Ухвала суду № 106073015, 06.09.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9298/22

Провадження №: 1-кп/752/1593/22

У Х В А Л А

06.09.2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г.В,

при секретарі Варишко У.П.,

розглянувши в приміщенні суду клопотання захисника Нагорного А.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12022100010000373 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сєряк К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Нагорного А.А.,

встановив:

01.08.2022 року до Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100010000373 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні захисник Нагорний А.А. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби. Подане клопотання обґрунтоване тим, що щодо обвинуваченого не встановлено жодного факту неналежної процесуальної поведінки та останній може проживати з рідним братом ОСОБА_2 який проживає в АДРЕСА_1 . Крім того, зазначає що слідчі ізолятори переповнені і там переважають погані умови тримання, що неодноразово констатував Європейський Суд, а тому, на його думку, є підстави змінити раніше обраний запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника та просив задовольнити заявлене клопотання.

Прокурор Сєряк К.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання захисника, та зазначила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ризики передбачені ст. 177 КПК України наразі існують. Крім того зазначила, що обвинувачений не має місця реєстрації та постійного місця проживання на території України, в нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, тому останній може ухилитися від суду. Зазначає, що посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не знаходить свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 був взятий під варту одразу після вручення останньому повідомлення про підозру.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами закону та європейської практики, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканость можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом.

У даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, зокрема те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, що у своїй сукупності вказує на наявність факторів, які підтверджують наявність небезпеки переховування від правосуддя, про які йдеться у рішеннях Європейського суду.

Окрім того, посилання сторони захисту на те, що обвинувачений не порушував процесуальних обов?язків спростовується доводами прокурора про те, що ОСОБА_1 був взятий під варту одразу після вручення останньому повідомлення про підозру, тому стверджувати про належну процесуальну поведінку недоречно. Слід зазначити, що доводи захисника про можливість проживання обвинуваченого з братом, у випадку зміни запобіжного заходу на домашній арешт, не підтверджуються жодними доказами, тобто суду не надано доказів права власності на дану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , правові підстави проживання у ній брата обвинуваченого і відповідно обвинуваченого. Крім того, суду не наведено обгрунтованих підстав вважати, що брат ОСОБА_2 має позитивний вплив на обвинуваченого і зможе в майбутньому забезпечити його належну процесуальну поведінку та унеможливить вчинення ним нових злочинів чи проступків.

Посилання адвоката на неналежні умови перебування осіб у слідчому ізоляторі не вказують на зменшеня вище наведених ризиків, крім того, будь-яких скарг щодо утримання в слідчому ізоляторі від ОСОБА_1 чи його захисника до суду не надходило. Також слід вказати, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 в даному кримінальному провадження, зокрема, в період знаходження справи в суді, досить не значний і складає трохи більше одного місяця.

Беручи до уваги вищевикладене, та те, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які і слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому саме такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою, зокрема, те, що ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров"я людини в період воєнного стану, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, які ще не були допитані, чи продовжити вчиняти нові злочини і проступки, а тому суд вважає за необхідне обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даний час залишити без змін, а тому в задоволенні клопотання захисника Нагорного А.А. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 201, 331, 350 КПК України, суд

ухвалив:

відмовити в задоволенні клопотання захисника Нагорного А.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12022100010000373 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.

Суддя Г.В. Бондаренко