на майно, виклавши її в редакції мотивувальної частини цього рішення.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2008р. №20/120пн залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.07.2010р. за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 26.07.2010р.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя